Справа про вбивства на Майдані: все починається спочатку

Лава підсудних

У вівторок Святошинський районний суд Києва почав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх "беркутівців", яких звинувачують у причетності до розстрілів активістів Євромайдану в лютому 2014 року.

Двоє з них перебувають за ґратами уже понад два роки.

Колишні правоохоронці не визнають своєї вини.

ВВС Україна відповідає на основні питання про процес щодо одного з найрезонансніших злочинів в новітній історії України.

Хто перебуває на лаві підсудних?

На лаві підсудних – п’ятеро чоловіків: екс-заступник командира київського "Беркута" Олег Янішевський та четверо екс-бійців спецроти "Беркута" Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура і Олександр Маринченко.

Аброськіна та Зінченка заарештували ще навесні 2014 року. Інших трьох - у березні 2015 року.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Павло Аброськін та Сергій Зінченко перебувають за ґратами вже понад два роки

Минулого тижня Святошинський райсуд вирішив об’єднати провадження проти п’яти екс-"беркутівців" в одне. Цього тижня об’єднану справу почали розглядати по суті – прокурори приступили до зачитування нової версії обвинувального акту.

У документі обсягом понад 380 сторінок фігурує ще 20 прізвищ бійців спецроти "Беркута", в тому числі її командира Дмитра Садовника. Його затримали навесні 2014 року, однак за півроку випустили з-під варти, після чого він утік. Усі двадцятеро перебувають у розшуку.

У чому звинувачують колишніх "беркутівців"?

Обвинувачення вважає, що вони брали участь у розстрілі учасників Євромайдану 20 лютого 2014 року.

У зв’язку з цим їх звинувачують у:

  • вчиненні терористичного акту – обвинувачення вважає, що вони виконували незаконний наказ "щодо невибіркового застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола протестувальників", аби залякати євромайданівців і загалом населення, а також змусити опозиціонерів розпустити Майдан;
  • навмисному вбивстві 48 людей;
  • закінченому замаху на вбивство 80 людей – саме така кількість поранених фігурує в обвинувальному акті. Обвинувачення вважає, що екс-"беркутівці" мали намір вбити якомога більше протестувальників, однак постраждалим вчасно надали медичну допомогу, отож намір на вбивство не було закінчено з незалежних від екс-міліціонерів причин;
  • перевищенні влади;
  • незаконному поводженні зі зброєю – за версією обвинувачення, аби приховати сліди масових розстрілів, екс-"беркутівці", повернувшись з центру міста, склали свою зброю не до спеціальної частини, де вона мала зберігатися, а до кабінету своїх офіцерів. Наступного дня вона звідти зникла.

Прокурори вимагають для обвинувачених найвищої міри покарання, можливої в Україні, – довічного ув’язнення.

Чиї накази, на думку прокуратури, виконували "беркутівці"?

На початку обвинувального акту йдеться про те, що ще в січні-лютому 2010 року Віктор Янукович разом зі своїм оточенням створили "злочинну організацію", яка повинна була "заволодіти усією повнотою державної влади… з метою необмеженого та безконтрольного розкрадання державного майна, колективної та приватної власності".

Члени цієї організації нібито домовилися придушувати масові акції, які загрожували реалізації їхньої мети, зокрема, й Євромайдан.

Прокурори кажуть, що 18 лютого 2014 року, в день, коли опозиція запланувала "мирний наступ" на Верховну Раду, президент Янукович наказав тодішнім голові МВС Віталію Захарченку, керівнику СБУ Олександрові Якименку та іншим керівникам правоохоронних органів "організувати взаємодію", аби розігнати Майдану.

18 лютого Захарченко нібито наказав керівництву київської міліції та "Беркуту" озброїти бійців та "довести до їхнього відома, що вони мають бути готовими… до вчинення терористичного акту, що супроводжувався вбивствами громадян".

Image caption Піком подій на Майдані стали масові розстріли протестувальників зранку 20 лютого 2014 року

Того ж дня близько 16 години начальник київського "Беркута" Сергій Кусюк "віддав усний наказ" озброїти готових виконати такий наказ бійців Дмитрові Садовнику. "За невстановлених обставин" у період 18-20 лютого "завдання щодо готування теракту і масових вбивств" отримав від керівника МВС і Олег Янішевський.

Увечері 18 лютого бійці "чорної роти" Садовника отримали зброю та виїхали в центр Києва. Спочатку вони перебували в резерві, а зранку 20-го, коли від вогню з боку євромайданівців загинули троє міліціонерів, події почали розвиватися карколомно.

