"Донбаський вузол": ціна повернення Донбасу

Жителі так званої ДНР на велосипедах їдуть повз колону танків Копирайт изображения Reuters
Image caption Жителі Донбасу хочуть миру будь-якою ціною, кажуть експерти

Повернення Україною територій так званих "ДНР-ЛНР" - лише одна із проблем подолання конфлікту на Донбасі.

Головним як для влади, так і для пересічних громадян буде не формальне встановлення контролю над східним кордоном, а примирення людей, які живуть по два боки лінії розмежування на Донбасі.

Українська влада заявляє, що має план повернення контрольованих "ДНР-ЛНР" територій. Експертні установи, у тому числі національного рівня також описали усі можливі сценарії відновлення територіальної цілісності України.

Але відповідь на запитання про час та ціну втілення цих сценаріїв лишається відкритим.

Читайте також: "Донбаський вузол": як заселяли шахтарський край"

Усі хочуть миру?

Через два роки після початку боїв на Донбасі усі, хто буває у Донецькій і Луганській області чи спілкується із місцевими жителями, кажуть про єдине бажання людей – щоб війна припинилася у будь-який спосіб. За будь-яким сценарієм. Щоб знайшовся той, хто припинить бої.

"Ключове прагнення це, безумовно, прагнення миру. Припинення бойових дій, скасування блокади і блокпостів, виведення збройних формувань. Жителі "ДНР-ЛНР" готові до будь-якого миру, у тому числі до такого, як у Придністров'ї, тобто, замороження конфлікту. Оскільки ідеться про щоденну загрозу їхньому фізичному існуванню", - запевняє історик Донецького юридичного інституту Дмитро Титаренко в інтерв'ю ВВС Україна.

"Спілкуючись із людьми, які там продовжують жити, я бачу, що багато хто хоче повернення усього того, що було до 2014 року, нехай навіть старої, кланової системи, аби тільки не було чути вибухів", - додає донецький журналіст Олексій Мацука.

"Але повернення території – це лише одна із проблем цього "донбаського вузла". А як повернути людей, як змусити їх забути все, що вони пережили? Що робити з тими, хто брав у руки зброю? Адже це дуже різні люди – і ті, хто воює через ідеологічні міркування, і ті, хто заробляв, бо не мав іншої роботи", - запитує донеччанин, доктор історичних наук Дмитро Титаренко.

"Вибачення неможливе"

"Вибачення неможливе. Потрібна військова перемога. Нехай через кілька років, після побудови нормальної армії, але повертати Донбас треба військовим шляхом. І тоді проблеми Донбасу будуть розв’язані протягом півроку–максимум року. Бо для людей головне – нормальне життя і спокій. Тоді питання реінтеграції Донбасу не стоятиме", - запевняє корінний донеччанин Вадим Хомаха.

"А колаборанти мають бути засуджені і у разі амністії – вислані до Росії. Ідеться про 100-150 тисяч людей. Запевняю, це небагато. Але це дозволить зробити основне: зруйнувати ядро. Коли ядра не буде і не буде впливу колаборантів, все буде набагато простіше. Люди між собою домовляться", - сказав експерт в інтерв'ю ВВС Україна.

Іще один, не менш радикальний сценарій обговорювали навіть депутати парламенту після того, як Верховна Рада визнала територію самопроголошених "республік" окупованими. Зокрема, деякі представники фракції "Самопоміч" пропонували від'єднати ці території і вести країну до ЄС, не маючи такого величезного тягаря.

Хорватський, німецький чи молдавський

Копирайт изображения Getty
Image caption В Україні є прихильники хорватського сценарію повернення територій Донбасу

Національний інститут стратегічних досліджень при президенті України в аналітичному дослідженні називає кілька варіантів реінтеграції окупованих територій Донбасу.

Перший – хорватський сценарій - передбачає воєнну операцію на зразок здійсненої Хорватією під час війни у 1991-1995 роках на захист захоплених сербами територій. У цього сценарію після двох років конфлікту на Донбасі чимало прихильників, визнають експерти.

Другий – сценарій за прикладом Молдови, яка досягла компромісу із Придністров'ям. Для України це - компроміс із представниками "ДНР-ЛНР" на основі Мінських угод. Цей варіант Національний інститут називає найбільш неприйнятним, оскільки це би означало визнання конфлікту виключно внутрішньою українською проблемою, а також "перемогу" самопроголошених "республік".

