Демілітаризація Широкина: запитання і відповіді

Широкине Копирайт изображения OSCE
Image caption Село, в якому перед початком конфлікту проживали понад тисяча мешканців, зараз фактично зруйноване

Про демілітаризацію однієї з найгарячіших точок АТО – села Широкине – говорять уже кілька місяців.

Представники "ДНР" стверджують, що їхні підрозділи відійшли з цього села на початку липня. А протягом останнього тижня назва невеликого села поблизу Маріуполя прозвучала у розмові лідерів України, Росії, Німеччини та Франції.

ВВС Україна зібрала та систематизувала відомі факти про демілітаризацію Широкина: хто її ініціював, як вона здійснюватиметься та до чого може привести.

Що таке Широкине і чому воно таке важливе?

Широкине – це село Волноваського району на Донеччині. Воно розташоване на березі Азовського моря приблизно за 15 кілометрів від східних районів Маріуполя.

Копирайт изображения Google Maps
Image caption Широкине розташоване на дорозі від кордону з Росією до Маріуполя

У військовому плані воно є важливим через своє розташування на дорозі з Новоазовська – прикордонного містечка, яке зараз контролюється "ДНР", - до Маріуполя, стратегічно важливого порту, підконтрольного Києву, яка веде далі на Крим.

Крім того, в районі Широкина розташована панівна висота, з якої теоретично можливо обстрілювати східні райони Маріуполя.

У чиїх руках і в якому стані зараз перебуває Широкине?

Широкине – початковий пункт "лінії розмежування" між територіями, що контролюються українським урядом та самопроголошеними "республіками".

Донедавна це була одна з найгарячіших точок "східного фронту". До початку липня у різних частинах села перебували та вели бої військовослужбовці сил АТО та бойовики "ДНР".

1 липня представники "ДНР" заявили, що "в односторонньому порядку оголошують Широкине демілітаризованою зоною", а наступного дня вивели з села свої підрозділи, закликавши ЗСУ зробити те саме.

Перший комбат полку "Азов", який, зокрема, вів бойові дії в Широкині, депутат парламенту Андрій Білецький заявив, що справжньою причиною відходу бойовиків з села є "несення ними таких втрат, з якими вони вже не могли втримувати Широкине".

Копирайт изображения AP
Image caption Цього тижня у Широкині поранили спостерігача ОБСЄ

"Вони будуть свою поразку камуфлювати під добру волю", - резюмував він.

Нині підрозділи АТО залишаються на своїх позиціях у Широкині. У селі тривають поодинокі бойові зіткнення: в понеділок там навіть поранили члена моніторингової місії ОБСЄ. Однак спостерігачі констатують, що градус напруги останнім часом там помітно знизився.

Переважна більшість з понад тисячі мешканців, які проживали у селі перед початком конфлікту, виїхали звідти. 20 липня моніторингова місія ОБСЄ заявила, що всі цивільні мешканці залишили Широкине. Однак 27 липня звіт місії повідомив про присутність у селі цивільних мешканців.

Спостерігачі кажуть, що майже всі будинки у селі пошкоджені або зруйновані. Станом на початок липня частина населеного пункту була замінована, на його вулицях траплялися міни, що не розірвалися.

Що таке демілітаризація Широкина і як вона виглядатиме?

Про створення 30-кілометрової демілітаризованої зони по обидва боки лінії зіткнення йшлося ще у "перших мінських домовленостях", підписаних у вересні минулого року. Однак цей пункт досі так і не виконано.

Про демілітаризацію Широкина говорять від початку квітня цього року, коли, за словами заступника голови СММ ОБСЄ Александера Хуга, "СММ запропонувала сторонам відійти з цієї території".

Наразі не відомо, як саме виглядатиме демілітаризація: військовий експерт з Центру Разумкова Микола Сунгуровський каже, що вона може мати різні рівні – від відведення озброєнь великого та середнього калібру до повного відходу військ з Широкина.

Копирайт изображения AP
Image caption Наразі бійці АТО залишаються на позиціях у Широкині

"За розробку детального плану відведення та погодження всіх його аспектів, а також його реалізацію несуть відповідальність сторони (конфлікту. – Ред.)", - заявив ВВС Україна пан Хуг.

29 липня у прес-центрі АТО сказали, що Україна відведе з демілітаризованої зони важке озброєння, однак "у 30-кілометровій зоні буде збережена українська військова присутність… бійці у амуніції, зі зброєю (перш за все, автомати та кулемети) і далі займатимуть укріплені рубежі", а до Широкина увійдуть морські піхотинці ЗСУ.

Водночас про Широкине йшлося у минулотижневій розмові лідерів "нормандської четвірки", і виглядає на те, що на ній обговорювалися інші варіанти – зокрема повне виведення українських сил з села.

Сайт російського президента Володимира Путіна повідомив, що під час розмови "було відзначено необхідність виведення українських силовиків з селища Широкине, як це раніше зробили ополченці як жест доброї волі".