Обвинувальний акт констатує: близько 8:30 – 9 години ранку Захарченко, його заступник Сергій Ратушняк і командувач Внутрішніх військ Станіслав Шуляк, навіть не намагаючись встановити, хто саме стріляв у міліціонерів, вирішують "на виконання попередньо поставлених Януковичем завдань розпочати невибіркове застосування вогнепальної зброї щодо невизначеного кола осіб".

Тоді ж цей наказ "був доведений до відома" начальника київського "Беркута" Кусюка.

Саме він, кажуть прокурори, віддав "злочинний наказ здійснити умисні вбивства загально небезпечним способом максимально можливого невизначеного кола осіб учасників акції протесту" Дмитрові Садовнику, який тоді перебував у будівлі київського главку МВС і одразу після цього виїхав до своїх бійців, та – телефоном чи рацією - Олегу Янішевському, який був з "беркутівцями" на Інститутській.

Приблизно о 8:50 – 9 годині ранку Янішевський, за версією прокурорів, віддав своїм бійцям "злочинний наказ". Так, вважає обвинувачення, почався розстріл "Небесної сотні".

Обвинувачення вважає зниклого командира роти Дмитра Садовника та Олега Янішевського, який зараз перебуває на лаві підсудних, співорганізаторами та співвиконавцями "майданівських злочинів". Інші колишні "беркутівці" проходять у справі як співвиконавці.

Що каже з цього приводу захист "беркутівців"?

Адвокати "беркутівців" кажуть, що їхні підзахисні не визнають вини за жодним пунктом обвинувачення, а деякі пункти обвинувального акту називають "фантастичними".

"Все, що ви сьогодні почули, - це версія прокуратури, не більше", - заявив журналістам у суді адвокат Стефан Решко.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Після перемоги Євромайдану спецпідрозділ "Беркут" розформували

Захисники кажуть, що позицію стосовно усіх звинувачень кожен з екс-"беркутівців" висловить у своїх показах, коли до цього дійде черга у судовому процесі. Поки що ж конкретизувати, які вони мають докази невинуватості, адвокати відмовляються.

Наразі вони акцентують увагу на "слабких місцях" обвинувального акту.

Адвокат Ігор Варфоломеєв каже, що нелогічно обвинувачувати у намірі вбити якомога більше людей "беркутівців", які, за його словами, не наступали у бік Майдану по Інститутській, а навпаки - відступали від нього.

Він додає: обвинувачення ставитиме під сумнів сам факт віддання незаконного наказу стріляти по людях.

"З наших підзахисних – ніхто не стріляв. А хто стріляв – хай прокуратура займається і виявляє", - каже пан Варфоломеєв.

Як обвинувачення доводитиме, що причетні до розстрілів, які носили балаклави і чорні уніформи, – це саме ті чоловіки, які сидять на лаві підсудних?

Це запитання журналісти дуже часто звертають до прокурорів, які підтримують обвинувачення у суді.

Прокурор Яніс Сімонов каже, що далі у ході процесу суд досліджуватиме зібрані слідчими докази, які безпосередньо вкажуть, "хто кого вбив".

Утім, уже зараз він посилається на результати портретної експертизи: деякі "беркутівці" 20 лютого 2014 року знімали балаклави, тому частину облич вдалося зафіксувати.

А захисниця родин загиблих на Майдані Вікторія Дейнека розповіла ВВС Україна, що у матеріалах справи є результати ключової балістичної експертизи. Річ у тому, що, хоч зброя "беркутівців" після розстрілів і зникла, у МВС залишилася гільзотека, дослідження якої дозволило встановити, що кулі, вилучені з тіл загиблих і поранених на Майдані, випустили саме з табельної зброї бійців "чорної сотні".

Нарешті, звертають увагу в прокуратурі, новий обвинувальний акт кваліфікує події на Майдані як теракт. Тут кажуть, що причетним до теракту є кожен боєць підрозділу, який його скоїв, незалежно від того, що саме він робив, - стріляв по мітингувальниках, прикривав своїх колег, супроводжував їх чи просто спостерігав за місцевістю на місці подій.

Яке місце у цій справі посідає Віктор Янукович?

Справа "беркутівців" - виділена з іншої, більшої справи про події на Майдані. Дії Віктора Януковича досі розслідуються у рамках тієї більшої справи.

Натомість захисники екс-"беркутівців" попросили суд допитати колишнього президента як свідка.

