Адвокат: Карпюк і Клих налаштовані боротися

Микола Карпюк Копирайт изображения UNIAN
Image caption Микола Карпюк майже півтора роки не бачив ані адвокатів, ані консульських працівників

Верховний суд Чеченської Республіки у четвер, 17 вересня, оголосить рішення про те, чи розглядатиме справу громадян України Миколи Карпюка і Станіслава Клиха суд присяжних.

Слідчий комітет РФ звинувачує двох українців у вбивстві російських військовослужбовців під час російсько-чеченської війни у 1994-1995 роках.

Передбачене покарання за цими звинуваченнями – від 15 років до довічного ув'язнення.

Захисники Миколи Карпюка і Станіслава Клиха кажуть, що їхні підзахисні заперечують усі звинувачення і запевняють, що взагалі не перебували в Чечні у 1994-1995 роках.

15 вересня у Грозному відбулося перше засідання у цій справі, на якому адвокати двох підозрюваних - Докка Іцлаєв та Марина Дубровіна - звернулися із клопотанням про розгляд справи судом присяжних.

17 вересня Верховний суд також має оголосити рішення про продовження терміну тримання Миколи Карпюка і Станіслава Клиха під арештом та дату наступного судового засідання.

У коментарі ВВС Україна Марина Дубровіна розповіла, що Микола Карпюк та Станіслав Клих налаштовані рішуче доводити свою невинуватість.

"Спочатку на першому судовому засіданні вони були розгублені, але після того, як судді на нас почали досить серйозно тиснути, не даючи навіть слова сказати, хлопці швидко зорієнтувалися і почали підтримувати вимоги захисту. Загалом вони налаштовані на боротьбу", - сказала адвокат.

Копирайт изображения www.vk.com
Image caption Станіслав Клих писав заяву про застосування катувань під час допитів

Понад рік у СІЗО без адвокатів

Раніше Марина Дубровіна, яка лише в червні цього року вперше потрапила до Станіслава Клиха з часу, коли його арештували у серпні 2014-го, заявляла про катування підзахисного слідчими. Адвокат каже, що з пана Клиха "вибивали" покази про участь у бойових діях в Чечні.

Про стан Миколи Карпюка не було відомо нічого, оскільки, за словами дружини Олени Карпюк, його півтора роки не бачили ані адвокати, ані консульські працівники.

В інтерв'ю ВВС Україна пані Олена повідомила, що лише в понеділок, 14 вересня, адвокат вперше зустрівся з її чоловіком.

Слідком РФ на запит Російської служби ВВС щодо поводження із підслідними, яких Україна вважає політичними в'язнями, раніше заявив, що їм "регулярно надається медична допомога, їх відвідують як російські громадські діячі, так і українські".

"Інформація щодо застосування катувань не відповідає дійсності", - ідеться у відповіді.

"Слідчий комітет під час розслідування кримінальних справ опирається виключно на факти, результати експертиз, на зібрані докази, тобто, працює в рамках чинного законодавства, перебуваючи поза політикою", - заявляє СКР.

Звинувачення

Слідчий комітет Росії твердить, що має докази того, що Микола Карпюк і Станіслав Клих "прибули на територію Чеченської Республіки з тим, щоб на боці банд, очолюваних Асланом Масхадовим і Шамілем Басаєвим, вчиняти напади і вбивства громадян, військовослужбовців, а також співробітників правоохоронних органів РФ".

У складі цієї групи, твердить Cлідком Росії, перебували також Олександр Музичко (член "Правого сектора", застрелений у березні 2014 року під час затримання правоохоронцями. – Ред.), Дмитро Ярош, Олександр Малофєєв та інші особи, які на той час, за твердженням російських слідчих, належали до УНА-УНСО.

"Микола Карпюк разом із Олександром Музичком очолили банду під назвою "Вікінг", - ідеться у повідомленні Слідкому РФ.

За даними слідства, у період з грудня 1994-го по січень 1995 року вони нібито неодноразово брали активну участь у боях із російськими військовими на території президентського палацу, площі "Минутка" і залізничного вокзалу міста Грозний.

"Під час боїв від їхніх рук загинуло не менше 30 військовослужбовців і не менше 13 були поранені", - ідеться у повідомленні.

У МЗС України заявляли, що слідчі органи не допускають консульських працівників до Миколи Карпюка і Станіслава Клиха. Відомство оголошувало ноту протесту на адресу російського МЗС "про грубе порушення прав ув'язнених"; до російських колег зверталася і український омбудсмен Валерія Лутковська.

У листопаді 2014 року Верховний суд Росії визнав екстремістськими та заборонив діяльність на території РФ українських організацій "Правий сектор", УНА-УНСО, "Тризуб імені Степана Бандери", "Братство" та УПА.

Новини на цю ж тему