Висока напруга: що відбувається в Криму

безкрайній степовий пейзаж Криму
Image caption Типовий степовий пейзаж північного Криму - озеро, простір і жодних видимих ознак присутності війська

"На світло! Ідіть на світло!" - український прикордонник на контрольно-пропускному пункті "Каланчак" на в'їзді в Крим кричить кудись у темряву чорної серпневої ночі.

Невеликий ліхтар над його головою висвітлює кілька метрів перед його постом. Далі - близько кілометра дороги до російського блокпоста, по якій у темряві в обидві сторони мовчки йдуть люди.

Кордон можна перетнути на автомобілі, але багато доїжджають на одній машині, переходять кордон пішки, щоб далі пересісти на інший транспорт. Так простіше - на півострові, анексованому Росією в 2014 році, автомобільні номери в примусовому порядку замінили на російські, які в Україні не визнають. Кримські машини не можуть потрапити на материк, і щоб відвідати, скажімо, родичів в Херсоні, доводиться придумувати схеми з пересадкою.

Цей дивний кордон, побудований у чистому полі, сам на вигляд - чиста імпровізація, і щоб перейти його, часто доводиться імпровізувати.

"Трохи недоросія"

Наприклад, виїхати з Криму за російським паспортом не можна, але багато хто просто залишив собі українські документи - на одному КПП вони пред'являють російський документ, а пройшовши по темній дорозі, показують українським прикордонникам вже інший.

Вони розповідають, що прикордонники дивляться на це крізь пальці - інакше пропускний пункт можна буде сміливо назвати "блокуючим".

Іноземці, зокрема - журналісти, проходять за спеціальною перепусткою, яка оформлюється в Києві.

Правда, перепустка не позбавляє від перевірки - знімальну групу Російської служби Бі-бі-сі спочатку близько години протримали українські прикордонники, а потім ще близько двох перевіряла російська ФСБ.

Хоча огляд і був досить ретельним, негативного ставлення до журналістів не відчувалося з жодної сторони. Співробітник ФСБ навіть дав кілька порад про особливості місцевого життя, завершивши їх фразою "пам'ятайте, Крим - це трохи недоросія".

Посеред мін і окопів

Для України це "адміністративний кордон з тимчасово окупованою Росією територією автономної республіки Крим". Однак тут чергують прикордонники, є митниця і в закордонні паспорти ставлять штамп. Формально людина і залишає територію України, і не покидає її.

Це нікого не бентежить - Київ не може перестати ставитися до Криму як до окупованої землі, а мешканці України не можуть перестати їздити до Криму - і назад.

Але всі ці юридичні неузгодженості здаються зовсім мізерними на кордоні, де один навпроти одного стоять озброєні українські та російські військовослужбовці.

У самій середині нейтральної смуги два пости розділені кількома метрами. Нервове напруження, яке починаєш відчувати ще при під'їзді до кордону, тут згущується настільки, що його, здається, можна помацати руками.

Image caption На узбіччі шосе, яке веде до кримського кордону, видно таблички з написом "Miни"

Справа не тільки в поглядах прикордонників або тих, хто переходить кордон. Він і сам виглядає, як прифронтова смуга.

Обидва КПП оточені колючим дротом, за яким вириті окопи. Вони зроблені по всій військовій науці - вперед винесено місця для кулеметників, стінки траншей укріплено дошками. На дорозі лежать бетонні блоки, які не дозволяють автомобілям рухатися по прямій, а перед КПП з таких же блоків і мішків з піском зведено доти з амбразурами.

Втікач із Криму, звинувачений російською владою в екстремізмі, вчитель Юрій Ільченко на прес-конференції в Києві в середині серпня розповів, що при підході до кордону йому довелося пробиратисячерез замінований ліс.

Тоді це могло бути перебільшенням, однак таблички з написом "міни" на дротяній огорожі вздовж прикордонної дороги - реальність.

Такі таблички ми помітили тільки на українському боці. Важко сказати, чи дійсно заміновані узбіччя шосе, що веде до Криму, чи написи просто розмістили, щоби нікому не кортіло блукати прикордонною територією.

З боку Росії на узбіччях таких табличок не видно, але перевіряти, чи заміновано навколишні поля, нам не захотілося.

Прикордонники і на тій, і на іншій стороні говорять, що вже звикли до цієї гнітючої атмосфери: така ситуація тут уже два роки з нечастими перервами на загострення.

Перестрілка

Останнє з таких загострень відбулося на початку місяця. 10-го серпня ФСБ Росії заявила про запобігання теракту в Криму і звинуватила в його підготовці українську розвідку.

Як стверджує спецслужба, в ніч на 7 серпня диверсійна група прорвалася через кордон в районі Армянська (в декількох кілометрах від нього знаходиться той самий КПП "Каланчак"), вступила в перестрілку зі співробітниками ФСБ, убивши одного з них. Згодом ФСБ оголосила про затримання трьох осіб і загибелі двох членів "групи диверсантів".

