Як у Криму намагаються заборонити меджліс

Кримські татари Копирайт изображения AFP
Image caption Кримські татари дуже негативно сприйняли анексію Росією Криму

Верховний суд анексованого Росією Криму розглядає у четвер справу щодо визнання екстремістською організацією кримськотатарський меджліс і заборону його діяльності на території Росії.

Перше засідання суду відбулось 3 березня, але розгляд справи перенесли на тиждень, щоб представники меджлісу змогли ознайомитись з долученими прокуратурою Криму до справи доказами на шестистах сторінках.

Заступник керівника меджлісу Наріман Джелялов повідомив Російській службі Бі-бі-сі, що він разом з адвокатами буде просити додаткової відстрочки, адже фактично прокуратура передала їм такий величезний об’єм документів лише минулого понеділка.

Проте незалежно від того, коли суд почне розглядати справу, Наріман Джелялов визнає, що не має ілюзій щодо вироку суду.

"Ми постараємось, щоб це хоч якось було схожим на правосуддя", - обіцяє Джелялов, але передбачає, що рішення про заборону меджлісу буде ухвалене.

Чинному керівнику меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову з 2014 року офіційно заборонений в’їзд у Росію, так як і попередньому керівнику та безумовному лідеру національного руху Мустафі Джемілєву.

За їхньої відсутності самим високопоставленим членом меджлісу на території анексованого Росією Криму виявився Наріман Джелялов, і саме він вказаний як єдиний представник меджлісу у поданому до суду позові прокурором Криму Наталею Поклонською.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Наріман Джелялов (у центрі) на позачерговому засіданні Курултаю 29 березня 2014 року

Як саме збирається захищатись меджліс, і які можливі наслідки цього суду, Наріман Джелялов розповів в інтерв’ю кореспонденту Російської служби Бі-бі-сі Віктору Нехезіну.

ВВС: На початку позивної заяви прокурор Криму описує своє розуміння діяльності меджлісу і робить висновок, що Декларація про національний суверенітет кримськотатарського народу, яку ухвалили в 1991 році, суперечить федеральному закону 114, за яким екстремістською діяльністю є пропаганда виключності, переваги або неповноцінності людини за ознакою її національної належності. Ви погоджуєтесь з цим звинуваченням?

Наріман Джелялов: В жодному разі ми не погоджуємось, тому що кримські татари, які пережили за свою історію кілька трагічних моментів, як і всі народи колишнього СРСР, були жертвами і нацистів, і комуністичного режиму, і інтернаціоналізму так званого.

І його повної протилежності, тобто, возведення нації в певний абсолют. Свою діяльність кримськотатарський національний рух завжди будував на визнанні та пропаганді міжнародних цінностей у сфері прав людини, у сфері прав народів.

Тому ніколи ми не пропагували виключність якоїсь нації. Більше того, просто абсурдно для тих, хто спромігся б прочитати основні документи кримськотатарського національного руху, навіть підозрювати меджліс у подібних діях.

Згідно з регламентом Курултаю кримськотатарського народу, учасниками системи органів національного самоуправління, тобто делегатами Курултаю, а потім і членами меджлісу, можуть бути кримські татари і члени їхніх сімей, незалежно від національності.

Ми просто хочемо добиватись реалізації наших інтересів, наших прав, ні в якому разі не на шкоду іншим.

У декларації, знову ж таки, у базових документах це зафіксовано – виключно на основі взаємної поваги з іншими народами. І ми обов’язково будемо говорити про це у суді.

Питання територіальної цілісності

ВВС: Наступне звинувачення полягає у тому, що меджліс і його представники нібито намагаються дестабілізувати ситуацію в Криму. Фактично екстремізмом оголошують будь-який заклик до повернення Криму Україні – адже це, на думку пані Поклонської, є загрозою територіальній цілісності Росії.

У тексті позову вказано, що "на позачерговій сесії Курултаю 29 березня 2014 року оголосили початок створення національно-територіальної автономії кримськотатарського народу на його історичній Батьківщині – в Криму у складі України".

Н.Д.: По-перше, там, свідомо чи ні, допустили відверту помилку. У позові йдеться про рішення Курултаю кримськотатарського народу від 29 березня 2014 року, де ми говоримо про початок деяких процедур з відновлення національно-територіальної автономії в Криму. У позові написано: "у складі України".

