П’ять новацій місцевих виборів

Вибори Копирайт изображения Reuters
Image caption Верховна Рада має окремою постановою призначити місцеві вибори на 25 жовтня 2015 року

Депутати відмовились від мажоритарки, дали партіям монополію на участь у виборах та запровадили два тури для мерів великих міст.

Ухвалений у вівторок закон про місцеві вибори запровадив один із різновидів пропорційної системи з відкритими списками, який вже розкритикували експерти з виборчого права.

Після тривалих суперечок депутати чітко прописали, що місцеві вибори не відбудуться в анексованому Криму та в окремих районах Донецької та Луганської областей, точний перелік яких визначить сама Верховна Рада.

Походу команди Петра Порошенко та Арсенія Яценюка на місцеві вибори спільним блоком також не буде – такий формат участі у виборах заборонили.

За закон проголосували усі фракції коаліції, проти виступив "Опозиційний блок" та дві групи з правами фракції, до яких входять депутати мажоритарники.

"Привідкриті" списки

Раніше місцеві ради обирали за змішаної системою – половину депутатів у мажоритарних округах, а іншу – за закритими пропорційними списками.

Відтепер сільські ради продовжуватимуть обирати по мажоритарці, а все, що вище – за специфічною пропорційною системою.

У районні, міські та обласні ради партія висуватиме свій виборчий список, кожен з фігурантів якого має балотуватись в окрузі, на які поділять кожну територію.

Виборці голосуватимуть в окрузі за людину від партії, а потім за результатом усіх кандидатів від партії рахують її загальний результат.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Андрій Магера нагадав, що за такою системою проходили вибори до законодавчих зборів Санкт-Петербурга 2011 року

Обирати поміж кандидатів з однієї партії, що є класичним прикладом відкритих списків, виборець не зможе.

Підвищення бар’єра

Якщо партія долає 5% (зараз бар’єр складає 3%), то отримує право на розподіл місць в раді.

Але мандати ділитимуть не по порядку в списку, а у залежності від результату кандидатів в округах.

Якщо кандидат навіть виграв округ, а партія не подолала 5%, то він лишається без мандата.

При цьому перший номер списку партії переможця має "бронь" й позачергово стає депутатом.

Цю поправку просувала партія "Батьківщина" й спочатку мова йшла про бронь у 3-5 депутатів.

Керівник спеціалізованої організації з контролю за виборами "Опора" Ольга Айвазовська зауважила, що ухвалена виборча система схожа на ту, яка була запроваджена на виборах до законодавчих зборів Санкт-Петербурга.

На це також вказав заступник голови ЦВК Андрій Магера, зауваживши, що там на окремих округах фіксували порушення та купівлю голосів.

Мери у два тури

Після тривалих дискусій депутати запровадили двотурові вибори у містах з понад 90 тисячами виборців.

Копирайт изображения AFP
Image caption У Києві й ще 33 містах України вибори мерів відбудуться у два тури

Якщо в першому турі жоден кандидат не набрав половину голосів, то до другого вийдуть два лідера перегонів.

Після звільнення з посади голови СБУ представника "Удару" Валентина Наливайченка багато експертів стверджували, що соратники Віталія Кличка по партії погодились на це взамін на залишення однотурової системи.

Це пояснювалось тим, що нібито пану Кличку буде важко перемогти у другому турі. Чинний мер тоді заперечив цю інформацію.

Вибори у два тури відбудуться у 34 українських містах: в усіх обласних центрах, а також Нікополі, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Краматорську, Слов’янську, Маріуполі, Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Лисичанську, Сєверодонецьку та Кременчуці.

Партійна монополія

Висувати кандидатів у депутати рад вище сільських зможуть тільки політичні партії. Самовисуванців та незалежних депутатів у місцевих радах більше не буде.

Окрім того, на посаду мерів міст кандидатів висуватимуть теж тільки партії.

Ухвалений закон вперше запроваджує чіткий механізм відкликання партіями як місцевих депутатів, так і мерів міст.

