Вибори до Держдуми Росії: без несподіванок і змін?

На виборчій дільниці в Росії Копирайт изображения UNIAN
Image caption Голосувати на виборах мають намір менше половини росіян, що мають право голосу, твердять у соцслужбі "Левада-центр"

Вибори до Держдуми Росії, що відбудуться 18 вересня, матимуть суттєві відмінності від попередніх, але змін у політичній карті Росії очікувати не варто.

Такого висновку доходять правозахисники та експерти в Росії, котрі стежать за виборчою кампанією.

Опозиційний політик Олексій Навальний, який не бере участі у виборах після двох судових вироків, на своєму персональному сайті дав таку характеристику кампанії:

"1993 рік. Я тільки-но закінчив школу. Мені 17 років. Проходять вибори до Держдуми, у них беруть участь Явлінський, Хакамада, Рижков, Зюганов, Жириновський. Я цікавлюся політикою, але брати участь у виборах мені не можна.

Минуло 23 роки. 2016 рік. Мені 40 років. Проходять вибори до Держдуми, у них беруть участь Явлінський, Хакамада, Рижков, Зюганов, Жириновський. Я цікавлюся політикою, але брати участь у виборах мені не можна".

Сказане Олексієм Навальним красномовно демонструє ситуацію, що склалася у Росії перед 18 вересня. Ті самі політики і партії, ті самі обличчя і втома від них у виборців - це підтверджують і соціологи.

Соціологічна служба "Левада-центр" оприлюднила дослідження, які свідчать, що голосувати мають намір менше половини опитаних - лише 48% респондентів. Ще близько 20% не визначилися, 28% відповіли, що голосувати не підуть.

На питання про те, чи цікавлять їх майбутні вибори, половина відповіла, що ні, 46% - дала ствердну відповідь.

Копирайт изображения Getty
Image caption "Єдина Росія" отримає більшість мандатів у Державній думі, попри зниження рейтингу напередодні виборів

"Левада-центр" констатує зниження рейтингу владної партії "Єдина Росія". Її популярність перебуває на найнижчому у порівнянні із попередніми роками рівні, але цей показник і далі лишається високим.

Серед тих, хто збирається брати участь у виборах, 50% готові підтримати "Єдину Росію". Ще у квітні цього року ця підтримка становила близько 65%.

Несподіванок не буде?

Майже ніхто не сумнівається, що хоча єдинороси й дещо втратили популярність, саме вони отримають найбільше мандатів у Державній думі, суттєво випередивши решту 13 партій.

Невелика інтрига є навколо того, хто опиниться на другому місці – Компартія РФ Геннадія Зюганова чи ЛДПР Володимира Жириновського. А також - чи подолає 5-відсотковий бар'єр "Справедлива Росія" колишнього спікера Думи Сергія Миронова.

Більшість експертів вважають, що у непарламентських партій шансів пройти до Державної думи немає, у тому числі і в трьох ліберальних - "Яблуко" Григорія Явлінського, ПАРНАС Михайла Касьянова та "Партія Росту" Бориса Титова та Ірини Хакамади.

Не має бути несподіванок і у мажоритарних округах, оскільки більшість кандидатів - це лояльні до влади представники партій та бюрократії.

"Політична поляна зачищена, людей, готових ризикувати і йти на конфлікт із владою, залишилося не так вже й багато", - підсумовує списки мажоритарних кандидатів російський політолог Аббас Галлямов, якого цитує газета "Ведомости".

Експерти вважають, що мажоритарна система – це "страховка" для партії влади, партійний список якої хоч і матиме, згідно із прогнозами, перше місце на виборах, але це не дозволить отримати їй блокуючої більшості у Державній думі. У той же час, "Єдина Росія" може розраховувати на значну кількість мандатів у мажоритарних округах.

Змішана система

Російські ЗМІ та політичні оглядачі в Росії кажуть, що ці вибори матимуть певні особливості, оскільки до виборчого законодавства були внесені зміни.