Окрім того, як стверджує ФСБ, на наступну ніч була ще одна спроба прориву через кордон, яку було відбито, попри те, що з боку України російських військових обстрілювали.

Image caption За словами представника прикордонних військ України Івана Шевцова, один із КПП не працював близько трьох діб

Як розповів в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі заступник начальника херсонського прикордонного загону Іван Шевцов, з боку України це виглядало як якась військова активність на стороні Криму.

"Це сталося з шостого на сьоме серпня. Усі контрольно-пропускні пункти на адміністративному кордоні з Кримом без будь-яких попереджень, без будь-яких причин було закрито з боку, що знаходиться на території Криму. Пропуск усіх транспортних засобів було припинено. Через чотири-п'ять годин було відновлено пропуск машин тільки на двох пропускних пунктах - "Чонгар" і "Чаплинка". Контрольно-пропускний пункт "Каланчак" не працював три доби", - сказав він.

Усього на в'їзді до Криму працюють три КПП.

За його словами, прикордонникам відомо не більше, ніж іншим людям. "Чому це було зроблено, ми не знаємо. Єдине, що нам відомо, це чутки, які ходять серед громадян, що проїздять тут, і в засобах масової інформації. Офіційна інформація про причини цього інциденту нам невідома", - сказав Шевцов.

Інші українські прикордонники в неофіційних розмовах розповіли не більше. За їхніми словами, на посту тієї ночі було чути стрілянину на віддалі, а з кримського боку біля кордону літали вертольоти і квадрокоптери.

Про це ж говорять і місцеві жителі українського села Преображенка, що в кількох кілометрах від кордону. За їхніми словами, в ті дні вони бачили вертольоти і безпілотники, чули стрілянину.

Версії

У Криму і прилеглих до нього районах України люди кажуть, що не знають нічого про цю операцію. Якщо жителів Преображенки від неї відокремлював кордон, то населення Армянська від місця подій перебувало лише в декількох кілометрах.

Люди, з якими нам вдалося поспілкуватися на вулицях цього міста, знають нітрохи не більше за тих, хто був у ніч на сьоме серпня за кордоном. Точно так само вони розповідають про вертольоти в небі і віддалену перестрілку.

Жителі кримських міст, з якими розмовляла знімальна група Бі-бі-сі, переконані, що була спроба прориву диверсантів з території України. Їхні пояснення різняться лише в деталях - наприклад, був чи не був при цьому обстріл з боку України, в який вірять не всі.

В українській Преображенці і на КПП з боку України люди дотримуються версії, згідно з якою перестрілка сталася між російськими силовиками, ймовірно, з двох різних відомств.

Як мінімум, дві людини переказали чутки про те, що російський військовий катер обстріляв інший, що належав прикордонникам, ті відкрили у відповідь вогонь, після чого почалася паніка і було піднято в повітря вертольоти і введено війська. В ході цієї перестрілки, згідно з чутками, якраз і загинув прикордонник. Усіх затриманих, про яких заявили в ФСБ, на їхню думку, швидше за все викрали.

Офіційний Київ також заявляв про те, що російські військові стріляли одні в одних. 11 серпня на нараді у президента Петра Порошенка начальник головного управління розвідки міністерства оборони Валерій Кондратюк повідомив, що, за наявною у його відомства інформацією, в Криму було "збройне зіткненням з використанням стрілецької зброї між військовослужбовцями ЗС РФ і прикордонною службою Федеральної служби безпеки РФ".

"Як на передовій"

Хоч би там як, але ці події чимало стривожили Україну. У пресі з'явилася інформація про концентрацію російських військпоблизу кордону півострова з материковою частиною і навколо важливих об'єктів інфраструктури, а також повідомлення про те, що військова техніка активно переміщається.

Представник головного управління розвідки міністерства оборони України Вадим Скібіцький 10 серпня заявив, що в країні був підвищений рівень загрози. Олії у вогонь підлив відеозапис, зроблений у Керчі - на ньому було видно військову колону.

У пресі, російській, українській і західній, цю активність пояснювали по-різному. Спектр думок був від радикальних - підготовки до негайного вторгнення в Україну, до більш поміркованих - підготовки до навчань і навіть просто планової ротації військ.

Російська служба Бі-бі-сі поговорила з українкою (вона представилася Іриною), яка стверджує, що перетинала кордон у напрямку до Криму в ніч на дев'яте серпня. За її словами, вона особисто бачила в Криму бронетехніку і солдатів.

Image caption У центрі Джанкоя розташовується російська авіабаза, але в місті не видно великої кількості військових

"Близько півтори доби ми чекали на КПП. Проїхали до п'ятої ранку. З того боку - всі так одягнені, у них, як у бабок, окуляри ось ці, балаклавки, озброєні вони. Їдеш і бачиш ці закопані гармати. Потрапляєєш як на передову" , - розповіла вона.

