В річницю Євромайдану зірвали концерт

Копирайт изображения EPA

Концерт молодіжних гуртів, присвячений другій річниці початку Євромайдану, зірвали.

Глядачі концерту кричали "Ганьба!", а потім прорвали огорожу, пішли на сцену і стали вимагати всенародного віча у неділю.

Організатори концерту вирішили його припинити.

Станом на 9 вечора основна маса людей перемістилася на вулицю Банкову, до Адміністрації президента. Цей мітинг викликаний тим, що у Херсонській області батальйон Херсон і Нацгвардія оточили активістів, що перешкоджали ремонту ліній електропередач, що постачали електроенергію до криму.

Квіти і свічки

Вдень люди приносили квіти до хреста Героїв Небесної сотні на вулиці Інститутській.

Копирайт изображения UNIAN

У Києві до меморіального комплексу загиблим на Майдані вранці прийшли учасники протестів, зокрема поранені під час тих подій.

Та ближче до обіду прилеглу вулицю перекрили, бо до хреста мав покласти квіти президент.

Це викликало невдоволення людей, повідомляють ЗМІ. Кілька десятків тих, хто хотіли підійти до меморіалу, зібралися за металевими загорожами і голосно виражали невдоволення.

Згодом прибув президент разом із дружиною. Він поклав квіти і поспілкувався з членами сімей загиблих.

Згодом пан Порошенко взяв участь у презентації документального фільму "Зима у вогні", присвяченого Майдану.

У своєму зверненні з нагоди річниці пан Порошенко відзначив, що не задоволений темпами розслідування злочинів, скоєних проти активістів Майдану.

Також він повідомив, що заснував довічну стипендію для батьків Михайла Жизневського - громадянина Білорусі, який загинув під час протестів.

Тим часом прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що уряд призначає виплати тим, хто отримав тяжкі та середні поранення на Майдані.

День свободи і гідності

Копирайт изображения UNIAN

21 листопада в Україні відзначають День свободи і гідності та другу річницю початку Євромайдану.

День Свободи вперше був започаткований президентом Віктором Ющенком після Помаранчевої революції 2004 року, проте, Віктор Янукович, прийшовши до влади у 2010-му, скасував відповідний указ попередника.

Президент Порошенко у листопаді 2014 року відновив це свято, назвавши його Днем свободи і гідності.

"З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору", - такі слова містяться в указі президента Порошенка про встановлення Дня свободи і гідності.

Копирайт изображения AFP

Революція гідності

21 листопада 2013 року вперше близько тисячі киян вийшли на Майдан Незалежності, протестуючи проти рішення тодішнього уряду Миколи Азарова та президента Віктора Януковича відкласти підписання угоди про Асоціацію із Європейським союзом.

Вже у ніч на 30 листопада сталися жорстокі сутички демонстрантів, переважно студентів, із правоохоронцями. Ці події вивели на вулиці сотні тисяч людей, а 8 грудня відбувся "Марш мільйона", під час якого опозиція дала Віктору Януковичу 48 годин на виконання вимог Майдану, пообіцявши блокувати його резиденцію "Межигір'я".

Тоді ж повалили пам'ятник Леніну на Бесарабській площі у Києві, активісти будували барикади, щоб блокувати урядові будівлі. Проте спецпідрозділи міліції зруйнували їх, а в ніч з 10 на 11 грудня намагалися розігнати Євромайдан. Протягом ночі кількість протестувальників зросла, міліція не наважилася на більш жорсткий штурм.

Але подальші події розгорталися дуже драматично, особливо після того, як контрольована тодішньою владою Верховна Рада 16 січня 2014 року ухвалила пакет законів, які, на думку опозиції і правозахисників, суттєво обмежували громадянські права.

Копирайт изображения Getty

Жертви і виконавці

Саме ці закони стали каталізатором жорсткого протистояння із владою. Активісти Євромайдану вдалися до штурму адміністративних будівель, протистояли спецпідрозділам міліції. Ті, своєю чергою, застосували до демонстрантів водомети та інші спецзасоби. Мітингувальники також вдалися до радикальних дій - запалювали автошини, аби дим і сморід не дозволяв спецпризначенцям просунутися вглиб Майдану Незалежності.

22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірмен за походженням, та білорус Михайло Жизневський. Померли від травм Роман Сеник та Олександр Бадер.

Євромайдани тривали по всій Україні. Противники влади захоплювали адміністративні будівлі, збирали мітинги.

Найтрагічнішими були події 18-20 лютого, коли спецпідрозділи міліції застосували вогнепальну зброю. Загалом було вбито понад 100 активістів Євромайдану, тисячі - травмовані. Під час сутичок, за даними МВС, загинуло також 19 правоохоронців.

Копирайт изображения EPA

20 лютого Верховна Рада ухвалила постанову, якою визнала незаконними дії силовиків, заборонила використання зброї проти мітингувальників.

21 лютого лідери опозиції підписали угоду із Віктором Януковичем про врегулювання кризи в Україні, але цього ж дня увечері громадські активісти Майдану засудили будь-які домовленості із президентом і попередили про штурм його адміністрації.

Віктор Янукович таємно залишив Київ, і, як згодом з'ясувалося, через Крим, морем, дістався до Росії. Згодом він оприлюднив відеозвернення, у якому назвав події в Україні "державним переворотом".

Віктор Янукович досі називає себе легітимним президентом України.

Нова влада, попри обіцянки, не спромоглася розслідувати злочини проти Євромайдану і довести справу про замовників і виконавців масових вбивств на Майдані до суду.

У Генеральній прокуратурі визнають, що через значну кількість жертв і потерпілих розслідування може розтягтися на роки.

Копирайт изображения Reuters

Новини на цю ж тему