Меджліс: заборона, в’язниця та еміграція

Чубаров Копирайт изображения UNIAN
Image caption 18 травня на траурному мітингу з нагоди 70-ї річниці депортації кримських татар у Сімферополі ще були майже всі члени меджлісу

До 72-ї річниці депортації кримські татари залишились без структури, яка 25 років відстоювала права репатріантів перед владою.

26 квітня Верховний суд анексованого Росією Криму заборонив діяльність меджлісу кримськотатарського народу, який вже внесений до російського реєстру екстремістських організацій.

Частину його лідерів змусили покинути Крим, дехто перейшов на бік нової влади, хоча більшість членів досі продовжують напівлегальну діяльність.

Протягом усіх років незалежності України меджліс був незручним, але корисним для київської влади, а до приходу до влади Віктора Януковича керівництво країни визнавало його формальний статус.

Становлення у 90-х

Копирайт изображения incognita.day.kiev.uadlyakogoavtonomiya.html
Image caption В'ячеслав Чорновіл та Мустафа Джемілєв налагодили гарні стосунки між Рухом та меджлісом

Меджліс кримськотатарського народу є прообразом уряду, який функціонує за відсутності власної держави.

Наприкінці 80-х років минулого століття кримські татари почали повертатись до Криму й невдовзі створили власні структури для захисту політичних, економічних та культурних прав.

У червні 1991 року кримські татари обрали свій перший національний з’їзд - Курултай, який обрав меджліс.

Перший меджліс на чолі з відомим дисидентом та радянським політв’язнем Мустафою Джемілєвим почав працювати ще до оголошення незалежності України у липні 1991 року.

Завдяки своїй згуртованості на виборах до кримського парламенту на початку 90-х кримські татари отримали півтора десятка місць, а меджліс здобув реальний вплив на місцеву політику.

Копирайт изображения incognita.day.kiev.ua
Image caption Андрій Сахаров (праворуч) публічно підтримував політв'язня і майбутнього лідера меджлісу Мустафу Джемілєва

На всеукраїнському рівні політичним союзником меджлісу став Народний рух, і не в останню чергу через спільне дисидентське минуле та антирадянську ідеологію лідерів обох об’єднань.

Завдяки цьому союзу вже з другої половини 90-х меджліс отримав представництво у Верховній Раді України – Мустафа Джемілєв пройшов на виборах 1998 року за списком Руху, а Рефат Чубаров навіть переміг у мажоритарному окрузі Криму.

Завдяки дисциплінованій позиції кримських татар Рух, а потім й інші партії правого спрямування, отримували у Криму навіть кращий результат, ніж у найближчих материкових областях та Донбасі.

Офіційний статус від Кучми

Після перемоги на президентських виборах 1999 року Леоніда Кучми Київ своєрідно легалізував статус меджлісу.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption За визнанням лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, найкраща співпраця з українських президентів була з Леонідом Кучмою

Як вказують місцеві експерти, свою роль у цьому могла зіграти проукраїнська позиція татар, яка дозволила Кучмі у середині 90-х роках загасити проблему кримського сепаратизму.

Наприкінці 1999 року Леонід Кучма створив Раду представників кримськотатарського народу при президентові України, закріпивши, що її головою є керівник меджлісу.

Окрім того, до ради увійшли члени меджлісу майже у повному складі.

Як пізніше визнавав Мустафа Джемілєв, саме з Леонідом Кучмою у них співпраця з владою Києва була найефективнішою.

У 2000-х роках представники меджлісу входили до владних структур автономії на всіх рівнях, а у виконавчій владі їхня кількість доходила до 10%. При цьому кримські татари складали 13% населення півострова.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Вимоги до влади вирішити земельні проблеми кримських татар, які повернулись до Криму, були актуальними за всіх президентів

На парламентських виборах 2002 року меджліс підтримав блок Віктора Ющенка "Наша Україна", а 2004 – майбутнього президента Ющенка, який завдяки цьому в Криму набрав більше голосів, ніж у сусідніх материкових областях.

Проте за президентства Ющенка меджліс також мав великі проблеми. Коли прем’єр-міністром України півтора роки був Віктор Янукович, то головним міліціонером Криму працював Анатолій Могильов, відомий своєю антитатарською політикою.

Тоді загони спецпризначення міліції вперше за допомогою бронетехніки та зброї спробували зганяти кримських татар із землі, яку влада називала "самозахопленням".

Кримським татарам не повертали конфісковані у 1944 році майно та землю, тому земельна проблема для них була найактуальнішою.

Проблеми при Януковичу

На президентських виборах 2010 року керівництво меджлісу стало на бік Юлії Тимошенко, закликавши своїх земляків голосувати проти Віктора Януковича.

Відповідь нового президента не забарилась.