Копирайт изображения Reuters
Image caption Ініціатор позову проти меджлісу - прокурор Криму Наталя Поклонська

Ви можете на сайті меджлісу знайти це рішення. Ось цього словосполучення "у складі України" ніде в офіційному документі немає.

Вже тоді ми розуміли всю складність ситуації. Тоді були делегати Курултаю, у тому числі Мустафа Джемілєв, які наполягали, щоб було написано "у складі України, але тоді ми наполягли, щоб не бентежити, щоб не дестабілізувати ситуацію, ми сказали: "в Криму".

Тобто, безвідносно до якоїсь держави.

По-друге, прагнення до національного самовизначення, прагнення до відновлення втраченої державності – це право корінного народу. Ці вимоги абсолютно обґрунтовані, вони мають основу як в міжнародному праві, так і в законодавстві РФ.

Більше того, так, Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв і багато інших відкрито заявляють про намір відновити територіальну цілісність України, кажуть про подальшу долю Криму у складі України, і ми знаємо, що після березня 2014 року у Росії законодавство щодо сепаратизму стало жорсткішим.

Але тут насправді зіштовхуються базові цінності. З одного боку – це питання національної безпеки, територіальної цілісності держави, а з іншої – свобода висловлювати думку.

Є міжнародні прецеденти, і є навіть справи Європейського суду, які свідчать про те, що самі розмови, слова про те, що якась частина території має бути там чи тут, у складі тієї чи іншої держави, не можуть розглядатись як претензія на територіальну цілісність.

Бо це висловлення вільної думки.

"Я перший, хто скаже вам дякую"

ВВС: Рефат Чубаров, проти якого в Росії порушили кілька кримінальних справ, багато разів згадується у тексті позову. Найголовніший епізод за його участю – так звана "народна блокада Криму".

В одному місці навіть йдеться, що від цієї блокади постраждали і самі кримські татари. Яке ваше ставлення до блокади, як людини, що живе у Криму?

Н.Д.: Комфорту ця блокада дійсно нікому не створює. Але при цьому потрібно бути чесними: якихось катастрофічних умов вона в Криму не створила. Енергоблокада – так, завдала більше шкоди. Але ви можете проштудіювати виступи керівництва Криму, які неодноразово казали, що ніяких проблем не було. Це з одного боку.

З іншого боку, підраховуємо мільярдні збитки. Так, друзі, розберіться: були наслідки чи все ж таки ні?

Я неодноразово в інтерв’ю казав, що, звичайно, блокада мала дуже неприємні наслідки для всіх мешканців Криму, і для моєї сім’ї зокрема.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рефат Чубаров очолює меджліс, є депутатом Верховної Ради та президентом Всесвітнього конгресу кримських татар

Ми тоді сиділи без світла і були змушені витратити гроші сімейного бюджету на генератор, на ще щось.

Як я казав моїм старим друзям, які сьогодні активно співпрацюють з нинішньою владою Криму: "Хлопці, якщо ви зможете зробити, як обіцяєте, для кримських татар щось добре, я перший, хто скаже вам дякую".

Таке ж у мене ставлення до тих, хто перебуває на материковій Україні. Я нікого не засуджую. Єдине, що не схвалюю – це коли люди брешуть і лицемірять, кажуть одне, а роблять інше.

"Меджліс до блокади не має стосунку"

Момент дуже складний. Визначити, хто в цій ситуації більше правий, дуже складно. Поки ситуація застигла в дуже негарному стані. Нічим похвалитись поки ніхто не може. Тому я особисто – я від себе кажу, будь ласка, доводьте, хто з вас кращий, хто більше правий.

А кримські татари дійсно розділяються у думках. Одні вважають, що блокада потрібна. Хтось вважає, що вона зайва. Хтось боїться, що через блокаду у кримських татар виникнуть неприємності.

Спектр думок дуже великий. Кого скільки – складно сказати. Жодних опитувань ми самі не проводили, а опитуванням, якими бравують офіційні структури, я не вірю.

ВВС: Прокурор пише, що Меджлісу виносили кілька попереджень. Більше того, за словами Поклонської, російські закони зобов’язують громадські об’єднання у "п’ятиденний термін" заявити незгоду з позицією керівника, якщо його діяльність визнана судом незаконною. Чи є для вас це питання принциповим?