Рішення про відкликання депутата ухвалює керівний орган партії. Проте за цю ініціативу має підписатись не менше половини виборців від тієї кількості, яка взяла участь у виборах в конкретному окрузі або на виборах мера.

Саме цю норму не сприйняла частина депутатів навіть у президентській фракції БПП.

"Цей проект був меншим злом у порівнянні з чинним законом, але після появи норми про можливість партій відкликати депутатів голосувати за це не міг", - пояснив колишній голова Комітету виборців, член парламенту Олександр Черненко.

"Імперативний мандат є неприйнятним для сучасного конституціоналізму", - прокоментував цю норму заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Ініціатива імперативного мандату, за даними співрозмовників ВВС Україна, належала "Батьківщині".

Жіноча квота

Копирайт изображения ukrinform
Image caption За ініціативи Ірини Геращенко у партійних списках мінімум 30% мають отримати жінки

Вперше у законі вибори внесли чітку вимогу щодо наявності представників однієї статі у списку партії.

За наполяганням Ірини Геращенко у документ внесли поправку, що у списку партії має бути не менше 30% представників однієї статі.

Враховуючи, що саме від результатів кандидатів на округах буде залежати, чи пройдуть вони до місцевої ради, кількість жінок може відрізнятись від рівня у 30%.

Найбільші суперечки

До останнього моменту фракція "Самопоміч" відмовлялась підтримувати проект закону. Серед головних причини вони називали необхідність поставити "заслон" проведенню виборів на території самопроголошених республік Донбасу.

В результаті у перехідні положення закону записали, що вибори не проводитимуться в анексованому Криму, до Луганської та Донецької обласної ради, а також окремих міських, селищних та районних рад у цих областях.

Копирайт изображения AFP
Image caption Депутати у законі передбачили запобіжник від проведення виборів у самопроголошених республіках

Перелік рад, де вибори не відбудуться, визначить Верховна Раду у своїй постанові про призначення дати виборів, які мають відбутись 25 жовтня.

"Опозиційний блок" заявив, що закон порушує Мінські домовленості, а також не враховує інтереси понад мільйона переселенців з Донбасу, які не зможуть проголосувати на місцевих виборах без офіційної реєстрації.

До останнього моменту в проекті закону була норма, яка відсікала від участі у виборах "свіжі партії".

На вибори хотіли пустити тільки ті партії, які створені більше року до виборів, або змінили назву за півроку до виборів.

Під цей ценз не потрапляла партія "Укроп" соратників Ігоря Коломойського, яка тільки нещодавно взяла собі таку назву.

Проте в останній момент цей ценз прибрали.

Планувалося, що кількість депутатів у місцевих радах скоротять наполовину, але в кінцевому варіанті вирішили зменшити у середньому на 10%, а в Києві цього не робити.

Без президентсько-прем’єрського блоку

Останніми тижнями між президентською партією та "Народним фронтом" тривали перемовини про спільну участь у місцевих виборах у форматі блоку.

Копирайт изображения EPA
Image caption Партії президента та прем'єра змушені домовлятись про участь у виборах без створення спільного блоку

Саме тому в проекті закону була пропозиція знову дозволити участь у виборах блокам.

Проти цієї норми виступила "Самопоміч", і їхню вимогу врахували.

Керівник фракції БПП Юрій Луценко після ухвалення закону заявив, що ці партії будуть вести перемовини про спільний похід на вибори в "іншому форматі", не блоком.

За словами депутат від БПП Олександра Черненка, формат такої участі може бути схожим на те, як представники "Удару" балотувались за списком БПП на парламентських виборах.

За останніми соціологічними опитуваннями, "Народний фронт" Арсенія Яценюка має рейтинг нижче 3%.

"В законі закладені потенційні ризики, подібні системи у нас ніколи не застосовувались, але важко прогнозувати, чи стануть ці загрози реальністю", - резюмував Олександр Черненко.

Новини на цю ж тему