Вже влітку 2010 року офіційний статус меджлісу при президентові України скасували.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров були членами парламенту з деякими перервами починаючи з 1998 року

26 серпня Віктор Янукович змінив структуру Ради представників кримськотатарського народу, прибравши звідти згадки про меджліс і його домінуючу роль.

Паралельно у Криму створювались інші кримськотатарські організації, які й мали представляти громаду у раді при президентові.

Більше того, 2011 року Віктор Янукович призначив прем’єр-міністром Криму того ж Анатолія Могильова, який вже мав репутацію противника кримських татар.

В останні роки правління Віктора Януковича представників меджлісу почали витісняти з органів влади, а кримські татари скаржились на гоніння.

З перших днів Євромайдану кримські татари підтримали антипрезидентські протести.

Після анексії

Копирайт изображения UNIAN

Восени 2013 року багаторічний керівник Меджлісу Мустафа Джемілєв залишив свою посаду, а Курултай обрав новий склад меджлісу на чолі з Рефатом Чубаровим.

Під час анексії Росією Криму татари та меджліс були серед небагатьох, хто намагався цьому опиратись.

Саме меджліс зібрав багатотисячний мітинг 26 лютого 2014 року під стінами парламенту Криму, який тимчасово зірвав план зі зміни влади на півострові.

Невдовзі російська влада заборонила в’їзд на півострів Рефату Чубарову та Мустафі Джемілєву, а проти низки керівників меджлісу почалось судове переслідування.

Зараз меджліс складається з 32 членів та голови. За відсутності у Криму Рефата Чубарова його функції у Криму виконував його першим заступник Наріман Джелялов.

У керівника меджлісу п’ять заступників, проте більшість з них вже там працювати не можуть.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Керівник меджлісу Рефат Чубаров та його заступник Ахтем Чийгоз

Чийгоз Ахтем вже більше року сидить у СІЗО через звинувачення у справі 26 лютого 2014 року.

Ільмі Умерова нещодавно посадили під підписку про невиїзд через справу за звинуваченнями у сепаратизмі.

Омер Аслан змушений був покинув Крим та став нев’їзним.

Один заступник голови Айдер Аджимамбетов майже припинив співпрацю з меджлісом та зосередився на роботі у духовному Муфтіяті Криму, який працює з новою владою.

Муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, який є членом меджлісу, також відійшов від участі в ньому.

Ще четверо високопоставлених членів меджлісу покинули його та співпрацюють з російською владою.

Тейфук Гафаров працює заступником глави адміністрації Сімферополя, Заур Смирнов став керівником держкомітету з питань міжнаціональних відносин Криму, Руслан Якубов працює заступником голови сімферопольського району, а Ремзі Ільясов є заступником спікера держради Криму.

Ще вісім членів меджлісу стали персонами нон-ґрата у Криму.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Приміщення медлжісу у Сімферополі вже відібрали

"Більшість із 33 обраних членів меджлісу витримали це випробування і не зламалися", - заявив ВВС Україна Рефат Чубаров.

У 2014 році у Криму створили кілька альтернативних меджлісу структур кримських татар, але великої ваги вони поки ще не набули.

Заборона і "екстремізм"

Натомість 26 квітня 2016 року суд просто заборонив діяльність меджлісу і його внесли до переліку екстремістських організацій.

У розмові з ВВС Україна лідер меджлісу Рефат Чубаров заявив, що ніякого розколу у структурі немає, "а ті четверо людей, які пішли на співпрацю, це - невелика частина".

Після заборони Рефат Чубаров розпорядився запровадити надзвичайний режим роботи.

Згідно з цим рішенням, центральний офіс меджлісу буде розташований у Києві.

У розмові з ВВС Україна представники меджлісу розповіли, що обговорювати та ухвалювати рішення з членами у Криму можна в режимі скайп-конференції.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Лідери кримських татар під час "продуктової блокади" Криму

Натомість один з ініціаторів заборони меджлісу з альтернативної громадської організації "Къырым бирлиги" Сейтумер Німетуллаєв вважає, що меджліс до останнього часу монополізував голос кримських татар й їм на зміну мають прийти інші організації.

В Україні Рада представників кримськотатарського народу відновила свій зв'язок з меджлісом, Рефат Чубаров та Мустафа Джемілєв є членами парламенту, а останній ще й призначений уповноважений президента у справах кримських татар.

Окремий департамент з питань кримських татар також планують створити у новому міністерстві з питань окупованих територій.

Попри заборону діяльності в Криму, керівник меджлісу Рефат Чубаров поки що не говорить про можливий переїзд всіх його членів з Криму, навіть закликає кримчан не залишати півострів без безпосередньої загрози для їхнього життя.

Новини на цю ж тему