Рада засудила польську постанову про "геноцид" на Волині

Волинь Копирайт изображения UNIAN
Image caption У ході трагічних подій 1940-х років на Волині загинули десятки тисяч українців і поляків

Верховна Рада засудила ухвалення польським парламентом постанови, яка назвала події, що розгорнулися у 1943-45 роках на Волині, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої".

Ухвалений польськими депутатами документ проголошував 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду.

Президент Петро Порошенко та МЗС України заявили, що шкодують з цього приводу.

У своїй заяві український парламент закликав польських колег "припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії" та зосередитися на побудові конструктивних взаємостосунків між двома державами.

Раніше у Верховній Раді закликали "симетрично" визнати політику Польщі щодо земель нинішньої західної України у першій половині минулого століття геноцидом.

"Ризик конфліктів"

Верховна Рада назвала ухвалення польськими депутатами постанови про події на Волині "односторонньою політичною оцінкою історичних подій".

Копирайт изображения AFP
Image caption Українські депутати закликали українців та поляків "продовжувати стратегічне партнерство"

У постанові українського парламенту зазначається, що такі оцінки "несуть високий ризик спричинення конфліктів між нашими суспільствами і державами".

Депутати Ради звернули увагу на те, що "розпалювання антиукраїнських настроїв" розгортається "в момент найбільшої вразливості Української Держави, яка перебуває у стані війни з Російською Федерацією". На думку українських депутатів, Росія використовує у цій "війні" історичні питання, зокрема, й події 1940-х років.

Відтак парламент закликав до фахового діалогу істориків обох країн, а політикам з України і Польщі порекомендував "припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод".

"Верховна Рада… закликає нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство", - йдеться у заяві.

"Ні – червоно-чорній Україні"

Чимало спостерігачів в Україні називали липневе рішення польського парламенту визнати події на Волині геноцидом антиукраїнським.

Уже в день ухвалення Сеймом цього документу безпрецедентно жорстку заяву з цього приводу оприлюднив комітет з закордонних справ Верховної Ради.

Ухвалення постанови у ньому називається, зокрема, "провокативною акцією націоналістичних сил у Республіці Польща, свідомо спрямованою на підрив дружньої атмосфери українсько-польських взаємин".

Копирайт изображения Getty
Image caption Чимало польських політиків та експертів різко критично ставляться до "героїзації" ОУН та УПА, яке, на їхню думку, відбувається в Україні

А голова групи міжпарламентських зв’язків з Польщею Борис Тарасюк заявив, що залишає свою посаду на знак протесту проти такого кроку польських депутатів.

У свою чергу, депутати Сейму наголошували, що звинувачують у геноциді не український народ у цілому, а "кількадесят тисяч конкретних людей": "націоналістів та їхню злочинну ідеологію".

"Нашу політику щодо України можна описати одним реченням: "так" - Україні синьо-жовтій, "ні" - Україні чорно-червоній", – заявив у Сеймі держсекретар польського МЗС Ян Дзєдзічак.

Утім, ОУН та УПА, яких поляки назвали причетними до геноциду, в Україні визнані "організаціями, учасники яких є борцями за незалежність України".

Симетрія?

Після ухвалення польським парламентом постанови про "геноцид" на Волині в Україні розгорнулася дискусія про те, якою має бути реакція Києва на цей крок поляків.

Частина коментаторів заявили, що Верховна Рада має ухвалити "симетричне" рішення стосовно Польщі – наприклад, визнавши геноцидом українців операцію "Вісла" - примусової депортації сотень тисяч людей з території нинішньої східної Польщі.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption За заяву проголосували 247 депутатів Ради

Позафракційний депутат Ради Олег Мусій зареєстрував у парламенті проект постанови, у якому політика Польщі на нинішніх землях західної України упродовж 1919-1951 років називалася "антиукраїнською та шовіністичною". Пан Мусій закликав встановити 24 березня "Днем пам’яті про українців – жертв геноциду, вчиненого Польською державою".

Утім, інші спостерігачі закликали українських депутатів утриматися від "симетричних" кроків, аби не зашкодити стосункам Києва та Варшави.

"Повною симетрією на глупоту є тільки нова дурість", - написав у колонці на "Радіо Свобода" керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Цією позицією керувалися і представники п’яти фракцій Ради, які стали співавторами постанови, ухваленої Радою в четвер.

За документ, який не містив звинувачень Польщі у геноциді, проголосували 247 депутатів українського парламенту.

Новини на цю ж тему