А прес-служба Єлисейського палацу зазначила: "Стосовно Широкина, четверо лідерів взяли до відома відведення сепаратистських сил і попросили СММ і СЦКК знайти до 3 серпня (наступна зустріч Контактної групи у Мінську - Ред.) практичні рішення про виведення українських військ та розгортання СММ ОБСЄ".

У звіті про цю розмову на сайті Петра Порошенка жодного слова про Широкине немає.

Чи розмістять у Широкині постійний спостережний пункт місії ОБСЄ?

Ще у травні про те, що "в Широкині, в Донецькому аеропорту і в 10 пунктах вдовж лінії зіткнення, де йдуть найбільш запеклі протистояння" обладнають постійні спостережні пункти місії ОБСЄ, заявив Петро Порошенко.

Днями про обладнання такого пункту в Широкині заявив і прес-центр АТО.

Однак заступник голови місії Александер Хуг заявив, що для того, аби СММ діяла у селі на "більш постійній основі", необхідно виконання двох умов: згода на це сторін конфлікту та гарантування безпеки спостерігачів ОБСЄ у Широкині та його околицях.

"На даний момент такої домовленості немає", – констатує пан Хуг.

Як у такому разі гарантуватиметься режим демілітаризації Широкина?

За словами військового експерта Миколи Сунгуровського, перевірити, чи котрась зі сторін конфлікту не заводить до Широкина заборонені озброєння, місія ОБСЄ могла б за умови безпеки свого персоналу.

У свою чергу, її могли б забезпечувати "сили розведення сторін". Такими силами, каже пан Сунгуровський, могли б бути миротворці або українські правоохоронці.

Інший варіант, що його експерт називає вкрай несприятливим для України, є патрулювання цього району змішаними групами з українських і російських, або "ДНРівських" силовиків.

Копирайт изображения AP
Image caption Останнім часом градус напруги у Широкині дещо понизився

"Спроби (організувати подібне патрулювання. – Ред.) були в інших конфліктах, але ні до чого доброго вони не приводили. Спочатку ситуація нагнітається всередині цих сил, потім це розростається назовні, а далі відбувається нова ескалація конфлікту", – каже пан Сунгуровський.

У понеділок представник Генштабу ЗСУ генерал-майор Олександр Розмазнін заявив, що Широкине, "згідно домовленостей", будуть патрулювати спільні патрулі української міліції та загонів "окремих районів Донецької області".

Однак уже в середу прес-служба Генштабу дезавуювала цю заяву, повідомивши, що пан Розмазнін "мав на увазі лише одну з пропозицій, яку озвучили інші учасники переговорного процесу у рамках Тристоронньої контактної групи. Українська сторона не погодилася на цю пропозицію".

Хто і чому протестує проти демілітаризації Широкина?

Проти відведення озброєнь, а тим більше виходу українських військових з Широкина протестують у батальйоні "Донбас" та полку "Азов", які до останнього часу на ротаційній основі перебували на позиціях у цьому селі.

Однак цього тижня обидва ці підрозділи вивели звідти для "доукомплектування та підвищення боєздатності" і замінили їх регулярними підрозділами морської піхоти ЗСУ.

Микола Сунгуровський каже, що зробили це, зокрема, тому, що добровольчі підрозділи, які зараз перебувають у підпорядкуванні МВС, було б складніше примусити до спільного патрулювання Широкина з російськими або "ДНРівськими" силовиками.

Копирайт изображения epa
Image caption Демілітаризація Широкина не зашкодить обороноздатності Маріуполя, кажуть в українській владі

Перший комбат "Донбасу", депутат парламенту Семен Семенченко сказав ВВС Україна, що досвід попередніх домовленостей з бойовиками – зокрема щодо Донецького аеропорту та Дебальцевого – незмінно призводив до порушення їх з боку формувань самопроголошених "республік" і до втрати територій Україною.

Він називає Широкине важливим пунктом у обороні Маріуполя і передбачає, що після відведення звідти українських сил ключовий порт стане вразливим для нападу зі сходу.

За його словами, бійці "Донбасу" протягом останніх тижнів здійснили рейди на позиції, які раніше займали в Широкині бойовики, і знайшли там значний арсенал зброї та боєприпасів.

"Вони збиралися повернутися", - каже пан Семенченко.

"Якщо Україна готова здавати Широкине, то треба бути готовими і до втрати Маріуполя", - стверджує на сторінці "Азова" у соцмережах перший командир батальйону, депутат парламенту Андрій Білецький.

Утім, представники влади запевняють: обороноздатність Маріуполя від демілітаризації Широкина не постраждає.

Президент Петро Порошенко запевнив, що це селище не ввійде до буферної зони, з якої відводитимуться важкі озброєння.

А голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявив, що навіть після демілітаризації Збройним силам України знадобиться лише 15 хвилин, щоб у разі потреби повернутися на свої попередні позиції.

Новини на цю ж тему