Третій – німецький варіант, ідеться про возз'єднання на зразок об'єднання Східної та Західної Німеччини у 1990 році - передбачає добровільну реінтеграцію окупованих на Донбасі територій на основі волевиявлення їх мешканців та організованого для цього спеціального переговорного процесу з політичними представниками регіону. Фактично, Київ після підписання Мінських угод реалізовує цей, третій сценарій.

Інститут, очолюваний академіком Володимиром Горбуліним, вважає перший варіант нереалістичним, другий – програшним, третій – найприйнятнішим, але й найдовшим – він може тривати, на думку вчених, 5-7 років.

Президент Петро Порошенко відкидає як військову операцію задля встановлення контролю над кордоном, так і відмову від неконтрольованих Києвом районів Донбасу. Саме ці два варіанти останнім часом обговорюють не лише політики, але й користувачі соціальних мереж і пересічні громадяни. Але президент заявляв, що не допустить "передачі української території ворогові".

Щодо військової операції, то Національний інститут стратегічних досліджень вказує, що українська армія не готова до такого розвитку подій. Окрім того, повернення контролю над кордоном військовим шляхом означало б втрату моральної підтримки ЄС, яка не вітає силове розв'язання конфлікту, а також зростання нелояльних до української влади настроїв на Донбасі. Не кажучи вже про значні жертви внаслідок військових дій.

Читайте також: "Донбаський вузол": менталітет і сепаратизм"
Копирайт изображения UNIAN
Image caption В уряді визнають, що і після встановлення миру на Донбасі інтегрувати населення в українське суспільство буде непросто

Складні настрої

"Знаєте вислів про те, що уряд стріляє в свій народ тільки один раз? Після цього це вже не його народ", - каже у коментарі ВВС Україна про настрої значної частини жителів неконтрольованих територій Донбасу викладач Донецького національного технічного університету Олександр Анопрієнко.

В уряді визнають: навіть повернення контролю над кордоном не означає примирення.

"І якщо ми навіть отримаємо контроль над кордоном... Багато хто думає: ось, мовляв, тоді ми все одразу проведемо. Ні. Ви отримуєте майже три мільйони людей, які вас не сприймають. Ви отримуєте конфлікт. І незалежно від того, контролюєте ви кордон чи ні, — це все одно ситуація конфлікту. Просто інший його вимір", - вважає міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш.

Однак він каже, що оскільки конфлікт в Україні був інспірований штучно і не має національної складової, як це було, приміром, у колишній Югославії, подолати протистояння - цілком реально.

"Немає в цьому конфлікті таких ознак, щоб неможливо було за кілька років інтегрувати населення (Донбасу. - Ред.). в українське суспільство в цілому. Немає таких суперечностей, які неможливо було б подолати", - сказав міністр в інтерв'ю парламентській газеті "Голос України".

Через два роки після початку військових дій на Донбасі, стверджують експерти, настрої жителів Донецької і Луганської областей зазнали змін.

"Сєвєродонецьк, який зараз є обласним центром Луганської області, певний час був під так званою "ЛНР". Зараз від жителів міста можна почути: "Та що це там у Луганську коїться! Що вони собі думають?". І вже забули про те, що рік тому настрої у них були подібними до тих, що є у багатьох жителів Луганська. Якби повернули ці території, все би нормалізувалося", - вважає професор Луганського національного університету ім. Шевченка Ілля Кононов.

Копирайт изображения AFP
Image caption Через два роки оцінки подій на Донбасі змінилися, кажуть експерти

"Гадаю, для людей і на цьому боці, і на тому примирення пройде безболісно, за винятком якихось дрібних конфліктів на побутовому рівні. Ці два роки засвідчили: більшість мешканців окупованої території зрозуміло, що "ДНР" - це фейк. Єдина проблема, яка може залишитися, - конфлікт провокуватимуть мери-сепаратисти, які залишилися при владі, їхні команди антиукраїнських сил. А прості люди між собою домовляться, і сусіди один одному пробачать. Не одразу, але пробачать", - сказав ВВС Україна керівник Донецької обласної організації "Правого сектора", учасник АТО Сергій Чирін.

