YES 2015: рік (за)великих очікувань

Копирайт изображения yesukraine.org

Тональність 12-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), що вдруге проходила у київському Арсеналі, була менш оптимістичною і більш реалістичною, ніж торік.

Політичні лідери та фахівці з безпеки говорили про те, що Україні, швидше за все, доведеться жити із тривалим "замороженим" конфліктом, розраховуючи більше на власні сили. Представники української влади були змушені говорити не тільки про плани щодо реформ, але й про те, що було зроблено чи не зроблено за рік.

Конфлікт на Донбасі...

Копирайт изображения yesukraine.org

Свій виступ у перший день форуму президент України Петро Порошенко розпочав із гарної новини, привітавши присутніх із "першим днем за півтора роки, коли упродовж 24 годин ми не мали жодних жертв і пострілів". За словами президента, це дає підстави для "обережного" оптимізму щодо можливості виконання Мінських угод, підписаних рік тому, та припинення збройного конфлікту на Донбасі.

Водночас Петро Порошенко підкреслив, що Україна наполягає на виконанні Мінських домовленостей до кінця цього року, і не збирається подовжувати термін угоди, можливість чого трохи раніше припустив колишній президент України Леонід Кучма.

"Я прошу Леоніда Кучму, мого представника в тристоронній контактній групі, спростувати заяву про те, що можливо продовжувати Мінський процес у 2016 році. Ні, всі мають виконати зобов'язання у 2015 році, тому що Україна вже заплатила тяжку ціну за невиконання Мінських домовленостей", - заявив Петро Порошенко, втім, не пояснивши, що відбуватиметься у разі, як цю вимогу не буде виконано.

Пан Порошенко також закликав міжнародну спільноту обговорити питання розгортання спеціальної операції на Донбасі для контролю за належною реалізацією Мінських угод:

"Це допоможе нам досягти двох цілей для відновлення миру в Донецькій і Луганській областях: повне виведення всіх російських найманців і озброєнь, а також відновлення контролю над українсько-російським кордоном".

Про важливість виконання Мінських угод говорив у другий день саміту і український прем'єр Арсеній Яценюк. Зауваживши, що він був і залишається скептично налаштований до цих угод, прем'єр також заявив, що, на жаль, наразі не бачить альтернативи цим угодам.

...і у Сирії

Президент та прем'єр також висловили схожі позиції і щодо сирійського конфлікту та участі у ньому Росії, яка, втім, заперечує розширення своєї військової присутності там.

Зокрема, як заявив Петро Порошенко, неналежна реакція світової спільноти на одну агресію провокує загострення інших конфліктів:

"Незаконна анексія Росією Криму, яка не отримала миттєву потужну відповідь міжнародної спільноти, заохотила Кремль до наступного кроку агресії. У ці дні російські "зелені чоловічки" висаджуються сотнями у Сирії, інспіруючи зростання насильства на Близькому Сході та провокуючи подальше збільшення кількості біженців до ЄС", - заявив президент Порошенко.

Про зв'язок між сирійським конфліктом, Росією та хвилею біженців говорив і прем'єр Арсеній Яценюк.

"Коріння цієї кризи (із мігрантами. - Ред.) - війна в Сирії. Люди страждають, намагаються покинути зони бойових дій, знайти країну, де вижити. Хто підтримує режим Башара Асада в Сирії? Президент Путін. Хто будує військову базу в Сирії? Президент Путін", - заявив український прем'єр, додавши, що "це є планом Росії із дестабілізації усієї геополітики".

Що просить Україна у Заходу

За цих умов, за словами президента Порошенка, Київ, передусім, хотів би бачити єдність щодо оцінки дій Росії і солідарність західних країн щодо допомоги Україні.

Водночас прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Київ просив би західних партнерів дотримуватися спільної і послідовної позиції щодо санкцій проти Росії:

"Якщо у вас будуть різні месседжі для Путіна, якщо ви скажете, що скасуєте санкції, коли станеться щось незначне – то це буде слабкість. Це, фактично, підтримка Путіну в його агресії", - заявив пан Яценюк, наголосивши, що "санкції можна зняти лише в одному випадку: при повній реалізації Мінських домовленостей, якщо Донецьк, Луганськ і Крим повернуться в Україну".

Український прем'єр також твердить, що Київ "все ще чекає на допомогу зі зброєю".

Що може і що готовий дати Захід

Заклики українського президента і прем'єра дістали досить обережну і стриману реакцію представників США та ЄС, що були гостями YES.

