Фури, стоп: як кримські татари блокуватимуть Крим

Старий чоловік, кримський татарин із національним прапором Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Лідери меджлісу заявляють про системні утиски кримських татар після анексії Криму Росією

Кримські татари готуються до блокування автодоріг, якими до Криму з материкової України надходять продукти харчування та інші вантажі.

Свою акцію, заплановану на 20 вересня, вони називають "Громадянська блокада Криму" і ставлять за мету привернути увагу до ситуації, в якій опинилися кримські татари внаслідок анексії Криму Росією.

Лідери меджлісу оприлюднили свої вимоги до української влади, а також до Кремля.

У відповідь в уряді Криму заявили, що проти ініціаторів блокади півострова можуть бути порушені кримінальні справи, оскільки такі дії слід розцінювати як "зазіхання на територіальну цілісність Росії".

Лідери кримських татар заявляють про системні утиски, переслідування і порушення їхніх прав не лише кримською владою. Вони кажуть, що складнощі і проблеми виникли і через деякі рішення українського уряду.

Продуктова блокада і "українозаміщення"

Кримські татари пообіцяли відмовитися від продуктової блокади Криму на трьох пропускних пунктах - Чонгар, Каланчак і Чаплинка - у разі, якщо Верховна Рада України скасує закон про вільну економічну зону "Крим" і внесе зміни до правил перетину україно-кримського адмінкордону.

Лідер меджлісу Рефат Чубаров заявив у парламенті, що вже кілька місяців на розгляді у профільному комітеті є відповідні законопроекти, але вони не вносяться на розгляд сесії.

Закон про ВЕЗ "Крим" був ухвалений у серпні минулого року. Він передбачав звільнення від сплати податків підприємствами, які працюють на півострові. Тоді депутати, підтримавши документ, прагнули забезпечити легальне існування українського бізнесу в Криму.

"Закон був спрямований на те, щоб зберегти торгівлю і економічні зв’язки із Кримом, щоб не руйнувалася його інфраструктура", - розповідає в інтерв’ю ВВС Україна один із авторів закону, екс-заступник голови комітету парламенту з економічної політики Ксенія Ляпіна.

Проте зараз вона вважає, що вимоги кримських татар цілком слушні.

"Вони мають рацію, оскільки, фактично, Україна має економічні відносини з територією, де знищується корінний народ. Ніяких економічних відносин із агресором не може бути. Очевидно, нам слід шукати інші принципи і філософію стосовно Криму", - каже Ксенія Ляпіна.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Пропускний пункт Чонгар - один із трьох, який планують заблокувати кримські татари

Віце-президент Всесвітнього конгресу кримських татар Ленур Іслямов на прес-конференції заявив, що за даними фіскальних служб, у першому кварталі цього року з Криму на материкову Україну надійшло товарів на суму 15 мільйонів доларів, у той час як на півострів у 24 рази більше - на 360 мільйонів доларів.

Як каже Ксенія Ляпіна, Україна, фактично, годує Крим, оскільки 80% харчів надходить туди з материкової України.

Проте керівники Криму вже заявили, що припинення ввезення продуктів та інших товарів ніяк не позначиться на економіці півострова і на добробуті кримчан.

"Ми сьогодні готові до будь-якого розвитку подій у стосунках із Україною. У нас працює "українозаміщення". Тому для економіки Криму ніяких наслідків не буде", - заявив голова "Державної Ради Криму" Володимир Константинов.

Його підтримує керівник уряду Криму Сергій Аксьонов. Він впевнений, що припинення постачання харчів не вигідне передусім українському бізнесу.

"Ми не хочемо порушувати зв'язки господарюючих суб'єктів України і Криму, усі зацікавлені у тому, щоб працювати. Крим – це величезний ринок. У Херсонської і Миколаївської областей завжди були традиційні зв'язки з Кримом. Тому, можливо, громадяни України ініціаторів блокади самі там зв'яжуть", - сказав він журналістам.

Сергій Аксьонов, якого цитує агентство "Крыминформ", вважає, що у разі блокади Криму на півострів прийдуть інші великі компанії, які забезпечуватимуть необхідні обсяги продовольства.

Ленур Іслямов каже: у тому, що черги із фур нікуди не зникли із адміністративного кордону, є багато зацікавлених як з українського, боку, так і у Криму.

В інтерв’ю ВВС Україна представник меджлісу у Херсонській області Абмеджит Сулейманов розповів, що адмінкордон України і Криму щодня перетинають десятки фур, влітку їх було значно більше.

"Основний потік машин спостерігався у літній період. Кілька днів тому я був там, перед постом було 16 вантажівок, ще близько 10-ти – у нейтральній зоні", - розповідає Абмеджит Сулейманов.

Копирайт изображения www.mfa.fov.ua
Image caption Один із лідерів кримських татар Ахтем Чигойз у СІЗО Сімферополя перебуває вісім місяців

Арешти і переслідування

"Мета блокади – не морити голодом людей, які живуть у Криму. Окупаційна влада не може заробляти разом із олігархами, у той час, як щодня у Криму жорстоко порушуються права людини", - заявляв журналістам лідер меджлісу Рефат Чубаров, оголошуючи про наміри блокувати півострів.

