Платитимуть усі: питання і відповіді про бюджетне фінансування партій

Прапори Копирайт изображения UNIAN
Image caption Вже з наступного року українські платники податків оплачуватимуть діяльність партій із власної кишені

У четвер Верховна Рада запровадила державне фінансування політичних партій в Україні.

З 1 липня 2016 року гроші з бюджету отримуватимуть партії, які пройшли до парламенту на виборах-2014. Після наступних виборів фінансування дадуть тим політсилам, які наберуть більш ніж два відсотки голосів.

Один із авторів цього закону Сергій Лещенко з "Блоку Петра Порошенка" назвав його "першим по-справжньому історичним законом, проголосованим нинішнім складом парламенту".

Утім, не бракує і скептиків, які вважають, що запровадження державного фінансування партій не на часі.

ВВС Україна відповідає на запитання про те, як зміниться українська політична система після набрання цим законом чинності.

Чому питання про фінансування партій є важливим?

Обивателі часто недооцінюють роль партій в українській політичній системі. Проте саме вони мають визначальний вплив на формування парламенту і місцевих органів влади.

Більше за те, якщо в Україні запровадять повноцінну систему відкритих списків, роль партій у тому, як виглядатиме українська влада, лише зросте.

Водночас фінансова "кухня" партій у сучасній Україні є досить непрозорою. Теоретично кожна з майже трьохсот партій повинна публікувати щорічний звіт про свої доходи, видатки та майно, але на практиці переважна більшість із них цю вимогу закону ігнорують, каже один зі співавторів закону, експерт "Реанімаційного пакету реформ" Ярослав Юрчишин.

Image caption Один із авторів закону - колишній журналіст, а нині депутат від "Блоку Петра Порошенка" Сергій Лещенко

Експерти вказують, що часто партії та сформовані ними в парламенті й місцевих радах фракції стають інструментами політичного впливу різних фінансово-промислових груп. Кадровий склад таких партій і позиції, які вони обстоюють у радах різного рівня, дають ЗМІ підстави називати їх "проектами" того чи іншого олігарха. Буває, що цикл життя таких партій обмежується лише однією виборчою кампанією.

Автори вівторкового закону впевнені, що саме зміна системи фінансування партій "розірве зв’язок між олігархами і політичною системою", дасть українським політсилам реальну незалежність і зменшить політичну корупцію.

Що пропонує ухвалений у четвер закон?

Закон запроваджує прийняту в більшості країн Європи схему, за якою партії отримують фінансування з двох джерел: із державного бюджету України та добровільних пожертв фізичних і юридичних осіб.

Отримання партіями грошей з обох цих джерел суворо регламентується.

Хто отримає фінансування з бюджету?

Вже з 1 липня наступного року гроші з бюджету почнуть щоквартально перераховувати тим партіям, які подолали 5-відсотковий бар’єр на парламентських виборах 2014 року, – за умови що до цього часу вони подадуть фінансовий звіт за новою, описаною в законі формою та пройдуть аудит.

Після наступних виборів Верховної Ради право отримати бюджетні кошти зможуть не тільки ті партії, які пройдуть до парламенту, а й ті, які наберуть понад 2% голосів виборців.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Хто набере більше голосів на наступних парламентських виборах, той отримає більше фінансування з державного бюджету

Розподілятимуться ці гроші наступним чином. Більшу частину коштів розділять між партіями пропорційно: хто більше голосів набрав, той більше грошей і отримає. Десять додаткових відсотків стануть своєрідним "гендерним бонусом": їх порівну розподілять між тими партіями, у яких на кожну трійку виборчого списку припадає бодай одна жінка.

Крім того, закон передбачає, що, починаючи з наступних виборів, бюджет компенсуватиме партіям, які пройдуть до парламенту, їхні підтверджені фінансовими звітами витрати на агітацію.

Якщо партія з принципових міркувань не забажає отримати державне фінансування, вона може від цього відмовитися, подавши відповідну заяву.

Про які суми йдеться?

Те, скільки грошей бюджет виділить на фінансування партій, вираховується за простою формулою.

Для цього суму в 2% мінімальної зарплати потрібно буде помножити на кількість виборців, які взяли участь у останніх парламентських виборах.