Зокрема, помічник державного секретаря США у справах країн Європи та Євразії Вікторія Нуланд заявила, що "санкції залишаться до того моменту, поки Мінські домовленості не будуть виконані, а суверенність кордону України не буде відновлена". З іншого боку, додала пані Нуланд, подальше невиконання Мінських угод призведе до посилення санкцій проти Росії з боку США.

Копирайт изображения yesukraine.org

Що ж до можливості надання збройної підтримки, то тут, як твердить пані Нуланд, США наразі надали найбільшу допомогу, і надалі дотримуватимуться думки, що краще допомогти українській армії самій захищати свою країну:

"На це було виділено 244 млн доларів - більше, ніж надала будь-яка інша країна. Ми тренуємо, надаємо обладнання, що має значний вплив на розвиток ситуації в зоні конфлікту", - заявила помічник Держсекретаря США, додавши, що цей фактор, серед інших, сприяв нинішньому затишшю на Донбасі, яке, за словами пані Нуланд, варто використати для посилення дипломатичних зусиль, спрямованих на розв'язання конфлікту.

Водночас, як заявив генерал армії США у відставці та екс-керівник ЦРУ директор Девід Петреус, нині саме час "зробити більше і швидше".

Американський генерал також висловив свою повагу українським військовим, які змогли "зі зброєю з минулого століття" протистояти агресору не лише короткий проміжок часу, а "тижні і місяці".

Він вважає, що повернення Криму Україні, якщо і відбудеться, то "забере багато часу". Водночас дипломатичні зусилля щодо розв'язання конфлікту на сході України мають підкріплюватися і військовою потугою. Нині, каже Девід Петреус, західні партнери України мають замислитися про надання Києву оборонного озброєння.

"Натав час для Заходу розглянути можливість надати Україні зброю для захисту, американські "Джевеліни", протитанкові ракетні системи короткої та середньої дальності", - заявив генерал Петреус, додавши, що "це не змінить хід війни", але підвищить ціну подальшого просування агресора українською територією.

Про протитанкове озброєння, щоправда, на західному кордоні України, говорив і екс-міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. На його думку, Захід має розмістити протитанкове озброєння поблизу України, щоб допомогти країні в разі подальшого наступу на її територію:

"Протитанкове озброєння має бути десь поблизу України, в Польщі чи Румунії. Якщо проросійські сили чи російські сили зайдуть глибше територією України, то ці озброєння дуже швидко, впродовж годин, надійдуть до України. Потрібно, щоб президент Путін це розумів".

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен також висловив думку, що Заходу варто бути готовим до "плану Б": у разі, "якщо Росія і сепаратисти не припинять вогонь, прийде час і західні нації дадуть зброю Україні".

Втім, як виглядає, наразі Києву не варто розраховувати на якусь іноземну військову присутність.

Копирайт изображения yesukraine.org
Image caption Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає позицію НАТО більш цілісною, ніж у ЄС. Проте представник НАТО Джеймс Аппатурай "не передбачає прямої участі військ НАТО в Україні"

Принаймні, відповідаючи на пряме запитання щодо можливості участі вояків НАТО у конфлікті на сході України, заступник чинного генерального секретаря НАТО із політичних та безпекових питань Джеймс Аппатурай заявив, що він "не передбачає прямої участі військ НАТО (у конфлікті. - Ред.) в Україні", додавши водночас, що НАТО вже ділиться і надалі ділитиметься із українськими військовими своїм досвідом.

При цьому позиція НАТО, на думку українського міністра закордонних справ Павла Клімкіна, є більш чіткою, ніж політика ЄС. Перепросивши за недипломатичність оцінок, пан Клімкін заявив, що "НАТО зробив значно більше, ніж ЄС, адже в Євросоюзі наразі ми не маємо цільної та комплексної політики щодо Росії".

"Так, є лінія ЄС на збереження санкцій, і ми вдячні за це, але комплексного підходу у ЄС немає", - заявив міністр закордонних справ України.

Особлива думка

Політики, які вже відійшли від влади, а також ті, хто ще тільки прагнуть посісти владні посади, були більш відвертими у висловленні своїх думок.