Разом із оголошенням про акцію кримські татари висунули вимоги до влади Російської Федерації, серед яких звільнення українських політв'язнів Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджи, Алі Асанова. Усі вони були арештовані у Криму, декотрі із них вже засуджені судами у Москві та Сімферополі.

Ахтема Чигойза, заступника голови меджлісу кримськотатарського народу, який став виконуючим обов'язки голови організації після того, як Росія заборонила в'їзд до Криму Рефата Чубарова, МЗС України називає політичним в'язнем.

Він був заарештований 29 січня 2015 року зі звинуваченнями в організації масових заворушень у Сімферополі 26 лютого 2014-го, коли відбувалося одночасно два мітинги - проукраїнських і проросійських демонстрантів.

Тоді ж були заарештовані і досі перебувають під вартою двоє кримсько-татарських активістів - Мустафа Дегерменджи та Алі Асанов. Їм, як і Ахтему Чигойзу, інкримінують "насильство стосовно прихильників партії "Русское единство". Тоді внаслідок сутичок загинуло дві людини.

Їхній арешт один із судів Сімферополя продовжив до 19 листопада.

Абмеджит Сулейманов твердить, що ще п'ятеро кримських татар перебувають під слідством у так званій справі "3 травня" - їм інкримінують спротив працівникам правоохоронних органів під час зустрічі татар в Армянську із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим минулого року.

Також кримські татари вимагають скасувати перешкоди для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ у Криму, забезпечити доступ у Крим іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів за дотриманням прав людини. Серед вимог також - припинення переслідувань кримських татар та інших громадян України та скасування заборони на в'їзд в Крим лідерів кримськотатарського народу.

За даними меджлісу, близько 10 тисяч кримських татар вимушено залишили Крим і переїхали жити переважно у Херсонську, Львівську, Запорізьку області та Київ.

Про системне порушення прав кримських татар ідеться у спільній доповіді бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин.

"Після окупації та анексії Криму Російської Федерації дотримання прав людини та основних свобод радикально погіршилося для значної кількості жителів і переміщених осіб, зокрема, для проукраїнських активістів, журналістів та кримськотатарської спільноти", - ідеться у документі, який містить близько 100 сторінок і який буде презентований 17 вересня.

Як уряд ускладнив життя татарам

Проте, лідери кримських татар кажуть, що їхнє становище погіршилося, у тому числі і через, як висловився Рефат Чубаров у парламенті, "невдалі дії українського уряду".

"Проблема не лише у тому, що там відбуваються системні, щоденні репресії, що наші люди сидять там за ґратами, з них знущаються, люди зникають, їх вбивають. І не тільки у тому, що проблема Криму відходить, нібито, на другий план і в міжнародних переговорах. А у тому, що є невдалі дії уряду, які завдають додаткових страждань людям", - заявив Рефат Чубаров на засіданні погоджувальної ради парламенту 14 серпня.

Копирайт изображения epa
Image caption У травні цього року кримські татари вперше відзначали роковини депортації із Криму не у Сімферополі, а у Києві

Лідери кримських татар вимагають, аби уряд і парламент переглянути правила переміщення людей і вантажів через адміністративний кордон між Україною і Кримом.

Щодо вантажів, то їхня вимога - заборонити ввезення і вивезення товарів, за винятком вантажів, які потрапляють туди під контролем спеціально делегованих представників ОБСЄ або за участю Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Абмеджит Сулейманов пояснює, що через ухвалену урядом у червні цього року постанову №367 кримських татар, котрі вимушено опинилися на материковій Україні, не можуть відвідувати діти, оскільки для них тепер необхідно оформлювати спецдозволи або закордонні паспорти. Правила передбачають, що особи віком до 16 років перетинають адмінкордон із Кримом так само, як і державний кордон з іноземними державами.

"Ми громадяни України, але маємо на усіх дітей, включно із новонародженими, оформлювати закордонні паспорти. Виходить, що той хто вимушено опинився на материковій Україні, не можуть зустрітися зі своїми дітьми, які перебувають у Криму. Фактично, це позбавляє нас можливості спілкуватися з родичами", - сказав він в коменарі ВВС Україна, додавши, що російська сторона таких вимог не висуває.

Про ще одну проблему розповідає Рефат Чубаров.

"Сьогодні ми настільки пов'язані з глобальним світом, у мене серце радіє, коли я бачу десятки тисяч прочан з інших країн, які зараз перебувають в Україні. Уявіть собі такі ж самі зв'язки нашої діаспори з кримськими татарами в Криму: тисячі людей мені телефонують, і я мушу їм казати, що вони в'їжджатимуть в Крим через Москву", - сказав лідер меджлісу у парламенті.

Відповідно до згаданої постанови Кабінету Міністрів, іноземні громадяни не можуть потрапити до Криму через адміністративний кордон з Україною, якщо, окрім паспорта, не пред'являть спецдозвіл Державної митної служби.

Коаліція "Правозахисний порядок денний", до якої входять правозахисні організації України, ще одразу ж після ухвалення урядом нових правил перетину адмінкордону між Україною і Кримом оприлюднила звернення, у якому вказала на те, що вони погіршують стан із захистом прав та свобод людини, руйнують зв’язок між півостровом та материковою частиною України і створюють додаткові труднощі як для громадян України, що стали жертвами анексії Криму, так і для іноземців.

З того часу Кабінет Міністрів своє рішення не переглядав.

Новини на цю ж тему