Хто може стати прем'єром Британії замість Кемерона

борис джонсон Копирайт изображения Getty
Image caption Бориса Джонсона наразі вважають найімовірнішим претендентом на роль наступного лідера консерваторів

Після оголошення результатів референдуму Девід Кемерон заявив, що піде з посад прем'єр-міністра та лідера Консервативної партії.

За його словами, наступний лідер буде обраний на партійній конференції в жовтні.

Як обирають лідера Консервативної партії і хто основні кандидати? Хто може стати прем'єром Британії замість пана Кемерона?

Правила виборів лідера консервативної партії

Вибори організовує група парламентарів від Консервативної партії, відома як "Комітет 1922". Вони, найімовірніше, будуть діяти за тими самими правилами, що і в 2005 році, коли обрали лідером пана Кемерона. Однак правила має схвалити керівництво партії.

Аби висунути свою кандидатуру, член парламенту від Консервативної партії повинен заручитися підтримкою як мінімум двох інших парламентарів. Якщо кандидатів виявиться троє або більше, то вибір між ними робитимуть усі парламентарі-консерватори (сьогодні їх 331) в одному або кількох турах голосування. У кожному турі кандидат, який отримав найменшу кількість голосів, вибуває. Так триватиме, доки не залишиться лише двоє кандидатів у лідери.

Після цього в голосуванні візьмуть участь усі члени Консервативної партії, які визначать переможця.

Якщо партія хоче дізнатися ім'я свого нового лідера до конференції 2 жовтня, то перші тури голосування мають відбутися не пізніше 21 липня, коли починаються літні канікули парламенту. Потім до вересня буде обрано нового лідера.

Наразі підготовча робота до виборів ще не почалася.

Хто з парламентаріїв може висунути свою кандидатуру?

Борис Джонсон

Букмекери вже вважають колишнього мера Лондона фаворитом.

52-річний журналіст, який став політиком, відомий більшості британців нетрадиційним політичним стилем та унікальною харизмою.

Давно вважають, що він хоче стати прем'єром, а преса регулярно пише про його давнє суперництво з Девідом Кемероном. Обидва політики навчалися в Ітоні й Оксфорді.

Джонсон вісім років обіймав посаду мера Лондона, а нещодавно був обраний до парламенту. Він підтримав ідею виходу Британії з ЄС, хоча багато однопартійців сумнівалися у щирості його віри в "брекзит".

Він має підтримку виборців - на мерських виборах він отримував більше голосів, ніж його партія – наразі не зрозуміло, скільки депутатів парламенту від Консервативної партії підтримаються його кандидатуру на роль прем'єра в таких складних умовах.

Майкл Ґоув

Копирайт изображения Reuters
Image caption Майкл Гоув має значний вплив серед членів Консервативній партії

На відміну від Бориса Джонсона, 48-річний Майкл Ґоув в минулому регулярно заперечував, що має великі політичні амбіції, а також натякав, що не підійде на роль прем'єра.

Колишній журналіст Times був обраний до парламенту в 2005 році. Він близький друг Девіда Кемерона і міністра фінансів Джорджа Осборна. Пан Ґоув відігравав важливу роль у процесі модернізації партії, в результаті якого вона прийшла до влади в 2010 році.

Потім він обійняв посаду міністра освіти, де проводив багато в чому спірні реформи. Він вважається одним з інтелектуалів Консервативної партії.

Зараз він міністр юстиції. Його рішення підтримати "брекзит" стало одним з поворотних моментів напередодні референдуму. Кажуть, що в результаті постраждали його відносини з паном Кемероном.

Тим не менше до нього з повагою ставляться обидва крила партії, і він гратиме важливу роль в процесі вибору нового лідера.

Тереза Мей

Копирайт изображения AP
Image caption Тереза Мей не підтримувала вихід з ЄС, але публічно свою позицію висловлювала не часто

Тереза Мей є міністром внутрішніх справ довше, ніж будь-хто з її попередників. Цього року їй виповнюється 60 років. Про неї вже давно говорять як про потенційного майбутнього лідера партії.

Тереза Мей, яка після програшу на виборах 1997 році назвала консерваторів "відразливою партією", викликає різні почуття в електорату. Нікому не відомо, наскільки її підтримують виборці.

Хоча пані Мей і виступила проти виходу ЄС, вона не грала серйозної ролі в кампанії перед референдумом, що означає, що її кандидатура може виявитися прийнятною для тих політиків, хто готовий голосувати за кого завгодно, лишень не за Бориса Джонсона.

Джордж Осборн

Image caption Недавно Джордж Осборн був впливовою фігурою серед консерваторів, але сьогодні він сприймається виключно як права рука Девіда Кемерона

Багато аналітиків вважають, що пан Осборн, найближчий союзник Девіда Кемерона, давно вже мріє переїхати в резиденцію прем'єр-міністра на Даунінг-Стріт 10 з сусіднього будинку номер 11 на тій самій вулиці, де він уже шість років працює міністром фінансів.

Але перед ним - серйозні перешкоди.

Попри суттєву підтримку членів парламенту, до нього різко негативно ставляться рядові праві парламентарі і сприймають його як людину, занадто близьку до Девіда Кемерона, який зазнав поразки.

Його поважають за антикризову політику, але багато хто ставить під сумнів його політичну інтуїцію. Він кілька разів був змушений змінювати політику щодо певних питань на 180 градусів, оскільки не міг передбачити, наскільки непопулярними виявляться початкові пропозиції.

Крім того, він активно підтримував ідею залишатися в складі ЄС і навіть погрожував, що в разі "брекзиту" буде змушений негайно підвищити податки. Це, в свою чергу, означає, що йому буде важко заручитися підтримкою євроскептиків у партійних колах.

Стівен Кребб

Копирайт изображения PA
Image caption Стівен Кребб походить із малозабезпеченої родини

Стівен Кребб - одна з висхідних зірок Консервативної партії. Він перший за кілька поколінь бородатий міністр. Багатьом імпонує минуле цього 43-річного політика.

Його виростила мати-одиначка, яка жила в муніципальній квартирі. Валлійський політик відкрито говорить, наскільки суттєвою для його сім'ї була допомога держави. Він також підкреслює важливість праці, освіти і християнства, які, на його думку, допомагають досягти фінансової незалежності.

У парламент пан Кребб вперше був обраний в 2010 році. А у 2014 його призначили міністром у справах Уельсу. Він став відомим після того, як на початку року став відповідальним за працевлаштування та пенсії.

Наразі не зрозуміло, чи не зарано йому висувати свою кандидатуру. Крім того, він виступав проти виходу Британії зі складу ЄС.

Новини на цю ж тему