Протест у Кривому Розі: напівштурм, напівмінування, напівреволюція

Протест у Кривому Розі Копирайт изображения unian
Image caption Після недільного віча протестувальники зайшли до міськради

Кореспондент ВВС Україна побував у Кривому Розі, де у неділю протест проти виборчих фальсифікацій закінчився проривом активістів до будівлі мерії — щоправда, без самого кандидата в мери.

"Візьми газетку, брат", - звертається до мене стрижений коротко хлопець у синьо-жовтій куртці.

Він стоїть біля пам'ятника Козакові Рогу — легендарному засновнику Кривого Рогу — і відверто нудиться.

Поруч з ним — невелика сцена. За півгодини тут має початися народне віче: газети, які він роздає, присвячені саме цій події.

Однак зараз площа біля пам'ятника майже порожня: поруч з "синьо-жовтим хлопчиною" з ноги на ногу переминаються ще дві жіночки. Вони теж мають роздавати газети, однак поки що брати їх нікому.

Хіба що поліцейським в куртках з написами "Міліція", які оточують порожню площу по периметру. Їх кілька сотень, і вони теж нудяться: хтось курить, хтось говорить по телефону, хтось обговорює з колегами нічний бій Володимира Кличка. Сходяться на думці, що нічого хорошого його поразка Україні не віщує.

"У мене вже є", - відказую хлопцеві.

"Красавчик!", - широко посміхається він у відповідь.

"А чого людей так мало?" - зав'язую з ним розмову.

"Це поки що. Минулої неділі за півгодини до початку віча сотні три людей було, а потім якось різко набилося стільки, що тісно стало. Цього разу буде так само", - обіцяє хлопець.

Несподіваний результат

Минулої неділі криворіжці здивували всю Україну і, не в останню чергу, самих себе, вийшовши на багатолюдний мітинг проти виборчих фальсифікацій.

Копирайт изображения unian
Image caption Мітинг у Кривому Розі минулої неділі зібрав тисячі людей

Сюжет криворізького протесту гранично простий. До другого туру мерських виборів вийшли фаворит перегонів, місцевий політичний важковаговик, чинний мер Юрій Вілкул і бізнесмен, а за сумісництвом вчений-біолог Юрій Милобог.

І хоча рахунок першого туру (44:10 на користь Вілкула) нібито не давав особливих шансів Милобогові, у день виборів сталося неймовірне, і фінішували кандидати з майже однаковими результатами. Підсумковий протокол виборчої комісії зафіксував перемогу Вілкула з відривом у 752 голоси — зовсім небагато як на місто з майже 700-тисячним населенням.

Юрій Вілкул оперативно склав присягу, а 22 листопада прихильники Милобога провели у Кривому Розі великий мітинг - підтримати колегу по партії прилетів навіть лідер "Самопомочі", мер Львова Андрій Садовий. Біля стін мерії розбили наметове містечко — точніше, два великі намети, обвішані транспарантами на кшталт "У Кривому Розі від Вілкулів смердить" або "Кривбас не стане на коліна".

За тиждень, що минув з тої пори, парламентарі від "Самопомочі" встигли зустрітися з президентом та покласти на нього політичну відповідальність за розвиток ситуації в місті, а також програти апеляційний суд — останню інстанцію для виборчих справ. Не допоміг навіть приїзд на судове засідання до Дніпропетровська віце-спікерки Оксани Сироїд.

Напередодні нового віча Семен Семенченко, який провів останні кілька днів у Кривому Розі і якого у партії позаочі називають негласним куратором тутешнього протесту, заявив ВВС Україна, що у разі, якщо оскаржити результати в суді не вийде, "віче може ухвалити рішення про перехід міста до безпосереднього народовладдя".

Очікування від недільного мітингу були високими. Утім, попервах віче їх не виправдовувало.

"Спонсор погоди"

Насамперед, організаторів підвела погода. Противний дрібний дощ відлякав частину потенційних учасників віча і більш-менш заповнилася площа лише приблизно за годину після початку заходу.

"Спонсор погоди — пан Вілкул", - під сміх натовпу сказала на початку мітингу його ведуча.

Окрім того, спікерам віча, відверто кажучи, не було чим похвалитися. Милобог, який відкривав мітинг, виявився не дуже сильним оратором, і його абстрактна обіцянка "не здаватися і йти до кінця", прочитана з заздалегідь заготованого конспекту промови, не додала його прихильникам бадьорості.

Кандидат в мери сказав, що після програшу в судах він сподівається на створену минулого тижня парламентську слідчу комісію. У п'ятницю вона провела своє установче засідання, а в понеділок очікується приїзд її членів, власне, до Кривого Рогу.