Image caption Віктор Янукович каже, що він не причетний до масових розстрілів на Майдані в лютому 2014-го

Адвокат Олександр Горошинський навіть з’їздив до Москви, де брав у Януковича пояснення.

Екс-президент вкотре заявив про свою непричетність до вбивств на Майдані і сказав, що, оскільки в Україні, на його думку, його життю загрожує небезпека, він готовий свідчити у справі екс-"беркутівців" з території Росії.

"Він чітко вказав, що наказів на застосування вогнепальної зброї не надавалось, це політично вмотивовані висновки Генеральної прокуратури", - розповів Горошинський журналістам.

"У матеріалах справи зібрано докази, які доводять зворотнє", - відреагував на ці заяви куратор розслідування "майданівських злочинів" у Генпрокуратурі Сергій Горбатюк.

Зрештою, минулого тижня суд дозволив захистові "беркутівців" допитати Віктора Януковича. Однак, кажуть адвокати, найближчим часом влаштувати його "допит по скайпу" не вдасться: залагодження пов’язаних з цим юридичних формальностей може зайняти навіть півроку.

Тим більше, що в українському Мін’юсті, який має послати відповідний запит до Росії, здається, не мають бажанням йти на зустріч Януковичу.

"Я можу тільки подати запит і публічно звернутися, щоб Янукович сюди приїхав і дав свідчення ... Все: інших запитів особисто я робити не буду", – сказав міністр юстиції Павло Петренко журналістам у середу.

Чому в президії суду над екс-"беркутівцями" сидить стільки людей?

Згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом, кожен обвинувачений, якому загрожує довічне ув’язнення, має право вимагати, щоб його судив суд присяжних. Цим правом і скористалися екс-"беркутівці", розповів ВВС Україна їхній адвокат Олександр Горошинський.

Image caption Справа про вбивства на Майдані на прохання колишніх "беркутівців" розглядається судом присяжних

Судовий процес за участю присяжних мало відрізняється від звичайного. Хіба що в кінці рішення про винуватість чи невинуватість ухвалюється таємним голосуванням двох професійних суддів і трьох присяжних – простою більшістю голосів.

Прокурор Яніс Сімонов каже ВВС Україна: деякі присяжні не мають юридичної освіти, тому у переконанні їх гратиме вагому роль "суб’єктивний фактор".

Чи означає це, що адвокати і прокурори повинні будуть застосовувати свої акторські здатності, щоб переконати у своїй правоті присяжних?

"Так. Подивитесь, що буде в дебатах", - сміється він.

Скільки часу може тривати процес над колишніми "беркутівцями"?

Після того, як минулого тижня суд вирішив об’єднати провадження щодо п’яти екс-"беркутівців" в одне, процес фактично довелося починати спочатку.

"Ми вийшли на нульову стадію… Зараз ми заслуховуємо обвинувальний акт, потім встановимо порядок і обсяг дослідження доказів, після цього досліджуватимемо докази, допитуватимемо свідків, потерпілих, обвинувачених і так далі", - каже ВВС Україна адвокат Олександр Горошинський.

Прокурори, захисники екс-"беркутівців" та родин "Небесної сотні" сходяться на думці, що процес триватиме не менше року.

Копирайт изображения Getty
Image caption Убивці "Небесної сотні" досі не притягнуті до відповідальності

При цьому представники обвинувачення не виключають, що адвокати "беркутівців" затягуватимуть процес. Наприклад, наполягатимуть, щоб суд ще раз заслухав покази родичів загиблих євромайданівців. Вони вже виступали перед судом, коли на лаві підсудних сиділи тільки Зінченко і Аброськін.

Річ у тому, пояснює ВВС Україна захисниця родин "Небесної сотні" Вікторія Дейнека, що каденція присяжних, які зараз беруть участь у розгляді справи, спливає наступного року. Якщо до кінця терміну їхніх повноважень розгляд справи не закінчиться, потрібно буде призначати нових присяжних, і – починати розгляд з самого початку.

Дейнека припускає, що захист "беркутівців" зацікавлений максимально затягувати час у розрахунку на те, що в Україні можуть змінитися певні політичні обставини, і це полегшить долю їхніх підзахисних.

Тому, продовжує вона, щоб закінчити розгляд справи до кінця каденції присяжних, суд над екс-"беркутівцями" працюватиме в інтенсивному режимі: по два-три засідання щотижня.

Адвокати обвинувачених кажуть, що зацікавлені у максимально повному та об’єктивному розгляді справи своїх підзахисних.

Новини на цю ж тему