"Кольорова революція" у Македонії: чи є аналогії з Україною?

Македонія, поліція, кольорові протести
Image caption Протести почали називати "кольоровими" після того, як демонстранти кидалися фарбами

У Македонії вже другій рік поспіль триває політична криза, що супроводжується скандалами, бойкотом парламенту опозицією і вуличними протестами.

Цієї весни протести почали називати "кольоровими" і навіть - "кольоровою революцією".

Акції почалися у столиці Скоп'є всередині квітня цього року після того, як президент Георге Іванов звільнив від кримінальної відповідальності на усіх рівнях 56 підозрюваних, звинувачених й засуджених македонських політиків та високопосадовців.

Він застосував процедуру, що відома як аболіція. Це звільнення від кримінального переслідування до вироку суду.

Вона торкнулася передусім осіб правлячої правоцентристської партії, щодо яких, зокрема, порушувалися кримінальні справи через підслуховування тисячі осіб, в тому числі - журналістів.

Обурені "касетним скандалом", а також рішенням президента, протестувальники вийшли на вулиці спочатку у Скоп'є, а згодом і в інших містах Македонії.

Демонстранти кидали різнобарвні "бомби-фарби" у будинки влади, а також у нові квазі-античні пам'ятники, так званий проект "Скоп'є 2014", в якій уряд вклав понад 600 мільйонів євро.

У червні під тиском протестувальників президент Іванов спочатку частково, лише для певної кількості осіб, а потім повністю скасував своє рішення про звільнення від кримінальної відповідальності.

Армія на вулицях

Популярний у соціальних мережах македонський журналіст Влатко Василь каже, що кольорові протести, що тривають майже три місяці, є виключно громадськими, організовані без політичних лідерів. На його думку, вони вже мають результати.

"Перш за все, це скасування аболіції самим президентом Івановим", – каже Влатко Василь. До успіхів протестувальників він також відносить звільнення демонстрантів, які були затримані поліцією під час протестів.

Журналіст каже, що активісти продовжують домагатися гарантій з боку Конституційного суду Македонії для роботи новоствореної Спеціальної прокуратури.

Також демонстранти вимагають формування Спеціального кримінального суду.

Македонський президент Георге Іванов скасував своє рішення не лише через внутрішній тиск. Дипломати США та ЄС також критикували звільнення від кримінального переслідування політиків та посадовців.

Пан Іванов твердить, що розв'язати кризу він міг двома шляхами – "аболювати" усіх політиків (з правлячої та опозиційних партій. – Ред.), або вивести на вулицю армію".

Президент Іванов каже, що хотів запобігти найгіршому розвитку подій і спробував "заморозити ворожнечу між ворогуючими сторонами".

На думку президента Македонії, в країні зараз відбувається "спеціальна війна", "стан постійної політичної кризи, де країною править технічний уряд, який не може впоратися з усіма викликами".

"Не існує повної згоди між політичними сторонами щодо виходу з кризи. Парламентські вибори не проведені. Через відсутність плану виходу з кризи ми спостерігаємо цирк у парламенті і театр на вулицях. Ті, що бойкотують, не визнають влади і закликають до анархії та хаосу", – вважає президент Македонії.

Криза і міжнародний фактор

Криза у Македонії розпочалася ще на початку минулого року, після виникнення так званого македонського "касетного скандалу". Тоді лідер опозиції Зоран Заев оприлюднив низку аудіозаписів телефонних розмов начебто найвищих посадових осіб країни, багато з яких належать до провладної правоцентристської коаліції. Ці записи, на думку опозиції, можуть свідчити про корупцію на найвищому рівні та вплив на роботу органів правосуддя.

Активну роль у подоланні македонської кризи грають ЄС, США та Німеччина. Співрозмовники ВВС Україна вважають, що як посередник ЄС поступився США та Німеччині.

На початку травня МЗС Німеччини призначило спеціального представника у вирішенні політичної кризи в Македонії - Йоханеса Хаїндла – досвідченого дипломата у балканських справах.

Росія хоч і не бере безпосередньої участі у врегулюванні кризи, але дає свої оцінки подіям у Македонії.

МЗС Росії вважає, що події у країні відбуваються через зовнішній вплив і що у них багато схожого із подіями в Україні.

Невдовзі після протестів, в яких використали назву "кольорова революція", на сайті дипломатичного відомства Російської Федерації з'явилася реакція, в якій висловлено "стурбованість загостренням політичного протистояння в Македонії та зіткненнями в Скоп'є".

"Використання "українського сценарію" і спроби інспірувати незаконні дії і державний переворот ззовні загрожує глибокими потрясіннями для Македонії і дестабілізацією на Балканах", – йдеться у повідомленні на сайті МЗС Росії.

В інтерв'ю македонській газеті "Нова Македонија" наприкінці квітня посол Російської Федерації в Македонії Олег Щербак також говорив про вплив Заходу.

Російський посол найбільшу проблему в македонській кризі, а також і в українській 2014 року, бачить у "зовнішньому тиску на внутрішні справи суверенних держав".

Копирайт изображения EPA
Image caption Протести у Македонії тривають кілька останніх місяців

Не все так погано?

Згідно з угодою, якої досягнули за посередництва Заходу, на початку цього року прем’єр-міністр Нікола Груевський подав у відставку і було сформовано тимчасовий технічний уряд. Також почала працювати Спеціальна прокуратура. На початку червня мали відбутися дострокові парламентські вибори.

Одразу після того, як президент Іванов скасував своє ж рішення про припинення кримінального переслідування чиновників і політиків, Спеціальна прокуратура у червні почала слідство проти самого пана Груевського, висунувши йому підозри у перевищенні повноважень та тиску на політичних опонентів, які оприлюднювали скандальні аудіозаписи.

Нікола Груевський, який є лідером правоцентристів, вважає таке переслідування політичним.

Парламентські вибори у червні не відбулися, а це була ще одна з вимог вуличних протестів македонської "кольорової революції".

Головний редактор незалежного приватного телебачення "Телма" Атанас Кіровський вважає, що проведення таких виборів може бути одним з головних чинників виходу з кризи.

Але у коментарі ВВС Україна він сказав, що на сьогодні не існує умов для проведення прозорих та чесних виборів.

"Правляча партія хоче залишити статус-кво, а опозиція не прагне системного розв'язання проблем, реформ органів влади, виборчої системи. Натомість хоче персональних політичних змін, для того щоб їхні люди прийшли до влади", – вважає Атанас Кіровський.

На думку пана Кіровського, хоча "кольорова революція", на перший погляд, виглядає як поглиблення політичної кризи в Македонії, однак гнів, протести і тиск громадян на владу залишає надію на покращення політичної ситуації в країні.

Новини на цю ж тему