"Безвізовий пакет" ухвалили, але чи є підстави для оптимізму?

Прапори Євросоюзу та України Копирайт изображения UNIAN
Image caption У ЄС неодноразово критикували ухвалені парламентом України закони з візової лібералізації

Верховна Рада України ухвалила чотири антикорупційні закони, які є передумовою візової лібералізації із Європейським Союзом. Президент Петро Порошенко називав цей день історичним. Проте експерти менш оптимістичні і навіть кажуть про загрозу зміни термінів візової лібералізації.

Раніше МЗС України прогнозувало, що безвізові поїздки для українців могли б бути запроваджені наприкінці літа - на початку осені 2016 року.

19 лютого органи Європейського Союзу визначатимуть, коли питання щодо лібералізації візового режиму з Україною розглядатиметься Радою ЄС та Європарламентом.

Але внесені зміни до деяких із антикорупційних законів вже критикують експерти та єврочиновники.

"Корупційний консенсус еліт"

Серйозні суперечки викликає закон, який ухвалили 16 лютого, - про зміни до закону "Про запобігання корупції", які встановлюють обов'язковість електронного декларування доходів чиновників.

"Електронне декларування нічим не відрізняється від паперового, окрім одного: до нього можуть легко через Інтернет отримати доступ всі громадяни. І це важлива вимога всієї громадськості, яку підтримують міжнародні партнери України: зробити прозорим декларації посадовців. Особливо високопосадовців, що є, зокрема, прямою рекомендацією Міжнародного валютного фонду", - твердив голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв під час дебатів у парламенті.

На вимогу експертів Євросоюзу депутати вилучили згадку про те, що електронне декларування доходів розпочнеться із 1 січня 2017 року. Тобто, відповідно до закону, таке декларування має відбуватися вже цього року, після набуття чинності закону. Водночас парламент встановив, що кримінальна відповідальність за неправдиву інформацію у деклараціях відтерміновується на 2017 рік.

Під час розгляду цієї, "часової", поправки доповідач Вадим Денисенко запропонував ще цілу низку змін, які депутати зрештою підтримали, попри застереження деяких парламентарів про неприпустимість голосувати за зміни "з голосу".

"Це була величезна кількість змін, які, зокрема, обмежили кількість родичів, чиї активи мають враховуватися в декларації посадовців", - твердив Єгор Соболєв із "Самопомочі".

Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко переконаний, що ці поправки є невипадковими, оскільки стосуються і членів парламенту. Інакше, каже експерт, їхні статки та статки родичів підлягали б ретельному декларуванню і аналізу аж до можливого кримінального покарання.

В інтерв'ю ВВС Україна він наголосив, що зміст закону зазнав суттєвих змін настільки, що його ухвалення втрачає сенс.

"Спочатку була лише одна проблема - дата запровадження електронного декларування. Тепер вони спотворили суть цього поняття. Зокрема, у законі піднято із 26 тисяч до 200 тисяч гривень суму коштів, яка не потребуватиме декларування. Таким чином подарунки, майно тощо не декларуватимуться, якщо їхня вартість буде меншою цієї суми. Окрім того, новий закон звузив перелік родичів, чиї доходи слід декларувати: декларуванню підлягатимуть доходи лише тих родичів, які зареєстровані за однією адресою із посадовою особою", - наголосив Олександр Сушко.

Руслан Князевич із фракції БПП твердив, що саме така редакція закону була погоджена із міністерствами юстиції, закордонних справ та "нашими європейськими партнерами".

Image caption Посол ЄС в Україні Ян Томбінський каже про розчарування деякими нормами законів

Реакція європейських партнерів з'явилася одразу ж. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що ухвалений закон "не відповідає антикорупційним зобов'язанням України".

"Ухвалений закон про електронні декларації розчаровує і не відповідає антикорупційним зобов'язанням, взятим українським керівництвом. Негайні кроки мають бути зроблені для того, щоб встановити ефективну систему контролю активів у деклараціях і щоб забезпечити можливість Національному агентству з питань запобігання корупції виконувати свою місію щодо запобігання та викриття корупції", - написав Ян Томбінський на сторінці представництва ЄС у Facebook.

Керівництво Верховної Ради вже пообіцяло, що парламент повернеться знову до цього закону, але пізніше.

Перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій, який очолює робочу групу із підготовки "безвізового пакета", визнав, що розгляд поправок про електронні декларації міг би у четвер зірвати ухвалення інших трьох законів, передбачених зобов'язаннями перед ЄС.

"Ми будемо вносити в нього поправки. Але сьогодні дискусія могла би розбалансувати зал. Думаю, принциповим при повторному розгляді буде запровадження норми про електронне декларування доходів вже з цього року, а не із 1 січня 2017-го. І друга позиція - кримінальна відповідальність за неправдиві відомості у декларації також має діяти з цього року", - сказав Андрій Парубій.

Експерт з питань європейської інтеграції вважає, що депутати навряд чи змінюватимуть щось іще, окрім названого Андрієм Парубієм.

"Фактично, жодна з політичних сил не готова до повноцінного відкриття інформації про доходи і витрати посадових осіб", - сказав Олександр Сушко у коментарі ВВС Україна.

Копирайт изображения AP

"Заплющ очі і думай про Україну"

Три закони, які парламент ухвалив за день до розгляду українського питання чиновниками ЄС, також стосувався боротьби із корупцією. І щодо них Єврокомісія вже зробила свої висновки. У значної частини депутатів було багато зауважень до змісту законів, але навіть вони пояснювали необхідність їх ухвалення інтересами України.

"Хочу нагадати історичний факт. Коли молоду королеву Англії мама проводжала на весілля, вона сказала: заплющ очі і думай про Англію. Так само і зараз, ми, на жаль, стоячи перед історичною можливістю вступу до європейської спільноти, знаючи всю неякісність документа (...), маємо заплющити очі і думати про Україну, проголосувати за ці закони, а потім професійно вносити в них правки у контакті з нашими європейськими партнерами", - заявив під час дебатів 16 лютого голова фракції БПП Юрій Луценко.

Ідеться про закони, спрямовані на удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційним шляхом, про удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, а також закон про забезпечення прозорості в організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Перший закон передбачає надання Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, права не лише на збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, але й на володіння, користування та розпорядження такими активами.

Окрім того, встановлюються розміри посадових окладів працівникам Національного агентства. Зокрема, керівник отримуватиме в місяць 12 мінімальних зарплат та 75-відсоткову надбавку у розмірі посадового окладу.

Дискусії, як під час попереднього розгляду, так і у четвер, викликали норми законів про суттєві права Генерального прокурора в обранні керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що, на думку критиків, надавало йому усі можливості для блокування найрейтинговіших претендентів. Зокрема, у законі розширені повноваження конкурсної комісії, яка розглядає кандидатури на посади прокурорів Спеціалізованої прокуратури. Закон також обмежує права Генпрокурора відхиляти кандидатуру керівника та заступників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ще один закон розширює перелік умов, за яких може застосовуватися спеціальна конфіскація майна за корупційні дії.

З Грузією чи без?

План українського керівництва полягав у тому, щоб Верховна Рада ухвалила чотири антикорупційні закони до 19 лютого - дня, коли керівні органи ЄС вирішуватимуть, коли Рада ЄС і Європарламент зможуть розглянути рішення про дату запровадження безвізового режиму для українців.

Голова комітету парламенту з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко наголошувала, що саме цього дня стане зрозуміло, що чекає Україну.

"Грузія, з якою ми сьогодні йдемо поки що в одному пакеті, ухвалила ці закони. Так, у нас є можливість розглядати ці закони протягом першого кварталу цього року, тобто, до квітня, але тоді це відбуватиметься окремо, без Грузії. Треба усвідомлювати ризики, на які Україна наражається у разі, якщо 19 лютого про Україну не йтиметься. Враховуючи, зокрема, і референдум у Нідерландах, призначений на квітень цього року", - сказала вона у виступі в парламенті.

Формально український парламент 18 лютого виконав взяті зобов'язання перед Євросоюзом.

Однак Олександр Сушко наголошує, що до змісту ухвалених антикорупційних законів можуть бути великі питання у ЄС.

"Вони просто можуть бути не зараховані як виконання Україною зобов'язань з візової лібералізації", - припустив експерт з питань європейської інтеграції.

Новини на цю ж тему