Що таке "особливий статус Донбасу"

Рада Копирайт изображения Reuters
Image caption Сутички біля парламенту 31 серпня через конституційну децентралізацію

Ключовою причиною кривавих бійок під Верховною Радою став "особливий статус Донбасу", який, за словами багатьох політиків, парламент дає бойовикам.

Перед голосуванням за внесення змін в Конституцію саме ця норма в проекті найбільше обурювала депутатів, активістів і протестувальників, хоча подекуди навколо неї з’явилося багато міфів і непорозумінь.

У соціальних мережах писали, що лідери "ДНР" і "ЛНР" незабаром стануть членами Верховної Ради, що бойовики одразу отримають амністію і стануть офіційною українською владою на тих територіях за рахунок українського бюджету.

ВВС Україна зібрала всю офіційну інформацію про зміни до Конституції, закони щодо "статусу" та амністії бойовикам, щоб розібратись, як усе це має працювати.

Ухвалення цих законів, а також конституційна децентралізація є частиною зобов’язань України, взятих при підписанні мінських угод, жоден з пунктів яких досі не виконаний повністю.

"Особливе самоврядування"

Скандальний "статус" прописаний в 18 пункті перехідних положень проекту конституційної децентралізації, який 31 серпня проголосували у першому читанні.

"Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областейвизначаються окремим законом", - записано у проекті змін.

Цей закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" прийнятий і підписаний ще у вересні 2014 року і розписує, які саме права отримують ці органи самоврядування.

Найперше – особливе самоврядування має діяти тільки три роки, починаючи з вересня 2014 року. Тобто наразі залишились уже два роки.

Копирайт изображения www.president.gov.ua
Image caption Останню версію мінських угод президенти чотирьох країн узгодили в Мінську 12 лютого 2015 року

В "окремих районах" будуть сприяти використанню російської мови в усній і письмовій сфері, в освіті, ЗМІ та роботі органів влади.

Керівники прокуратури та судів мають призначатися за "участі органів місцевого самоврядування".

Міністерства українського уряду напряму укладатимуть договори про економічний розвиток регіону з місцевими органами влади.

Держава надаватиме підтримку економічному розвитку районів, а в бюджеті мають бути чітко прописані "захищені" видатки на їхнє утримання.

Українська влада має сприяти транскордонному співробітництву "окремих районів" із сусідніми регіонами Росії.

Місцева влада зможе організовувати загони "народної міліції", які мають діяти за українським законом і набиратися лише з громадян України, які постійно проживають в "окремих районах".

Хоча закон у цілому діє з осені 2014 року, усі статті, які визначають повноваження "окремих районів", починають діяти тільки після виконання цілої низки умов, які до закону додали 17 березня 2015 року.

Ці умови формально не пов’язані з ухваленням змін до Конституції.

Умови надання "статусу"

Найперше – особливі повноваження отримають місцеві органи влади, обрані на оголошених Україною виборах, згідно з Конституцією України та українським законом про вибори.

За виборами мають обов’язково спостерігати експерти Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та інші міжнародні спостерігачі.

Копирайт изображения
Image caption Відправною точкою надання повноважень "окремим районам" Донбасу є проведення там виборів за українським законодавством

Ще до проведення виборів з окремих районів мають вивести збройні формування, найманців і всю військову техніку.

До виборів мають допустити українські партії та забезпечити рівність агітації й доступу до ЗМІ. Обов’язкове відновлення роботи українських ЗМІ в "окремих районах".

У мінських угодах записано, що місцеві вибори в окремих районах мають відбуватися тільки після відведення важкого озброєння від лінії зіткнення.

У законі прописано, що обрані місцеві органи влади в окремих районах не можуть розпустити достроково.

Проте в проекті конституційної децентралізації вказано, що наступні місцеві вибори в Україні відбудуться в жовтні 2017 року. Тож обрані в "окремих районах" ради і мери, скоріше за все, працювали би два роки.

Амністія бойовикам

Після обрання нових місцевих органів влади в "окремих районах" Україна має гарантувати амністію озброєним прихильникам самопроголошених республік.

Згідно з третьою статтею закону про особливий порядок самоврядування, держава гарантує недопущення переслідування учасників подій на території Донецької та Луганської областей.

Але - "відповідно до закону". Цей закон також ухвалений Верховною Радою 16 вересня 2014 року, але досі не підписаний навіть спікером і чекає свого часу.

Копирайт изображения Getty
Image caption Амністія учасникам "ДНР" та "ЛНР" не буде поширюватись на тих, хто вчинив тяжкі злочини

Проголосований документ передбачає амністію для учасників збройних формувань і осіб, які працювали в органах влади "ДНР" та "ЛНР".

Проте амністія не поширюватиметься на людей, яких підозрюють у вчиненні цілої низки злочинів. А саме: умисне вбивство, диверсія, замах на життя державного чи громадського діяча, завдання важких тілесних ушкоджень, захоплення заручників із тяжкими наслідками, торгівля людьми та зґвалтування.

Також до переліку належить розбій, контрабанда, здійснення терористичного акту, наруга над тілом померлого, військові злочини, геноцид та посягання на життя представника іноземної держави або міжнародної організації.

Окремо вказано, що амністія не стосуватиметься підозрюваних у причетності до падіння 17 липня 2014 року малайзійського літака рейсу MH17.

Справи щодо підозрюваних мають розглядати суди, у межах територіальної юрисдикції яких іде досудове розслідування. І це не обов’язково суди на території "окремих районів".

Новини на цю ж тему