Саміт НАТО у Варшаві: без прориву для України?

НАТО Копирайт изображения AFP
Image caption Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, більшість українців підтримують членство України в НАТО

Найважливішою темою саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня буде військове посилення у прикордонних з Росією країнах-членах. Україна також буде серед головних питань, але експерти не прогнозують для неї проривів.

Попри конфлікт на Донбасі й підтримку НАТО України у протистоянні з Росією, експерти не впевнені, що в декларації саміту буде згадка про перспективу членства Києва.

Саміт НАТО у Варшаві пройде на рівні керівників країн-членів. На нього прибудуть Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Барак Обама, для якого цей саміт стане останнім як президента США.

Петро Порошенко також їде на саміт, адже там відбудеться засідання комісії Україна-НАТО на рівні керівників держав.

Також запланована спеціальна зустріч лідерів України, США, Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії, зокрема щодо Мінського процесу.

Петро Порошенко анонсував погодження для України пакету допомоги, а в його адміністрації готують низку двосторонніх зустрічей, зокрема з президентами США та Польщі.

Стримування Росії?

Генсек НАТО Єнс Столтенберг напередодні розповів, що однією з найважливіших тем саміту буде посилення військової присутності на східних кордонах альянсу.

Він анонсував, що лідери НАТО погодять розташування в Естонії, Латвії, Литві та Польщі багатонаціональних батальйонів, чисельність яких передбачається на рівні 4 тисяч людей. Також він допустив ухвалення рішень щодо посилення бригади, яка розташована в Румунії.

Попри це, альянс запланував одразу ж після саміту ще окрему зустріч ради Росія-НАТО, яка є полем для діалогу та обміну думками задля "зменшення напруги".

Польща вже назвала саміт та його рішення вирішальними, що дадуть можливість зменшити загрозу від Росії для країн-членів НАТО у Східній Європі.

Копирайт изображения Getty
Image caption Польща сподівається на посилення своєї безпеки від російської загрози

"На саміті буде вибудувана така стримуюча сила, яка змусить Росію забути про погрози щодо Польщі та інших країн", - заявив міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич в інтерв’ю польським ЗМІ.

Ще однією важливою темою буде підтримка коаліції, яка бореться з "Ісламською державою". Також будуть ухвалення рішення щодо участі альянсу в окремих операціях в Іраку та Афганістані.

Чого чекати Україні?

Найважливіша подія для України на саміті – засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, в якій візьмуть участь керівники держав НАТО.

"Україна буде єдиною країною–партнером альянсу, яка матиме в його рамках окреме засідання на найвищому рівні. Це свідчить про високу увагу з боку країн-членів до України", - вважає президент Порошенко.

Експерти вказують, що це буде чи не найбільшим досягненням України на саміті.

"Найважливіша річ на саміті – комісія Україна-НАТО на найвищому рівні. Це вже досягнення, ще півроку тому це питання тільки дебатувалось. Це позитивний сигнал важливості України й готовності до підтримки. Особливо на фоні загрози Росії", - запевнив ВВС Україна заступник директора "Інституту світової політики" Сергій Солодкий.

Щодо інших подій на саміті, які анонсувало керівництво країни, експерт менш оптимістичний.

Напередодні Петро Порошенко анонсував погодження для України пакету допомоги. "Цей документ спрямований на зміцнення оборони держави за допомогою потужніших структур безпеки. Цей пакет дозволить консолідувати існуючі напрямки підтримки НАТО", - заявив пан Порошенко.

Копирайт изображения www.president.gov.ua
Image caption Петро Порошенко очікує на оформлення пакету допомоги Україні на саміті НАТО

Він додав, що очікує їхнього наповнення реальними ресурсами.

Сергій Солодкий наголошує на тому, що у цей пакет входитиме допомога, яка вже надається Україні.

"Допомогу, про яку говорять останні два роки, систематизують в одному пакеті. Але в ньому 90% складатиме те, що вже є. Зокрема, це трастові фонди за різними напрямками співпраці. Вони переважно вже почали працювати у цьому році", - пояснив ВВС Україна експерт.

Також очікується створення спільної платформи з протидії гібридним загрозам, а також суттєва активізація співпраці в межах трастового фонду з розмінування.

"Від НАТО ми можемо очікувати створення додаткових структур у сфері гібридної безпеки, активізацію військових навчань і вишколів в Україні. НАТО буде допомагати у розвитку сил спеціальних операцій, створенні кіберпідрозділів", - розповів ВВС Україна військовий експерт Валентин Бадрак.

Ще у 2014 та 2015 роках НАТО започаткувало роботу низки трастових фондів для допомоги Україні, які зараз обіцяють наповнити і запустити роботу на повну.