Люди на площі зустріли звістку про це оплесками, однак вони навряд чи знали, що скасування результатів виборів не належить до компетенції ТСК. Навіть депутати від "Самопомочі" у розмовах з ВВС Україна погоджувалися, що результати роботи комісії здатні принести Милобогові хіба що моральну сатисфакцію.

Частина виступаючих абстрагувалися від політичної тематики. Один зі спікерів бідкався, що на мітинги представників гірничих профспілок приходить менше людей, ніж зібралося на площі зараз. Інша ораторка довго і досить заплутано розповідала, що більшість проблем криворіжців можна вирішити, формально зареєструвавши місцеву територіальну громаду.

А одна з місцевих активісток у кінці своєї промови звеліла помічникам підпалити під сценою опудало, яке мало символізувати чи то корупцію як таку, чи то Вілкула особисто. Через це сцену затягло димом і наступному спікеру довелося зачекати, поки він розсіється.

"Щось починається"

Останнім виступав Єгор Соболєв: ще на початку мітингу Семен Семенченко заявив, що саме його колега по фракції оголосить чіткий план, який запропонують гості зі столиці криворіжцям.

Соболєв запропонував криворіжцям проголосувати за кілька "рішень", які мали встановити у їхньому місті "справжнє народовладдя".

По-перше, визнати, що Юрій Вілкул і новообрана міськрада "не мають права представляти громаду Кривого Рогу".

По-друге, раз у місті "немає легітимної влади", функції представництва людей має виконувати "Рада представників громади", місцем засідань якої Соболєв оголосив перший поверх мерії.

По-третє, депутат запропонував створити "Антикорупційну комісію", до якої будь-хто охочий міг би приносити інформацію про зловживання міської влади.

По-четверте, Соболєв оголосив про створення "Громадської варти" - структури, яка, за його словами, повинна допомагати поліцейським організовувати порядок у мерії.

Зайве говорити, що за кожне з цих "рішень" криворізький "Майдан" проголосував одноголосно.

Після виступу Соболєва зі сцени залунав гімн, і люди навіть почали розходитися у дещо розчарованому настрої.

Аж тут з динаміків пролунав голос ведучої мітингу: "Народні депутати йдуть до будівлі виконкому, щоб організувати там народну приймальню. Ви можете підтримати їх".

"О, щось починається", - радісно сказав дідок з українським прапором в руках своєму ровесникові. Обоє учасників мітингу, які були віддалялися від входу в мерію, розвернулися і разом з сотнями інших криворожан попрямували туди.

"Приходьте завтра"

На великих скляних дверях до виконкому міськради напис "Зачинено" дублювався чотири рази. Тут же висіла роздрукована цитата з Кримінального кодексу - нагадування про те, що захоплення адміністративних будівель є незаконним.

Проте навіть з вулиці можна було розгледіти, що на сходах в холі мерії стоять десятки, якщо не сотні правоохоронців — візиту мітингувальників тут, судячи з усього, чекали.

Image caption Семен Семенченко виступає на підтримку Юрія Милобога

Першим до входу підійшов Семен Семенченко.

"Згідно з законом про статус депутата, ми маємо право безперешкодного доступу до цього приміщення", - голосно сказав він поліцейському, який зустрів його у дверях.

"А ці всі люди?"- приречено спитав у нього правоохоронець.

"А це наші виборці. Ми маємо право їх запросити", - пояснив депутат.

"От завтра буде понеділок, робочий день, тоді й приходьте", - спробував уникнути небажаного розвитку подій міліціонер.

Однак ззаду вже напирав натовп, і його перші ряди просто провалилися до холу мерії через відчинені двері.

Окремі правоохоронці намагалися затримати хвилю людей, які сунули до мерії. Ось з кимось з таких поліцейських зчепився Володимир Парасюк.

"Іди звідси додому! Не стій тут! Ти мене нервуєш!" - кричав на цього правоохоронця депутат.

"Ти що, дурак, чи що?" - вигукнув Парасюк, коли раціональні аргументи у його діалозі з візаві, схоже, закінчились.

Зрештою, в якийсь момент супротивник Парасюка не втримався на ногах і гепнувся на підлогу. Він рвучко піднявся на ноги, здавалося, готовий кинутися на депутата, проте хтось з місцевих активістів поклав йому руку на плече і тихенько сказав: "Я розумію, робота така, але зрозумій: тут же натовп народу. Життя дорожче".

