YES2016: тест Україною для подрібненого Заходу?

Порошенко Копирайт изображения AP

Міжнародна тематика у дискусіях на "Ялтинській європейській стратегії" (YES) цього року чи не вперше за 13 років проведення цих конференцій привертала більшу увагу і розпалювала більше суперечок, ніж суто українські події, а прогнози щодо розвитку подій у США, Європі та Азії чи не вперше сприймалися як такі, що прямо впливатимуть і на те, що відбуватиметься в Україні.

І чи не вперше поважним спікерам із західних країн ставили такі самі незручні і відверті питання, як і українським учасникам.

Наприклад, на запитання, чому, згідно із Будапештським меморандумом, гарантами безпеки і збереження недоторканості суверенітету (крім Росії) були Британія і США, а коли безпека і суверенітет України опинилися у небезпеці після анексії частини території країни Росією, переговори провадяться у так званому "Нормандському форматі" за участі Німеччини і Франції, колишній міністр оборони США і директор ЦРУ Роберт Гейтс відповів просто: "Не знаю".

Крим, Донбас, Мінські угоди і Росія

Відкриваючи YES минулого року, президент Петро Порошенко просив свого представника в тристоронній контактній групі, екс-президента Леоніда Кучму, "спростувати заяву про те, що можливо продовжувати Мінський процес у 2016 році" і наполягав на тому, що "всі мають виконати зобов'язання у 2015 році, тому що Україна вже заплатила тяжку ціну за невиконання Мінських домовленостей".

Цьогорічний YES проходив одразу після візиту до Києва міністрів закордонних справ Німеччини і Франції, які намагалися переконати українську владу почати втілювати безпековий і політичний пакети Мінських угод "паралельно", у той час як Київ категорично наполягає на послідовному виконанні угоди і на перше місце ставить припинення бойових дій, відведення озброєнь, звільнення заручників і встановлення контролю над кордоном із Росією, а вже потім готовий говорити про амністію та конституційні зміни.

І на відкритті цьогорічної зустрічі YES президент Порошенко заявив, що Київ не погодиться виконувати політичний блок угоди доти, доки не будуть виконані головні безпекові пункти угоди - виведення російських військ з Донбасу і встановлення повного контролю України над кордоном із Росією.

"Ми вже підставляли щоку. Підставляли так, що ледве в живих лишилися. Жодного кроку, допоки російська сторона не пройде свою дистанцію по безпековому треку", - заявив пан Порошенко.

Він також закликав західних партнерів України не пом'якшувати санкції проти Росії, адже від цього, на думку пана Порошенко Росія навряд чи "піде з України, Донбасу чи з Криму". Більше того, український президент закликав західних партнерів України зробити так, "щоб ціна тимчасової окупації зростала". Крім того, він запропонував західному бізнесу поставитися до втрат від санкцій проти Росії як до "інвестицій у безпеку".

Копирайт изображения YESUKRAINE.ORG
Image caption Запевненням і словам учасники конференції вірять усе менше...

"Насправді настав час зрозуміти, що у нинішньому глобалізованому світі більше не існує "зон комфорту", де можна заховатися від сучасних потрясінь та викликів", - заявив Петро Порошенко і додав, що від своїх партнерів у першу чергу Києву потрібні "не гроші, не зброї чи радники, а єдність і солідарність з Україною".

Міграційна криза і розкол у ЄС, вибори у США і "тест Україною"

Попри те, що цьогорічна конференція також співпала у часі із рішенням США та ЄС продовжити санкції проти Росії, на найближче майбутнє, як виглядає, саме із єдністю можуть виникнути негаразди на тлі внутрішніх проблем західних партнерів України - потоків біженців у Європі, "брекзит", можливості приходу до влади популістів у ЄС і непередбачувані наслідки президентських виборів у США.

Один із кандидатів на президентську посаду, республіканець Дональд Трамп минулого року був "спеціальним гостем" "Ялтинської європейської стратегії". Під час відео-включення рік тому він заявляв, що Україна варта більшої підтримки Заходу. Він також вважає, що позиція нинішньої адміністрації США щодо дій Росії в Україні є заслабкою, і що США підтримують Україну "більше на словах, ніж на ділі".

Цього року переважна більшість учасників конференції оцінювала прихід на посаду президента США Дональда Трампа як не дуже добру можливість для України. Втім, як заявив екс-міністр оборони США і колишній керівник ЦРУ Леон Панетта, система "балансів і противаг" в американській політичній системі є настільки дієвою, що Дональд Трамп на посаді президента може отримати потужну протидію своїм ідеям у Конгресі та Верховному суді.

Що ж до Європи, то, як вважає голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер, навіть міграційна криза у Європі є свого роду свідченням, що її цінності і спосіб життя залишаються привабливими, тож говорити про "розпад" Європи - перебільшення.

Натомість екс-голова Єврокомісії Жузе Мануель Баррозу каже, що саме слабкий контроль за міграцією призвів до росту ксенофобських настроїв у європейських суспільствах, а також став ключовим фактором при голосуванні британців за "брекзит".

