Гройсман - прем’єр: на чолі держави стали "вінницькі"

Гройсман Копирайт изображения chairman.rada.gov.ua

Прем’єр-міністром України став Володимир Гройсман, який до сьогодні був спікером Верховної Ради.

Нового керівника уряду називають одним із найближчих соратників чинного президента.

Біографія Гройсмана тісно пов’язана з не чужою для родини Порошенків Вінницею.

Після переїзду до Києва у 2014 році його політична кар’єра пішла вгору: віце-прем’єр – спікер – голова уряду.

ВВС Україна нагадує, чим запам'ятався життєвий та політичний шлях нового прем’єр-міністра України.

Столяр - бізнесмен

Володимир Гройсман народився 20 січня 1978 року у Вінниці. Працювати почав ще у школі – у 14 років був столяром на малому підприємстві "Школяр". Очолював це підприємство його батько, у майбутньому відомий місцевий бізнесмен Борис Гройсман.

Після закінчення школи 16-річний Володимир Гройсман стає комерційним директором приватного підприємства "Юність", яке заснував Гройсман-старший.

Протягом наступних одинадцяти років Гройсман-молодший веде бізнес, у тому числі разом із батьком.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Володимир Гройсман та Петро Порошенко прийшли до великої політики з Вінниці

Своєрідним відлунням минулої бізнес-діяльності нового прем’єра є його декларація про доходи: позаминулого року він отримав понад 1,4 млн гривень доходу від оренди свого майна.

У 2002 році Володимир та Борис Гройсмани разом стають депутатами Вінницької міської ради.

У 2003 році нинішній спікер отримує диплом юриста у Міжрегіональній академії управління персоналом.

У 2010-му здобуває другу вищу освіту: закінчує Національну академію державного управління за спеціалізацією "Управління на регіональному та місцевому рівнях".

Попри наявність двох вищих освіт, Гройсман не може похвалитися знанням світових іноземних мов: у своїй анкеті в графі про знання іноземних мов він вказує, що знає лише польську.

Так чи інакше, на час отримання свого другого диплому він уже чотири роки як був наймолодшим мером обласного центру в Україні.

"Гройсманштрассе"

Мером Вінниці Володимир Гройсман став у 2006 році. Йому на той час було 28 років.

Він одразу взявся за дороги, які в обласному центрі капітально не ремонтувалися з часів підготовки до московської Олімпіади 1980 року.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption За мерства Гройсмана Вінницю вперше визнали найкращим для життя обласним центром України

Одну з найдовших відремонтованих вулиць, Келецьку, у спальному мікрорайоні Вишеньці, вінничани часом називали "Гройсманштрассе".

Також мер Гройсман взяв в оренду у швейцарського Цюриха кілька десятків уживаних трамваїв. Вони і сьогодні є однією з візитівок Вінниці. У вінницьких автобусах і трамваях є також безкоштовний Wi-Fi.

Однак головним здобутком мера називають те, що він зумів спростити комунікацію між мешканцями та владою міста.

Багатоканальна телефонна служба швидкого реагування, сервіс "Диспетчер", через який вінницька влада відстежує реакцію комунальних служб на міські проблеми, можливість звернутися до мерії через її сайт чи спеціальні термінали у будівлі міськвиконкому. Усе це запровадили при мері Гройсмані.

Конкретний приклад: мешканці міста з особливими потребами скаржилися мерові на катастрофічну нестачу пандусів у магазинах та установах, розповідає ВВС Україна Катерина Лук’янова, колишня депутатка парламенту родом із Вінниці.

Гройсман увів до складу комісії міськвиконкому з прийняття об’єктів в експлуатацію голову місцевої організації інвалідів - жінку, яка пересувається на візку, і тепер без її підпису відкрити жоден з цих об'єктів неможливо, каже пані Лук’янова.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Wi-Fі у вінницьких тролейбусах немає, зате у автобусах та трамваях є

"Коли у 2007-му я переїхала до Києва, а тут зі снігом катастрофа, ноги у людей ламаються, взуття псується, а мер (на той час Леонід Черновецький. – Ред.) мені каже: "Я сніг на вулицях не розсипав", то я зрозуміла, що жила в раю", - сміється вона.