Колишній президент України Леонід Кучма не виключив, що конфлікт на Донбасі може додатися до низки заморожених конфліктів, що вже існують на території колишнього СРСР - у Карабаху, Придністров'ї, Абхазії та Південній Осетії:

"Ми повинні бити в дзвони і не допустити, щоб те, що відбувається в Україні "спустили на гальмах". А таке бажання є. Ми чуємо голоси тих, хто безпосередньо бере участь у переговорах в Нормандському форматі. Нас це хвилює! Вся ситуація йде до того, щоб був заморожений конфлікт – ні війни ні миру. Це в інтересах, насамперед, нашого сусіда", - заявив Леонід Кучма.

Екс-президент також вважає, що якщо і говорити про зміну формату учасників переговорів щодо вирішення конфлікту в Україні, то треба говорити про країни, які свого часу гарантували безпеку і територіальну цілісність України за Будапештським меморандумом в обмін на відмову Києва від ядерної зброї:

"Сьогодні в Україні багато лунає голосів: Нормандський формат – це замало. Я з цього приводу кажу – так, дійсно, Україні хочеться, щоб приймали участь, насамперед, всі країни, які підписали Будапештський меморандум: а це і США, і Великобританія. А я ще додаю і КНР, - щоб Китай також приєднався до захисту територіальної цілісності України в зв'язку з відмовою від ядерної зброї", - заявив пан Кучма.

Копирайт изображения yesukraine.org

Екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга застерегла нинішніх європейських лідерів від політики "задобрення" Росії:

"Якщо Росія буде втішена, задоволена і їй гарантують безпеку, ми будемо в ситуації, схожій з тим, яку колись описав Мольєр: удаваний хворий непокоївся і далі звинувачував усіх навколо у своїх недугах", - заявила екс-президент Латвії. Вона також вважає, що стосовно України "Захід повів себе не настільки погано, як можна було подумати, але й не настільки добре, як можна було б очікувати".

Про те, що Україна варта більшої підтримки Заходу говорив і бізнесмен та мільярдер Дональд Трамп, який братиме участь у президентських виборах у США у 2016 році.

Він також вважає, що позиція нинішньої адміністрації США щодо дій Росії в Україні є заслабкою, і що США підтримують Україну "більше на словах, ніж на ділі":

"Наш президент недостатньо сильний, поки лише слова. Ми називаємо це балаканиною. Частина проблем полягає в тому, що Путін не поважає нашого президента", – заявив пан Трамп під час прямого включення до зустрічі YES у Києві.

Інвестиції у безпеку

Про замалу підтримку Заходу, але фінансову, говорив і екс-міністр фінансів США, почесний президент Гарвардського університету Ларрі Саммерз. При цьому він наголосив, що така допомога не є доброчинністю, а має цілком раціональне підґрунтя:

"Це не благодійна справа, а інвестиція в безпеку. Немає кращої інвестиції в американську безпеку, кращої інвестиції в європейську, світову безпеку, ніж надання ще $5-10 млрд доларів на рік на підтримку Україні, звичайно, з прив'язкою до реформ. Якщо в Україні щось піде не так, то ми витратимо значно більше грошей".

Пан Саммерз також звернув увагу, що "Україна за останні 12 місяців зробила все, що США, чи західна Європа, чи МВФ могли б попросити", назвавши роботу українського уряду "неймовірною", особливо, якщо зважити на те, що країна, фактично, живе в умовах війни.

Екс-міністр фінансів США також вважає, що найближчим часом і економістам, і політикам варто стежити за двома подіями: подальшим падінням цін на нафту, які, за деякими оцінками можуть знизитися аж до 20 доларів за барель, і тим, як буде розв'язано питання повернення 3 млрд доларів українського боргу Росії.

Копирайт изображения yesukraine.org
Image caption Український міністр фінансів Наталія Яресько дістала схвальну оцінку від екс-міністра фінансів США Ларрі Саммерза

Український міністр фінансів, Наталія Яресько, яка за два дні саміту YES отримала чи не найбільше компліментів від українських та закордонних учасників конференції за стабілізацію економіки та вдало проведену реструктуризацію зовнішніх боргів України, також визнала, що міжнародної підтримки, яку наразі отримала Україна, достатньо для відновлення стабільності, але недостатньо для відновлення економічного зростання:

"Ми дуже вдячні США та Європі за підтримку, але цієї підтримки недостатньо. Нам бракує грошей, щоб йти далі. На стабілізацію нам вистачає, але нам потрібно більше підтримки, щоб вкладати в розвиток економіки", - заявила пані Яресько, додавши, що Київ очікує, що крім підтримки МВФ, зможе залучити кошти "від Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Експортно-імпортного банку та інших потужних міжнародних фінансових установ".

Новини на цю ж тему