Копирайт изображения president.gov.ua
Image caption Державний секретар США Джон Керрі заявив Петру Порошенку, що його країна - за відкриті двері для нових членів

Мова йде про фонди командування, контролю та комунікації, логістики та стандартизації, кіберзахисту, навчання військових кадрів та медичної реабілітації. Окремо планується запустити проект розвитку стратегічної комунікації.

Поки що деталі - скільки ресурсів і на які конкретні програми Україна може отримати - у НАТО не розголошують.

Військовий експерт Валентин Бадрак передбачає, що поглиблення співпраці у галузі озброєнь поки що чекати не варто.

"Перспектив переходу до підтримки України летальною зброєю та переходу до конкретних проектів військово-технічного співробітництва поки що не бачу", - вважає пан Бадрак.

Він вказує, що Україна недопрацьовує у багатьох сферах, які не дають поглиблювати реальну співпрацю з НАТО.

Зокрема, не схвалили програму реформування та розвитку ЗСУ, цільову програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, програму розвитку озброєнь та військової техніки.

"Це стримує спільне створення озброєнь та імпорт комплектуючих для української зброї", - вважає експерт.

Перспектива членства

Останніми тижнями українські експерти допускали, що у підсумковій декларації саміту може не бути згадки про перспективу членства України в НАТО.

"За нашою попередньою інформацією, згадки про політику відкритих дверей для України або згадки про зобов’язання НАТО, які були взяті в 2008 році, може не бути в підсумковому документі", - заявив ВВС Україна Сергій Солодкий.

Пан Солодкий вказує, що така згадка ще обговорюється, все може змінитись в останній момент.

Співрозмовники ВВС Україна серед чиновників НАТО допускають, що згадку про членство можуть "розмити" у формулюваннях.

Опосередковано дебати навколо можливої згадки про членство підтвердив і Петро Порошенко під час зустрічі із Джоном Керрі.

"Очікуємо на підтримку позиції Бухарестського саміту, що двері НАТО відкриті для України", - заявив пан Порошенко після зустрічі з ним.

На це пан Керрі відреагував двозначно. "США притримується політики відкритих дверей. Ми готові привітати нових членів, але коли вони будуть готові", - заявив держсекретар США. Додавши, що Україна навіть не подавала заявку.

Сергій Солодкий нагадує, що в НАТО є країни, наприклад, Італія, Франція та Німеччина, які непокояться, що таке питання чутливе для Росії і його згадка може посилити напругу з Москвою.

Окрім того, за його словами, у НАТО немає повної довіри до України, яка часто не виконує свої зобов’язання.

"Серед країн НАТО, на жаль, панує не тільки страх перед Росією, а й є велика недовіра до України щодо невиконання обіцянок", - вважає пан Солодкий.

Зустріч з Обамою та "велика п’ятірка"

На саміті НАТО у Варшаві Петро Порошенко матиме низку зустрічей на найвищому рівні. Поки що є інформація про перемовини віч-на-віч з президентами США та Польщі.

Окрім засідання комісії Україна-НАТО за участі всіх керівник держав-членів, проведуть й зустріч "великої п’ятірки", як її назвав Петро Порошенко.

Копирайт изображения AFP
Image caption Петро Порошенко вже зустрічався з "великою п'ятіркою" у вересні 2014 року

У ній візьмуть керівники п’ятьох держав великої сімки-членів НАТО – Франції, США, Великої Британії, Німеччини та Італії.

Петро Порошенко анонсував, що у такому форматі сторони обговорять і хід реформ в Україні, і виконання Мінських угод.

Раніше лунали заяви, що перед самітом НАТО можуть провести зустріч лідерів нормандської четвірки за участі Росії. Проте речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що РФ не бачить потреби у цьму.

Натомість напередодні саміту щодо конфлікту на Донбасі Володимир Путін поспілкувався з Бараком Обамою. Зміст розмови за день до саміту переказав у Києві Петру Порошенку Джон Керрі.

За словами пана Керрі, під час розмови з Бараком Обамою Володимир Путін запевнив, що "у нього є прагнення до прогресу".

"Маємо надію, що найближчим часом переведемо надію в реальні дії", - заявив Джон Керрі, наголосивши, що у разі невиконання Росією своїх зобов’язань, санкції продовжуватимуть.

Він пообіцяв "провести роботу" з цього приводу з лідерами Німеччини та Франції.

Зустріч у такому своєрідному форматі вже відбувалась на саміті НАТО в Уельсі 4 вересня 2014 року. Тоді обговорювали санкції проти Росії, а днем пізніше у Мінську підписали перші мирні угоди.

Новини на цю ж тему