У 2012 році Володимир Гройсман вдруге виграв вибори мера Вінниці: за нього проголосували майже 78% виборців.

Протягом трьох наступних років журнал "Фокус" називає Вінницю найкращим містом для життя в Україні.

Переїзд до Києва

Про можливий перехід Володимира Гройсмана до уряду, на посаду віце-прем’єра з регіональної політики, вперше заговорили ще за часів президентства Віктора Ющенка.

"Нікуди я звідси не поїду, я люблю своє місто і хочу бути корисним йому. Ні Київ, ні міністерства мене не цікавлять", - спростовував пан Гройсман ці чутки в інтерв’ю "Дзеркалу тижня" у грудні 2006-го.

Цю ж посаду він міг би отримати і за президентства Віктора Януковича.

"Але тоді у нас не дійшли руки. А шкода", - свого часу зізнавався ВВС Україна один із впливових "регіоналів".

Натомість Гройсман опинився у складі Кабміну Яценюка – на посаді віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Володимир Гройсман міг потрапити до уряду ще в часи президентства Віктора Януковича

Спостерігачі називали Володимира Гройсмана "людиною президента" в уряді. Втім, сам пан Гройсман заявив, що запрошення увійти до Кабміну отримав особисто від Арсенія Яценюка.

Пріоритетом у роботі новопризначеного урядовця стала підготовка до масштабної "децентралізаційної" реформи, одна з "фішок" президента Порошенка.

Крім того, у сфері його відповідальності перебували опіка над переселенцями з територій, непідконтрольних українській владі, відновлення зруйнованої внаслідок бойових дій інфраструктури сходу України, реформування житлово-комунального господарства, підготовка країни до опалювального сезону та його запуск. А ще Володимир Гройсман очолював урядову комісію з розслідування авіакатастрофи рейсу МН17 на Донбасі.

Коли улітку 2014-го Арсеній Яценюк заявив про відставку, саме Гройсман кілька днів виконував обов’язки голови уряду.

"Я вважаю, що прем'єр-міністр України - на своєму місці. І я б дуже хотів, щоб... прем'єр-міністр України, як і уряд, продовжили свою роботу... Для мене ніколи не було і не є самоціллю зайняти позицію прем'єр-міністра", - відповідав він тоді на запитання про те, чи не хоче він стати повноправним керівником Кабміну.

Не прем'єр, а спікер

На парламентських виборах 2014 року Володимир Гройсман був четвертим у виборчому списку "Блоку Петра Порошенка".

Якби тоді БПП переміг, то саме пан Гройсман міг стати прем'єром.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Раніше Володимир Гройсман кілька разів заявляв, що не рветься в прем'єри

"Мене абсолютно не турбує, де буду я (на якій посаді після виборів. – Ред.). Мене цікавить тільки одне – в якій Україні я житиму", - коментував тоді Гройсман такі чутки.

Однак "Блок Петра Порошенка" фінішував другим за партійними списками, у прем’єрському кріслі втримався Арсеній Яценюк.

Володимир Гройсман в кінці листопада 2014 року на правах представника найбільшої фракції Ради замінив Олександра Турчинова на посту спікера.

На чолі Ради

Враження, які залишив по собі Гройсман-спікер, неоднозначні.

З одного боку, саме за останні півтора роки парламент створив систему антикорупційних органів, підтримував українських вояків в зоні АТО, запустив перетворення у МВС, ухвалив "конфліктний" закон про зменшення кворуму для зборів акціонерних товариств та, хоч і зі скрипом, та все ж повністю виконав українську частину вимог з "безвізового пакету".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Враження, які залишив у спостерігачів Гройсман-спікер, неоднозначні

"Не дай Бог, щоб це (легалізація одностатевих шлюбів в Україні. – Ред.) відбулося, і ми ніколи не будемо це підтримувати", - заявив Гройсман після ухвалення одного з найконфліктніших законів цього пакету. "Ми досі не провалили жодного важливого для країни рішення", - рапортував Гройсман на річницю роботи чинної Верховної Ради.