Н.Д.: Тут нічого доводити не треба з тієї причини, що потрібно розібратись, як у нас все працює.

Рефат Чубаров був – і це бачив увесь світ – одним з ініціаторів блокади Криму. Разом з Мустафою Джемілєвим і Ільнуром Іслямовим. Але! Меджліс кримськотатарського народу – це не клуб однодумців, це партійна структура, це не громадська організація.

Це виборний орган, до якого рейтинговим голосуванням обирались представники різних ідей та поглядів, і кожен має право голосу, кожен має свою позицію. Він має право її висловлювати, а потім древнім інструментом голосування ухвалюються ті чи інші рішення.

Меджліс кримськотатарського народу ніяких колегіальних обговорень чи рішень щодо ініціювання, організації чи підготовки блокади взагалі не ухвалював і не проводив. Тобто меджліс як колегіальний орган ніякого стосунку до блокади не має.

"Чубаров – не президент Путін, не Господь Бог"

Виникає питання: як розділити індивідуальні дії від дій колегіального органу? У нас є члени меджлісу, які активно працюють у владі, займають посади – віце-спікер парламенту, замголови райадміністраці, віце-мер кримської столиці.

А є члени меджлісу, які перебувають на території материкової України і пропагують ідеї прямо протилежні. Це реальна демократія.

Якщо меджліс кримськотатарського народу – це колегіальний орган, виборний орган, то і його офіційна позиція виражена виключно у тих рішеннях, заявах та угодах, які були напрацьовані згідно з процедурою голосування.

Всі рішення та заяви у відкритому доступі викладені на сайті меджлісу.

Попередження прокуратури робляться не окремій людині, а громадським організаціям. По-друге, ми не вважаємо себе громадською організацією – це перший пункт, який ми будемо одразу відкидати.

Попереджень було два – 4 травня і 5 червня 2014 року. Їх робили Рефату Чубарову як голові меджлісу.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption З вересня 2015 року кримськотатарські активісти разом з колегами з інших українських організацій почали народну блокаду вантажних перевезень на півострів

Чубаров хоч і голова, але він у нас не президент Путін, не Господь Бог. Це просто людина, яка має певні повноваження. Перший серед рівних.

ВВС: Ви не вважаєте себе громадською організацією. А як ви самі визначаєте статус меджлісу, адже за російськими законами ніяк не зареєстровані?

Н.Д.: Згідно із законом про громадські об’єднання, вони не зобов’язані реєструватись. Тому, навіть якщо хтось вважає меджліс громадською організацією, хай він не ставить дурних питань з приводу реєстрації.

Заборона – не катастрофа

ВВС: Припустимо, суд ухвалить рішення про заборону Меджлісу. Що будете робити?

Н.Д.: По-перше, це буде дуже погано для самої Росії. У іміджевому плані вона втратить ще кілька пунктів. Кримськотатарська тематика, звичайно, не входить у десятку головних міжнародних тем, але у зв'язку з ситуацією з Україною, з Кримом, вона присутня.

В принципі, для нас це якоїсь катастрофи не несе. Наша діяльність за останні два роки настільки обмежена – нам не дають реалізувати елементарні права, які передбачені конституцією РФ, - що сама заборона нічого не змінить.

Національний рух кримських татар напрацював багато форм, і меджліс – це всього лише одна з них.

Інша ситуація - якщо влада не заспокоїться, а, спираючись на офіційну заборону, почнуть кримінальні переслідування людей, яких можна асоціювати з членством у меджлісі.

Підуть на ці кроки? Тоді можна буде говорити вже про справжні репресії.

ВВС: Ви особисто вже думали про те, що будете робити, якщо це відбудеться?

Н.Д.: У ситуації, коли репресії дійсно вже існують, в ситуації, коли ти за свої переконання можеш зазнати досить неприємних речей, коли є приклади – хай не масових – застосувань тортур, коли єдине СІЗО в Криму вже переповнене, - дуже складно прогнозувати, як ти себе поводитимеш.

Можна, звичайно, показувати сміливість, але неможливо передбачити, як ти поведеш себе, тим більше, якщо у тебе є близькі люди, батьки.

Я буду намагатись максимально довго, і, бажано, назавжди, лишатись у Криму.

Новини на цю ж тему