При цьому ще один спікер зустрічі, французький філософ і письменник Бернар-Анрі Леві закликав проаналізувати, якою була реакція на "брекзит" поза межами ЄС:

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Yalta European Strategy після анексії Криму збирається в Києві

"Що відбулося після "брекзиту"? Переможний крик пана Путіна, привітання від пана Трампа, і піднесення популістських антиєвропейських партій по всій Європі, з'явилися свої проекти "екзитів" у кількох європейських країнах, зокрема, і у Франції. Навіть якщо залишити поза увагою економіку, цілком зрозуміло, що Європа на порозі чорної діри".

На думку пана Леві, це матиме безпосередні наслідки і для України: "Ми опинилися у Європі, де кожен думає чи намагається уявити шляхи виходу. І ми маємо Україну, яка проситься увійти, яка прагне до Європи, яка покладає свої надії у Європі. Як на це відповідала і відповідає Європа? Так, ми запровадили санкції (проти Росії.- Ред.). Але загалом наша відповідь полягає у тому, що асоціація України із ЄС є тягарем, а не надією. Насправді, (інтеграція України до ЄС,- Ред.) - це не тягар, а додавання духу".

І знову про корупцію

Від "високих матерій" і великої політики учасників YES повернули до більш приземлених тем дві дискусії - щодо боротьби із корупцією і зміни політичних еліт в Україні. У першій із них мав взяти участь генеральний прокурор України Юрій Луценко. Проте він з'явився лише на другій.

Речниця пана Луценка Лариса Сарган написала у Twitter, що "Генпрокурор на панелі "Боротьба з корупцією" з підозрюваним в корупції - це конфлікт інтересів", не уточнивши, про кого ідеться.

Копирайт изображения AP
Image caption Американський актор Кевін Спейсі був одним із 350 учасників конференції, яка проходить у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука

У дописі на Facеbook речниця уточнила, що "Генеральний прокурор Юрій Луценко, як і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, відмовився від участі в панелі "Боротьба з корупцією" на 13-й щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії з моральних причин, оскільки третім учасником даної панелі є народний депутат Сергій Лещенко".

Минулого тижня Сергій Лещенко, колишній журналіст-розслідувач, опинився в центрі скандалу довкола придбання квартири площею 192 квадратні метри у новобудові в центрі Києва, а також джерел фінансування цієї покупки.

Втім, коли модератор дискусії, ведучий програми ВВС Hard Talk Стівен Сакур запитав у депутата, чи готові українські можновладці і державні службовці до повної відкритості своїх статків і майна для виборців і платників податків, депутат розповів про складності запровадження електронного декларування в Україні.

Депутат також заявив, що підготував багато питань до генерального прокурора, а його відсутність пояснив тим, що "цій людині немає чим похвалитися за чотири місяці роботи на посаді".

Генпрокурор Юрій Луценко, який таки взяв участь у конференції, але у дискусії, присвяченій зміні політичних еліт в Україні, заявив, що "говорити про боротьбу із корупцією разом із Лещенком вважаю непристойним і неприйнятним". Він також закликав молодих депутатів, які були нещодавно обрані до Верховної Ради, активніше включалися в законодавчу роботу, і припинити "ділитися на ангелів-молодих і демонів-старих".

І тим, і іншим дісталося від губернатора Одещини і екс-президента Грузії Міхеїла Сааакашвілі, який порадив "молодим людям піднятися від статусу "збудників неспокою" до тих, хто продукує рішення". Що ж до старих українських еліт, то вони, на думку голови Одеської ОДА, мають смаки, ближчі до російських можновладців, ніж до західних:

"Україна веде війну з Росією, але, з мого погляду, українська еліта має здебільшого ті ж цінності, що і російська. Дуже мало спільного вони мають з європейцями й американцями. Вони в Конча-Заспі мають такі ж самі садиби, як росіяни на Рубльовці".

Генеральний прокурор, який чув ці заяви, не прокоментував їх.

Утім, це не перші гучні заяви Міхеїла Саакашвілі, рік діяльності якого на посаді голови Одеської ОДА супроводжувалися як початком реформ, так і низкою скандалів.

Нова економіка - не словом, а ділом

Саме ці дискусії, а також незрозуміла ситуація із тим, як за час проведення конференції міністерство економіки перебрало на себе контроль за "Укртрансгазом", компанією, що входить до складу "Нафтогазу", стали темами, які жваво обговорювалися в кулуарах конференції.

І хоча прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що найближчим часом розбереться із ситуацією довкола "Укртрансгазу", інвестори одразу ж стали використовувати цю історію як приклад стану справ з інвестиційним кліматом в Україні.

"Те, що відбувається зараз з "Нафтогазом" – викликає велику стурбованість у інвесторів… В України фантастичний потенціал, але треба бути реалістами: інвестори не прийдуть доти, доки ви не створите належні умови. Викиньте все "сміття" та бюрократію, і я обіцяю, що ми вкладемо більше!", - заявив Ян Тейлор, один із спікерів дискусії щодо нової економіки в країні, президент та виконавчий директор компанії Vitol.

Новини на цю ж тему