Українські навчання на тлі кремлівської риторики

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

В Україні цими днями тривають великі командно-штабні військові навчання

Командування повітряних сил ЗСУ заявляє, що навчання "Небесний щит-2016" є плановими, тому їх не можна напряму пов’язувати із ситуацією на адміністративному кордоні з Кримом.

"Це здебільшого навчання повітряних сил на відміну від двох попередніх, які були комплексними завдяки взаємодії з іншими силами", - повідомив ВВС Україна полковник Роман Юрченко, який очолює прес-центр повітряних сил.

10 серпня ФСБ Росії заявило про спробу українських диверсійно-розвідувальних груп влаштувати теракти в Криму. Президент Путін того ж дня звинуватив владу України у переході до практики терору. Президент Порошенко теж звинуватив російську сторону у підтримці терору, а заяви ФСБ назвав "фантазією".

За словами офіцера Романа Юрченка, впродовж двох років повітряні сили фіксували десятки випадків порушення повітряного простору в Криму: "Це територія України, тому всі порушення повітряного кордону відслідковуються".

"Інформація аналізується. У разі необхідності повітряні сили готові реагувати адекватно", - додає полковник.

Що нового на навчаннях?

Навчання, як кажуть військові, є командно-штабними. Це означає, що значна частина "військової гри" відбувається "віртуально".

Командири різних рівнів та підрозділів приймають рішення, реагуючи на умовні зміни обстановки. Під час таких тренувань повітряні сили також взаємодіють з іншими видами Збройних сил України та військових формувань країни.

У цих командно-штабних навчань є й практична фаза. Підрозділи виходять у задані райони, розгортають бойову техніку, літаки вилітають на завдання. Українське небо сканується радіолокаційними системами особливо ретельно.

Копирайт изображения Ministry of Defense
Image caption Українські підрозділи за легендою навчань здійснюють марш до нового місця дислокації

Генеральний штаб збройних сил оприлюднив відео посадки МіГ-29 та Су-24 на трасу Чоп-Київ. Це був один з епізодів практичної фази. На черзі - навчальні бомбометання на полігонах.

Чи це означає, що саме останні заяви Кремля змусили українську сторону посилити пильність та поновити бойові навички?

Навіть якщо ці навчання і були планові, то вони все-одно сприяли підвищенню бойової готовності на тлі загострення ситуації навколо Криму.

Повітряний простір має свої кордони, які зараз особливо ретельно охороняють.

Українське небо є кому захищати

Збройне протистояння на Сході зараз відбувається без активної участі авіації.

"Фактично зараз авіація не бере участь в антитерористичній операції. Вона брала участь до підписання Мінських угод", - зауважує полковник Роман Юрченко.

Він також каже, що під час виконання завдань на Сході льотчики отримали великий практичний досвід. Тепер цей досвід активно використовують. Під час різноманітних тренувань військові обов’язково враховують реальні ризики, що виникають під час бойових дій.

Копирайт изображения Reuters
Image caption На першому етапі АТО на Донбасі українська армія активно використовувала авіацію.

Військовий експерт Валентин Бадрак теж бачить позитивні зміни у тому, як повітряні сили змінились після випробувань на Сході:

"За часи війни українська авіація серйозно підтягнулася. Навички пілотів відповідають рівню техніки. Хоча сама техніка у нас досить застаріла. Застарілі і боєприпаси, і системи вогню. Потрібно купувати нові літаки, вертольоти, безпілотні апарати".

Валентин Бадрак каже, що така ситуація пояснюється "ресурсними обмеженнями України, а також небажанням інших країн, в тому числі й з НАТО, продавати таку військову техніку"

"Україна має сьогодні в кращому випадку відремонтовану авіаційну техніку четвертого покоління, а Росія має нову техніку "плюс", або техніку "два плюси". Технічно Росія має переваги, від цього нема куди подітися".

За словами військового експерта, схожа ситуація і з комплексами протиповітряної оборони.

"Влада України впродовж двох років більше орієнтувалася на політичні і дипломатичні важелі. Тому підготовка оборони виконана наполовину", - вважає Валентин Бадрак.

Однак експерт одразу нагадує про ще один чинник, який, на його думку, може компенсувати інші недоліки.

"Це мотивація і моральна-психологічна готовність українських війсь до відбиття нападу. Саме це може зупинити потенційну агресію Кремля. Російський Генеральний штаб, безумовно, прораховує можливість втрат. Якщо раптом Путін захоче "пробити коридор" до Криму чи "дійти до Києва", то це може призвести до втрат понад 50-60 тисяч російських військовослужбовців. А це в свою чергу шлях до внутрішнього колапсу Росії", - припускає пан Бадрак.

Російська влада офіційно заперечує свою участь у військовому конфлікті на сході України та підтримку сепаратистів на Донбасі зброєю.

Новини на цю ж тему