"Ми їхали, і я бачила, скільки там бронетехніки ... Бронетранспортери рухаються, ось ці машини великі, зачохлені так, що не видно, що вони везуть, але це була військова техніка. Вони явно перевозили людей", - вважає вона.

Ірина поверталася в Україну через добу. Вона розповіла, як біля КПП "Армянськ" (так з кримського боку називається "Каланчак") військові зупинили автобус, вивели з нього чоловіків і поклали на землю. Автомобіль Ірини затримали і деякий час не пускали через кордон.

З боку України вона не чула стрілянини і не бачила концентрації військових, а прикордонники відмовляли громадян України їхати до Криму, бо не знали, що збираються робити російські військові.

Все спокійно

У двадцятих числах серпня ніяких ознак виняткової військової активності в Криму помітно не було.

Лише кілька разів ми побачили на віддалі від траси, яка вела до контрольно-пропускних пунктів, наметові табори, схожі на військові.

В одному випадку поруч знаходилися великі вантажівки зеленого захисного кольору й антени. На дорогах півострова за три дні нам зустрілися всього п'ять таких вантажівок з чорними військовими номерами.

Один місцевий житель розповів, що військові машини зазвичай переміщаються по півострову вночі, "щоб не турбувати населення". Однак і за його словами, говорити про підготовку великої військової операції не можна.

Багато місцевих жителів говорять, що в прикордонних районах Криму дійсно може бути багато військ, але вони дислоковані далеко від населених пунктів. Правда, при цьому вони зазвичай визнають, що самі військових або техніку не бачили, але "так і має бути, оскільки поруч кордон, а ситуація неспокійна".

"Декорації"

За словами українки Ірини, при переході кордону 9 серпня "немовби змінилися декорації". Різниця дійсно помітна, причому не тільки в формі одягу військових. Вона помітна і в поведінці людей.

Перш за все, це стосується Армянська. У місті багато військових і людей у формі з нашивками ФСБ. До складу Федеральної служби безпеки належать прикордонні війська, і, ймовірно, серед них багато прикордонників, але скільки там співробітників інших підрозділів служби, сказати складно.

Ми спробували поговорити з перехожими на вулицях містечка, але більшість людей просто відводили погляд: або не відповідали взагалі, або посилалися на невідкладні справи. Один чоловік сказав, що у нього є родичі в Україні і йому зовсім не хочеться публічно про щось розповідати.

Однак серед тих, хто погоджувався говорити, багато хто стверджував, що не відчуває себе в небезпеці після інциденту на кордоні, і висловлював упевненість, що в будь-якому разі джерелом дестабілізації може бути швидше Україна, ніж Росія.

Копирайт изображения REUTERS
Image caption У Севастополі нестачі в російських прапорах немає, проте багато хто боїться висловлювати свої думки

Утікач із Криму Юрій Ільченко, з яким вдалося поговорити в Києві, стверджує, що в Криму люди просто бояться висловлювати свої думки.

"Наприклад, якщо в Криму якась людина скаже що-небудь про політику, наприклад, що незадоволений окупацією, а ви, наприклад, слухаєте і погоджуєтеся з такою негативною оцінкою або навіть просто не пішли і не доповіли в ФСБ, а хтось про це дізнався, то в Криму вам за це дали б три роки", - запевняє Ільченко, якого російська влада звинувачувала в тому, що в публікаціях в соціальних мережах він не визнав "законність" приєднання Криму до Росії.

Представник меджлісу кримських татар Музафар Фука в інтерв'ю російській службі Бі-бі-сі каже, що в Криму "люди поводяться по відношенню до влади негативно". "Причому я навіть не говорю про кримських татар", - підкреслює він.

І Музафар Фука, і Юрій Ільченко не приховують своїх поглядів. Для Ільченка це скінчилося кримінальною справою і втечею з-під підписки про невиїзд. Верховний суд Криму в квітні цього року визнав меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії.

"Порохова діжка"

Ні в Криму, ні в прилеглих до нього районах України люди не вірять в те, що почнеться повномасштабна війна.

У Криму багато з тих, з ким ми говорили на вулицях Джанкоя й Армянська, переконані в тому, що якщо конфлікт і може спалахнути, то тільки з вини України, і що російська армія, незримо (оскільки всі співрозмовники стверджують, що військ не бачили) присутня на кордоні, "зможе їх захистити".

В українському селі точно так само думають про свою армію, яку теж з шосе, що веде до кримського кордону, не видно. Там вірять, що в разі, якщо Росія почне бойові дії, то їхні війська зможуть дати їй відсіч.

"Тут порохова діжка", - каже один із жителів українського села. І додає: "Але навряд чи хтось захоче піднести сірник".

Новини на цю ж тему