Тим часом у холі сотні правоохоронців стояли стіною, не допускаючи активістів на верхні поверхи будівлі. До сутичок наразі не доходило.

"Хлопці, не виконуйте наказів! Зараз час, коли будь-який лейтенант може стати полковником", - багатозначно говорив поліцейським сивий дід. Ті дивилися на нього без особливих емоцій: які саме накази мав на увазі чоловік, вони, схоже, не розуміли.

Депутати, які верховодили процесом, здавалося, були всюди. Володимир Парасюк мало не через голови правоохоронців поліз дивитися, що за спинами "звичайних"поліцейських роблять люди в шоломах і масках. Єгор Соболєв звідкись здобув столи, стільці і зошити з ручками, потрібні для початку роботи "Громадської варти", "Антикорупційної комісії" та "Ради представників громади".

"Семен, а поклич того полковника, який у дверях намагався людей не пустити", - раптом звернувся він до Семенченка, який проходив повз нього.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

"А його вже нема, - засміявся той. - Він не відходив з проходу, то його підняли на руки і перенесли убік. Ніяких пошкоджень".

У пошуках бомби

За якийсь час обстановка в холі стала спокійнішою. Стіна поліцейських після нетривалого діалогу з депутатами навіть розступилася, відкривши активістам дорогу до туалету.

"Поліція з народом", - викрикнув хтось.

Аж раптом полковник поліції — той самий, якого недавно носили на руках, - вибіг на середину холу і емоційно почав говорити: "Громадяни! Десять хвилин тому до чергової частини криворізького відділу поліції подзвонив невідомий і поінформував..."

"Про бомбу?" - перебив його хтось з активістів.

"Про те, що у когось з громадян, які зайшли сюди, є вибуховий пристрій, і приміщення може бути підірване. Співробітники поліції зобов'язані вжити всіх заходів безпеки, тому закликаємо вас залишити приміщення", - далі слова полковника розчути не вдалося, бо його просто засвистали.

"Ми не боїмося! Заводьте собаку, хай шукає, а ми тут постоїмо!" - закричали активісти.

"Ну що, хлопці, підірвемося разом?" - тихо звернувся Семен Семенченко до молодого міліціонера, який стояв поруч з ним. Той не відповів.

Зрештою, після гучної суперечки вирішили: всі активісти вийдуть на вулицю, а назад до холу мерії вони зможуть зайти лише після того, як їхні речі оглянуть бійці батальйону "Донбас", які охороняли віче.

Що далі?

Поки "донбасівці" обшукували сумки в охочих пройти до мерії, а поліцейські в строю позіхали, я намагався знайти у холі виконкому людину, з якої вся криворізька історія, по суті, почалася.

Я шукав і ніяк не міг знайти Юрія Милобога, який ще кілька годин тому обіцяв "бути з громадою до кінця".

"Тут ось у чому річ. Він балотувався у мери міста, а не в лідери революції. Можливо, він до цього не готовий, і нам доведеться йому трохи допомогти", - відповів на моє питання Єгор Соболєв.

У будь-якому разі, про вчорашнього кандидата в мери у холі мерії вже, здавалося, ніхто й не згадував.

Учасники протесту вишикувалися у чергу, аби зробити фото з Парасюком, за столом реєстрації активісти записувалися до "Громадської варти", в кутку холу якась тітонька роздавала сусідам пиріжки — здається, з капустою.

Складалося враження, що криворізькі активісти отримали свою дозу адреналіну від маленької перемоги, якою міг виглядати "напівштурм" холу. А про їхнього кандидата і його мінімальний програш, про необхідність, судячи з усього, далі жити з мером Вілкулом їм у цей вечір думати не хотілося.

Утримувалися від відповіді на питання, що буде з криворізьким протестом далі, і депутати, які, по суті, привели активістів до холу мерії.

Єгор Соболєв каже, що віча, подібні до недільного, потрібно проводити щотижня.

Семен Семенченко вважає, що долю майбутнього протесту мають вирішувати самі люди: депутати, мовляв, ними командувати не можуть. Але враження про те, що чіткий план подальших дій є у самих парламентарів, у мене не склалося.

Спочатку з мерії пішли депутати, потім звідти потихеньку розійшлася більша частина активістів, далі у холі будівлі не стало і поліцейських.

А вже по десятій вечора на першому поверсі мерії залишилося близько десятка стомлених активістів. Біля дверей щось мирно обговорювали троє правоохоронців і один протестувальник у камуфляжі.

Про сутички і штурми біля міськвиконкому нічого не нагадувало.

Новини на цю ж тему