Часто рішення вдавалося ухвалювати лише після кількох "сигнальних голосувань" – хоча навряд чи спікера можна винуватити у проблемах з депутатською відвідуваністю та коаліційною дисципліною.

Однак Володимиру Гройсману закидають те, що він досить вільно трактує регламент та не завжди діє прозоро.

Ось лише дещо із того, за що його критикують:

  • У парламенті так і не припинилося "кнопкодавство", хоча ще рік тому Гройсман говорив, що "ми на фінальному етапі остаточного ухвалення рішення", яке унеможливить таке порушення Конституції.
  • Ухвалення двох бюджетів з порушенням процедури
  • Нашумілий закон про реструктуризацію валютних кредитів, який жорстко розкритикували експерти та Нацбанк. "Те, що написано в законі в третьому читанні, не всі ж його читали, і я, на превеликий жаль, теж", - пояснив Гройсман свою поведінку під час ухвалення цього документу.
  • Робота Конституційної комісії, яку очолює Володимир Гройсман. Спостерігачі називали роботу комісії кулуарною – її членам нібито запропонували не розробити дискусійний проект "децентралізаційних" змін, а затвердити вже підготовлений "секретаріатом комісії" документ.
  • Так званий "Закон про партійну диктатуру", який Гройсман понад 15 разів виносив на голосування. Закон дозволяє "зачищати" виборчі списки партій уже після проведення виборів. Зараз цей закон оскаржують у Конституційному суді.
  • Позбавлення депутатського імунітету "ляшківця" Ігоря Мосійчука в обхід процедури. Політика арештували, але згодом Вищий адміністративний суд визнав позбавлення його недоторканності незаконним.

Шлях у прем'єри

Вперше Гройсман міг стати прем'єром після парламентських виборів 2014 року, якби Блок Петра Порошенка переміг. Однак БПП став другим і на чолі уряду залишився Арсеній Яценюк.

Знову про прем'єрство Гройсмана заговорили у листопаді 2015-го.

"Я не змагаюся за крісло керівника уряду", - прокоментував він чутки тоді.

Однак кажуть, що саме його прізвище лунало на зустрічі президента Порошенка та віце-президента США Джо Байдена, коли той у грудні приїздив з візитом до Києва. Але тоді зі зміною прем’єра не склалося.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Наскільки самостійною буде фігура Гройсмана в уряді - питання відкрите

Коли минулого тижня лідер БПП Юрій Луценко запропонував іншим парламентським фракціям розглянути кандидатуру Гройсмана на посаду прем'єра, сам Гройсман заявив, що "готовий взяти на себе відповідальність". І одразу презентував лідерам парламентських фракцій проект свого плану дій на посту прем’єра.

Цей документ сприйняли без захвату. Виглядає так, що на посту прем’єра Володимир Гройсман реалізовуватиме доповнену "стару" коаліційну угоду.

Оцінюючи призначення Гройсмана на прем’єрський пост, західні експерти кажуть, що таким чином президент Порошенко концентрує у своїх руках відповідальність за соціально-економічну ситуацію в країні.

Деякі українські журналісти вважають Володимира Гройсмана несамостійним: називають " аватаром президента" або запитують у самого Гройсмана, чи може він сказати "Ні" Порошенкові.

Утім, політолог Володимир Фесенко називає такі оцінки безпідставними.

"Це помилкова думка. Гройсман – складніший і я б навіть сказав хитріший, ніж багатьом здається. Він не буде звичайною маріонеткою в руках Порошенка. Це буде досить самостійна фігура", – сказав він ВВС Україна.

Події, які передували призначенню прем'єра, - а саме тривалі переговори щодо персонального складу нового уряду, а також демарші Володимира Гройсмана через неврахування його кадрових пропозицій - додали аргументів прихильникам другої точки зору.

Однак Володимир Гройсман у своїй промові в парламенті у день свого призначення все ж згадав про президента. Звертаючись до депутатів, він пообіцяв, що його уряд працюватиме так, щоб "не було соромно ні вам, ні президенту, ні українському народу".

Новини на цю ж тему