Якби державне фінансування партій запровадили вже цього року, з бюджету-2015 на ці потреби виділили б понад 880 млн гривень.

Іншим джерелом доходів партії є добровільні внески фізичних та юридичних осіб – резидентів України.

Максимальний розмір таких внесків обмежений. Фізична особа може допомогти обраній нею партії не більше як на 400 мінімальних зарплат на рік (близько 550 тисяч гривень на сьогодні), для юридичних осіб граничний розмір внеску удвічі більший.

Наскільки активно громадяни України підтримуватимуть партії, прогнозувати ще зарано, але польський досвід показує, що бюджетні гроші становлять близько 80% кошторису тамтешніх політсил.

880 млн гривень із бюджету – це багато чи мало?

Однозначної відповіді на це запитання дати не вдасться.

З одного боку, це у понад п’ять разів більше, аніж держава виділяє на забезпечення імпортними протезами учасників АТО.

З іншого – йдеться про суму близько 20 гривень на кожного громадянина України на рік.

Противники цього закону з "Опозиційного блоку" і Радикальної партії ще під час липневого обговорення документу у першому читанні критикували його положення саме з огляду на те, що такі новації є не на часі.

Копирайт изображения Getty
Image caption Деякі політики вважають, що в нинішній економічній ситуації фінансувати партії з бюджету не варто

"Якщо у вас є зайві гроші в бюджеті, віддайте їх пенсіонерам, бюджетникам, чорнобильцям, жінкам, які народжують дітей... Я не думаю, що політичні партії і депутати – це ті, хто найбільше потребує цих грошей", - заявляв тоді Олег Ляшко.

Аргументом на користь опонентів державного фінансування партій є і, м’яко кажучи, прохолодне ставлення українців до наявних політсил. Дані серпневого дослідження TNS-Україна свідчать, що партіям довіряють ще менше людей, ніж податковій інспекції, міліції та астрологам.

Прихильники цього документу кажуть: його ухвалення не можна відкладати до кращих часів як мінімум тому, що він входить до пакету законів, необхідних для отримання Україною безвізового режиму з ЄС.

"У держбюджеті грошей мало, це правда… Але корупція коштує значно дорожче, ніж ті кошти, які передбачені на фінансування партій з державного бюджету", – заявила у липні Вікторія Сюмар із "Народного фронту".

Україна – не єдина країна, в якій це питання викликає дискусії. Минулого місяця у тій самій Польщі відбувся референдум з приводу скасування бюджетного фінансування партій, але його результати визнали недійсними: на дільниці прийшло замало виборців.

На що партії можуть витрачати отримані таким чином кошти?

Гроші, отримані з бюджету, партії можуть витрачати на здійснення статутної діяльності та, скажімо, виплату зарплат працівникам своїх виконкомів у центральному та місцевих партійних офісах.

Важливий нюанс: переказані з держбюджету кошти потрібно витратити протягом року після їхнього отримання. Якщо фінансові звіти покажуть, що витрачено не все, решту доведеться повернути до бюджету.

Хто контролюватиме дотримання вимог закону?

У новоухваленому законі дуже детально прописуються контрольні процедури, через які повинна буде проходити кожна партія: подачу щоквартального звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, проведення щорічного внутрішнього та зовнішнього незалежного аудиту.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Порушення правил фінансування партій може завести на лаву підсудних

Перевірятиме достовірність звітів і законність використання партійних коштів Національне агентство з питань запобігання корупції. Воно ж оприлюднюватиме на своєму сайті фінансову документацію партій – включно з даними про те, хто саме жертвував власні кошти політсилам.

Цього органу наразі не існує, але конкурсна комісія вже повним ходом проводить співбесіди на посади у керівному складі агенції. Очікується, що воно запрацює до кінця цього року.

Це ж агентство може вирішити припинити державне фінансування тієї чи іншої партії, якщо вона порушує закон.

А ще – до Кодексу про адміністративні порушення вносяться зміни, які стосуються покарань за незаконне фінансування партій, умисне внесення неправдивих даних до партійних звітів і порушення порядку подання звітів до Нацагентства з питань запобігання корупції.

Більшість таких правопорушень караються штрафами, але покарання за деякі з них передбачають обмеження волі строком до трьох років.

Новини на цю ж тему