Чому Україна відмовляє політичним біженцям із Росії

Російські опозиціонери на акції протесту у Москві Копирайт изображения AP
Image caption Опозиційна діяльність в Росії не завжди є підставою для надання політичного притулку в Україні

Державна міграційна служба України у 2015 році відмовила у наданні статусу політичного біженця переважній більшості громадян Росії, які приїхали до України через страх переслідувань у власній країні.

Минулого року 86 росіян подали заяви із відповідним проханням, лише 7 з них одержали цей статус, ще чотирьом було надано статус особи, що потребує додаткового захисту. Такі дані повідомили ВВС Україна у Державній міграційній службі України.

Як бізнесмен став шукачем притулку

Колишній підприємець із Нижнього Новгорода Олексій Вєтров чекає засідання Верховного суду України, який розглядатиме його скаргу на рішення міграційних органів про відмову у наданні статусу біженця. Його справа тягнеться із кінця 2014 року.

У Нижньому Новгороді Олексій був підприємцем, проте згодом почав займатися опозиційною діяльністю – організовував мітинги одночасно із протестами у Москві і Санкт-Петербурзі. У Москві також виходив на "Марші мільйонів". Неодноразово правоохоронні органи складали на нього адмінпротоколи. Побоюючись арешту, Олексій приїхав до України. Але міграційна служба відмовила у статусі біженця, попри те, що Олексій Вєтров твердить, що має докази адміністративних покарань за свою діяльність.

"Вони їдуть сюди, бо вважають, що їх зустріне молода постреволюційна демократична країна, а їм доводиться стикатися зі старою, пострадянською бюрократичною системою", - каже у коментарі ВВС Україна Максим Буткевич, правозахисник із організації "Без кордонів", яка надавала юридичну допомогу Олексію та іншим шукачам притулку.

"Я вважаю, що міграційні органи недостатньо вивчають справи шукачів притулку. Не збирають інформації про країну походження, у всякому разі, у судах, які мені довелося пройти, такі матеріали міграційна служба не надавала", - розповідає ВВС Україна Олексій Вєтров.

"Не хочеться думати про таке, але маю підозри, і не лише я, а й інші російські біженці, що міграційна служба просто виконує політичну волю керівництва країни не пускати росіян в Україну", - додає він.

Опозиціонер? - Не факт

Речник Державної міграційної служби України (ДМСУ) Сергій Гунько розповідає, що у 2014 році статус біженця просило 130 росіян, у 2015-му – 86.

"Процедура розгляду заяв про визнання біженцем в Україні повністю адаптована до Конвенції ООН 1951 року про статус біженців та уніфікована із аналогічними процедурами більшості держав – членів ООН, у тому числі ЄС", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

"Вплив людського фактора під час розгляду справ мінімізований, оскільки процедура передбачає залучення – за згодою шукача притулку – громадських експертів, представників Управління у справах біженців ООН. Звичайно, вивчається і країна походження людини, що звернулася за статусом. Вивчаються усі можливі джерела інформації спочатку регіональним управлінням міграційної служби, потім – центральними органами", - сказав Сергій Гунько.

На запитання ВВС Україна про причини відмови, зокрема, опозиційним до російської влади особам, представник ДМСУ наголосив: "Твердження про опозиційну діяльність у країні походження не означає, що людина переслідується і йому загрожує якась небезпека. Є чіткі критерії, за якими вивчається кожна справа".

Наслідок розгляду – 7 із 86-ти заявників отримали статус біженця із Росії, 4 – статус особи, що потребує особливого захисту.

"Є велике питання, чому люди, переслідувані у Росії за одними і тими ж статтями Кримінального кодексу РФ, можуть або отримати, або не отримати статус біженця в Україні. Загальновизнаний факт, що в Росії особам, котрі займаються публічною опозиційною діяльністю, реально загрожує переслідування за політичними мотивами. Але нам відомі ситуації, коли у судах під час розгляду справ про надання статусу біженця представники територіальних міграційних органів вказували, що Росія є цілком демократичною державою", - каже правозахисник Максим Буткевич.

На це звертають увагу і у правозахисній організації Human Rights Watch.

"Рік тому міграційна служба відмовила у наданні притулку російському опозиційному активісту Петру Любченкову, заявивши, що законодавство Росії не допускає тортур. У листопаді 2015 року відомий правозахисник з Росії Павло Шехтман на своїй сторінці у Facebook цитував документ, підписаний представником міграційної служби, де у поясненнях відмови у притулку вказувалося, що свободу зібрань в Росії гарантує російська Конституція", - наголошується у статті дослідниці Human Rights Watch по Україні та Білорусі Юлії Горбунової.

