Позиції Києва і західних партнерів щодо "Мінська" розходяться

міністри закордонних справ Франції та Німеччини в Києві Копирайт изображения EPA
Image caption Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр запропонували у Києві черговість виконання пунктів Мінських угод

Офіційні представники двох країн - Франції та Німеччини - на переговорах у Києві заявили, що для врегулювання конфлікту на Донбасі Україна має піти на виконання тих пунктів Мінських угод, які стосуються особливого статусу Донбасу, а також внести відповідні зміни до Конституції.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр, який також головує в ОБСЄ, вважають, що обговорення особливого статусу у парламенті має розпочатися після встановлення "режиму тиші", проголошеного в ніч на 15 вересня.

Сказане дипломатами фактично відповідає позиції Росії, яка тривалий час наполягає саме на тому, аби Київ передусім погодився на особливий статус Донбасу і вибори до нових органів влади на територіях, які зараз підконтрольні так званим "ДНР" та "ЛНР".

Заяви Еро та Штайнмаєра суперечать позиції Києва, представники якого заявляють, що статус Донбасу Рада обговорюватиме лише тоді, коли буде виконано вимоги Мінських угод про повернення контролю України над всім кордоном з Росією, про виведення з української території іноземних військ та припинення діяльності бандформувань.

"Розумно і паралельно"

Голова МЗС Франції вважає, що після встановлення "режиму тиші" на Донбасі Київ повинен почати виконання політичних умов Мінських угод.

Відповідаючи на запитання про черговість виконання положень, пан Еро сказав, що припинення вогню і відведення військ - це фундамент, після якого має початися виконання політичних вимог. За його словами, це перший етап врегулювання, який вже почав виконуватися.

"А наступний етап цього безперервного процесу - це затвердження Радою закону про вибори і спецстатус, а також відведення важкого озброєння і встановлення контролю над ним, забезпечення доступу спостерігачів до територій Донбасу, створення баз ОБСЄ. Це такий, можна сказати, другий етап", - сказав міністр закордонних справ Франції.

"Третім етапом буде затвердження Радою дати проведення виборів, завершення конституційної реформи, ухвалення законів про амністію, одночасно і паралельно розведення військ по всій лінії фронту, створення нових пропускних пунктів, звільнення заручників, закінчення виведення військ і повний доступ до кордону", - сказав Жан Еро.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк Штайнмаєр також заявив, що пункти Мінських угод, які стосуються безпеки, можуть і мають здійснюватися разом із політичними кроками.

"Нам необхідно працювати над тим, щоб ми це втілили розумно і паралельно, тобто, пакет безпеки і політичний пакет", - сказав він.

Міністри вважають, що положення Мінських угод можуть виконуватися "паралельно", у той час як Київ категорично наполягає на послідовному виконанні угоди і на перше місце ставить припинення бойових дій, відведення озброєнь, звільнення заручників і встановлення контролю над кордоном із Росією, а вже потім готовий говорити про амністію та конституційні зміни.

Копирайт изображения EPA
Image caption Український міністр Павло Клімкін (праворуч) дав зрозуміти, що запропонований західними колегами план є неприйнятним

Реакція Києва

Міністерство закордонних справ України розцінило такі пропозиції західних колег як шлях до заморожування конфлікту і встановлення статусу-кво на Донбасі.

"Для мене Донбас – невіддільна частина України, але не лише тому, що Донбас - це мільйони громадян України. Статус-кво, про який ви говорите, - це, фактично, протекторат російських військових, російських спецслужб, а нам необхідно повернути українським громадянам мир і врешті-решт просто нормальне життя, щоб вони почувалися людьми, зараз людьми вони себе там не почувають", - сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін після заяв західних колег.

"Логіка Мінських домовленостей полягає у тому, що Росія повинна залишити Донбас, міжнародна спільнота - отримати контроль над Донбасом, а після проведення вільних і чесних виборів ми повинні відновити там нормальне життя", - наголосив Павло Клімкін.

Президент Порошенко оприлюднив свою позицію щодо врегулювання кризи на Донбасі у щорічному посланні до парламенту минулого тижня. Він заявив: "Фантазії про мир в обмін на території – абсолютно ілюзорні. При такому підході не буде ані миру, ані територій, а залишаться лише ганьба та конфлікт, що вічно тліє".

Цю тезу пан Порошенко адресував як Росії – заявивши, що створити на Сході "протекторат Донбас" і "на своїх умовах інфільтрувати його в Україну", не вийде, - так і українським політикам, які виступають за відмову від боротьби за специфічні регіони, якими є Донбас та Крим.

Президент заявив, що другого читання конституційних змін зі згадкою про "особливий порядок" самоврядування на Донбасі, ані закону про місцеві вибори на непідконтрольних територіях Верховна Рада розглядати не буде, поки для цього не будуть створені відповідні умови - "стале припинення вогню, виведення російських військ та техніки з окупованої території, роззброєння бойовиків, і врешті-решт, відновлення контролю за нашим же кордоном".

Перший віце-спікер парламенту і учасник Мінської контактної групи Ірина Геращенко повідомила, що українська сторона вирішила запропонувати створити п'яту підгрупу на Мінських переговорах – з питань кордону між Росією та Україною.

"Ми про це говоримо і в Мінську, і я це досить жорстко артикулювала на зустрічі у з головами МЗС Франції та Німеччини", - повідомила вона, наголосивши, що без вирішення проблеми кордону безпековий блок Мінських угод реалізувати буде неможливо.

Перемир'я і режим тиші

Копирайт изображения AFP
Image caption За час "перемир'я" із 1 вересня - семеро загиблих українських військових

Однак, останні події на Донбасі демонструють, що перший пункт - про перемир'я із 1 вересня і встановлення "режиму тиші" в ніч на 15 вересня, який західні дипломати і офіційний Київ називають "фундаментом" для подальших кроків з врегулювання конфлікту, не виконується, попри багаторазові домовленості і обіцянки.

Як заявив речник міністерства оборони Олександр Мотузяник, обстріли тривають, хоч і не такі інтенсивні.

За його словами, у зоні проведення АТО "бойовики різко зменшили кількість обстрілів позицій українських військових, за ніч важке озброєння не застосовувалося".

"З 00.00 зафіксовано лише шість випадків порушення режиму тиші з боку противника. Чотири з них - в районі Авдіївки, по одному на луганському та маріупольському напрямках. У всіх випадках ворог застосовував лише стрілецьку зброю", - сказав Олександр Мотузяник.

З початку проголошення перемир'я - з 1 вересня - семеро військових загинули і 21 український військовослужбовець, зокрема один прикордонник та один поліцейський, зазнали поранень.

За час перемир’я загинув один військовий "ДНР" та одного було поранено – таку інформацію оприлюднило командування сепаратистів.

Поранення отримали принаймні ще двоє цивільних.

Поки вогонь на Сході менш інтенсивний, кожна зі сторін, за твердженням іншої, займається укріпленням позицій та військовою підготовкою.

Головне управління розвідки міноборони України твердить, що до самопроголошених "республік" продовжує надходити озброєння з російської території. Те, що бойовики озброюються, підтверджують і спостерігачі спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Москва при цьому наполягає, що не може обіцяти дотримання режиму припинення вогню на Донбасі, адже не є стороною конфлікту, заявив у четвер прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

Про те, як дотримується перемир'я, більше читайте у статті: "Два тижні перемир'я: на фронті без змін"

Новини на цю ж тему