На противагу таким словам лунають інші: як можуть пробачити рідні киян чи галичан, що загинули в АТО?

"З ким миритися? З тими, хто вигнав мене з дому? Хто добивав наших поранених? Або з тими, хто в Дебальцевому кидав у льохи гранати? Або з тими, хто сюди приїхав з Крайньої Півночі, з Центральної Росії і вважає себе жителями Донбасу? Вони повинні виїхати. Одне можу сказати: не забудемо, не пробачимо", - сказав ВВС Україна голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко, який, остерігаючись за своє життя, приховує, де живе після того, як залишив Донецьк.

"Потрібна ідеологія примирення. І ця ідеологія має не політиками створюватися. Це мають бути вчені, психологи, музиканти, якісь моральні авторитети, релігійні діячі. Але в жодному разі не політики, - каже активістка громадської організації "Хто, якщо не ти" у Краматорську Марина Романцова. - На якому ґрунті може відбуватися примирення? Якісь банальні речі. Загальнолюдські цінності. Більшість людей там теж виступали за те, щоб не було олігархів, щоб не було розкрадання, корупції. Так, там є бойовики, які ріжуть, стріляють. Але значна частина людей вірила у "світле майбутнє" з "ДНР" чи "ЛНР".

Тамара Змєєва, пенсіонерка, що живе у Донецьку, каже: "майбутнє залежить не від нас".

"Жити в невизнаній республіці – теж не цукор. Але нас виштовхують. Не дають Донбасу самостійності. Дивлюся на наших "керівників" – Пушилін, Захарченко, - у них же обличчя стражденні... Навіть у США кожен штат має свої права. Ми хочемо, щоб це все закінчилося. Щоб вони домовилися і знайшли спільну мову. Україна повинна піти назустріч, але вона не йде", - вважає Тамара Змєєва.

"Партії війни"

Про те, що майбутнє залежить не від людей, а від влади, кажуть і експерти, з якими спілкувалася ВВС Україна. Тривалий конфлікт дав підстави говорити і про зацікавлених у тому, щоб війна не припинялася.

"Партії війни" з обох боків – це реальність, про це говорять навіть військові на передовій. Бо для багатьох війна - це питання їхнього політичного майбутнього. Адже багато хто прийшов у владу і у політику на гаслах війни і протистояння. Вже не кажу про економічне збагачення на війні – завдяки контрабанді", - вважає історик Донецького юридичного інституту Дмитро Титаренко.

"Іноді взагалі складається враження, що ніхто не збирається повертати неконтрольовані території. Війна набула комерційного характеру, вона вигідна багатьом, бо багато хто став мільйонером на цій війні", - додає луганчанин Ілля Кононов.

Донеччанин Олександр Анопрієнко каже, що, всупереч іноді діаметрально протилежним оцінкам конфлікту на Донбасі, іншого шляху, окрім як примирення, немає.

"На основі чого? Хоча б на усвідомленні того, що перманентні ворожнеча і війна – це шлях в нікуди, це самознищення", - сказав він ВВС Україна.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Заморожування конфлікту на Донбасі за прикладом Придністров'я експерти вважають вкрай небажаним, але дуже імовірним

Замороження конфлікту

Але експерти все ж схиляються до думки про те, що конфлікт на Сході не буде розв'язаний у найближчій перспективі, натомість є усі ознаки "молдавського сценарію" - замороження на невизначений термін.

"Найімовірніший сценарій, на жаль, - заморожування ситуації. А значить перманентні обстріли, перестрілки, блокпости, які всі ненавидять, і багато інших нехороших явищ", - сказав Олександр Анопрієнко із Донецька у коментарі ВВС Україна.

Національний інститут стратегічних досліджень також прогнозує поступове заморожування конфлікту на тлі дискусій про черговість і обсяги виконання Мінських угод. Цей процес, на думку аналітиків, може передбачати припинення бойових дій на всій лінії фронту, відносну стабілізацію соціально-економічної ситуації і подальшу внутрішню легітимізацію "маріонеткових режимів" "ДНР-ЛНР".

"У разі, якщо конфлікт затягнеться ще на кілька років, ситуація розвиватиметься не на користь України. Сформується покоління із новою, специфічною донбаською ідентичністю", - підсумовує історик Дмитро Титаренко.

Новини на цю ж тему