Image caption Павло Шехтман у Києві на майдані Незалежності

Суди по колу

Павлу Шехтману, якого у Росії затримували правоохоронні органи через публікації у соцмережах дописів на підтримку України, відмовили в наданні статусу біженця, але у січні Апеляційний суд, куди росіянин звернувся зі скаргою, повернув його справу міграційним органам. Попри те, що Павло Шехтман виграв справу, не відомо, чим все завершиться.

В Україні вже є прецеденти, коли справи шукачів притулку ходять по колу між судами і міграційними службами по кілька разів, оскільки суд, ставши на бік шукача притулку, не може зобов'язати Державну міграційну службу надати відповідний статус.

Найкрасномовніший приклад – справа Сергія Анісіфорова, який зараз живе в Одесі і не вперше судиться із міграційною службою.

Сергій займався акторською діяльністю у Росії, знімався у невеликих ролях у телесеріалах, але в часи Євромайдану приїхав до України, був активістом тих протестів і учасником Самооборони в Одесі.

9 лютого він виграв справу в Апеляційному суді Одеси проти міграційної служби, яка не надала йому статус біженця.

"Це вже п'ятий суд у моїй справі, кілька процесів я виграв, у тому числі влітку минулого року – справу у Вищому адміністративному суді, але міграційна служба не змінює свого рішення і не хоче визнавати того факту, що існують загрози для мене у разі повернення до Росії. Швидше за все, міграційна служба знову звертатиметься до Вищого адмінсуду", - сказав Сергій Анісіфоров у коментарі ВВС Україна.

Копирайт изображения www.facebook.sergey.anisiforov
Image caption 9 лютого Апеляційний суд Одеси ухвалив постанову в інтересах Сергія Анісіфорова, не задовольнивши скаргу міграційної служби

У той же час, керівник прес-служби Державної міграційної служби України Сергій Гунько підкреслює, що не може розголошувати зміст справ шукачів притулку і конкретні причини відмови у наданні статусу, тому зміст справ шукачів притулку ВВС Україна змогла дізнатися лише від них самих та правозахисників.

Про рудименти, професіоналізм і пропаганду

Правозахисник Максим Буткевич наголошує: не йдеться про те, що усі шукачі притулку з Росії зазнають політичних переслідувань і можуть розраховувати на отримання статусу. За його словами, до їхньої організації звертаються за консультативною допомогою росіяни з різними життєвими історіями, і багатьом із них правозахисники пояснюють, що вони не можуть претендувати на отримання статусу.

Водночас, він каже про необґрунтовані, на думку правозахисників, відмови.

"Можливо, це рудименти часів Януковича. За того режиму росіянин взагалі не міг отримати статус політичного біженця в Україні. Зараз, звісно, ситуація дещо змінилася, але все одно, відмов дуже багато. Можливо, є якісь побоювання, мовляв, поприїжджають росіяни, отримають статус, а потім чекай від них провокацій. Але, думаю, є підстави вести мову і про кричущий непрофесіоналізм конкретних людей, від яких залежить ухвалення рішень", - каже у коментарі ВВС Україна Максим Буткевич.

Правозахисник із організації "Без кордонів" також каже, що кількість шукачів притулку із Росії в Україні у 2014 та 2015 роках суттєво зросла у порівнянні із попередніми роками.

"130 людей у 2014-му - це більше ніж удвічі більше, ніж за 2012-2013 роки разом", - каже Максим Буткевич.

Журналіст Айдер Муждабаєв, який нещодавно переїхав із Росії до Києва, вважає, що попри відмови у наданні політичного притулку, кількість біженців із Росії до України зростатиме.

"Вважаю, Україна має бути готова до потоку біженців із Росії у майбутньому. І вона змушена буде їх приймати як прикордонна країна. Хоче вона чи ні, але це один із очікуваних наслідків подій, що розгортатимуться в Росії. Ігнорувати цей процес не вдасться, тому вже зараз слід було б зробити кроки, спрямовані на урегулювання можливості захисту росіян від переслідувань", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

Президент Петро Порошенко у квітні минулого року заявляв, що ініціюватиме зміни до законодавства з метою спрощення отримання громадянства особам, які зазнають утисків за політичну діяльність у власній країні, виокремивши Росію.

"Ініціюватиму законодавчі зміни для спрощення процедури прийняття громадянства і надання політичного притулку громадянам, які переслідуються на батьківщині і зокрема, росіянам", - сказав він, вручаючи український паспорт журналістці Катерині Сергацковій.

Проте досі таких поправок до законодавства у Верховній Раді немає. Росіяни, з якими спілкувалася ВВС Україна, побоюються, що заяви президента були не більше ніж елементом пропаганди.

Новини на цю ж тему