Головна з них - проведення виборів за змішаною, мажоритарно-пропорційною системою, коли половина із 450-ти депутатів буде обрана за партійними списками, половина – у мажоритарних округах.

Востаннє за такими правилами вибори проводилися у 2003 році за президентства Володимира Путіна, до того - ще тричі у 90-х роках, коли президентом країни був Борис Єльцин.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Депутати Держдуми будуть обрані на п'ять років

До інших новацій експерти відносять повернення у бюлетені графи "проти всіх", а також надання ефіру для теледебатів усім без винятку політичним силам, що беруть участь у виборах.

Новим у виборчій кампанії стало і формування виборчих округів. Низка партій висловлювали невдоволення тим, як ЦВК їх "нарізала", так званим "пелюстковим" методом, внаслідок чого виборчі округи включають як жителів великих міст, так і сіл, а межа між округами може пролягати навіть через місто.

Чому у Латвії голосуватимуть за депутата з Магадана?

Іще одна новація - у вересні минулого року Центрвиборчком РФ розподілив закордонних росіян між 75-ма округами РФ, причому і учасники виборів, і експерти побачили у такому розподілі єдину логіку.

Ідеться про два мільйони росіян, які перебувають за межами Росії у 147-ми країнах. Це або емігранти, які зберегли російське громадянство, або ті, хто тимчасово перебуває на території інших країн.

Як твердив один із лідерів КПРФ Вадим Соловйов, найбільшу кількість закордонних виборців ЦВК прив'язала до тих округів, де у влади є сумніви щодо шансів своїх кандидатів.

Експерт із виборчого законодавства із Незалежного інституту виборів Аркадій Любарєв зазначає: підтримка російської влади у різних країнах відрізняється.

"Найбільшою вона є в Абхазії, Південній Осетії, Білорусі, Казахстані і колишніх республіках СРСР у Середній Азії. У той час як у США, Канаді, Британії, низці європейських країн вона суттєво менша. Тому, дивлячись на цей розподіл, можемо зрозуміти, в яких округах у кандидатів "Єдиної Росії" підвищуються шанси, завдячуючи закордонним виборцям", - сказав він в інтернет-виданню "Газета.ru".

У 15 виборчих округах число закордонних виборців сягає 10% від загальної кількості виборців. І якщо раніше закордонні росіяни голосували тільки за партійні списки, то тепер вони обиратимуть і мажоритарних депутатів для якогось із російських регіонів.

Копирайт изображения ThinkStock
Image caption В Україні переконані, що нова Дума буде нелегітимною, якщо до неї увійдуть депутати, обрані в анексованому Криму

Голосування в Україні

Щодо голосування росіян в Україні, то воно обмежиться, швидше за все, участю у виборах консульських працівників та їхніх сімей.

За даними Центрвиборчкому Росії, 18 вересня у голосуванні на території України мали взяти участь близько 80 тисяч росіян.

Але міністерство закордонних справ України попередило, що проведення виборів до Держдуми у дипломатичних установах на території України буде можливим лише за умови, якщо російська сторона відмовиться від виборів у анексованому Криму.

"Така офіційна позиція України створює серйозні перешкоди для проведення публічних виборів, щоб люди приходили в посольство Росії у Києві або у три генконсульства - в Харкові, Одесі та Львові", - сказав у відповідь на заяву МЗС України член ЦВК Росії Василь Ліхачов.

"У цій ситуації у нас залишається право провести вибори на території цих російських закордонних установ лише для дипломатичного і адміністративно-технічного складу", - додав представник виборчої комісії.

Голова ЦВК Росії Елла Памфілова заявила, що для росіян, які перебувають на території України, будуть організовані дільниці для голосування у прикордонних з Україною країнах, про що, твердить вона, вже є домовленості із цими державами.

Новини на цю ж тему