Посол ЄС: зміни в Україні правильні, але треба більше

Копирайт изображения UNIAN

Україна змінюється "швидко і у правильному напрямку", але багато чого ще доведеться зробити. Так вважає новий голова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі, якого призначили на цю посаду наприкінці липня.

"Знаю не так багато країн, де за два роки бюджетний дефіцит вдалося знизити з 11% до 3%, де вдалося стабілізувати курс в умовах війни", - розповідає про свої перші враження на прес-конференції в Києві дипломат, який розпочинав кар'єру як фінансовий аналітик.

Із проблем, про які не дуже часто говорять експерти, новий голова Представництва ЄС назвав рівень життя більшості українців, який за 25 років незалежності так і не покращився.

Зусилля уряду, каже пан Мінґареллі, мають бути спрямовані на те, аби населення відчуло позитивні зміни від реформ та економічного росту.

При цьому, зауважує він, у ЄС розуміють, що в умовах ринкової економіки це потребуватиме політичної волі.

Тому в Європі готові допомогти порадами, як зробити так, аби зростання економіки не супроводжувалося надмірним розшаруванням суспільства: "Необхідно зробити все, щоб найбільш вразливі верстви населення отримали переваги від економічного росту".

Серед галузей, де Україна вже досягла певного прогресу, пан Мінґареллі назвав енергетику і банківський сектор.

Мало сформувати органи по боротьбі з корупцією. Важливо змінити ментальність.

UNIAN

Проте новий голова представництва наголосив на потребі розпочати не точкові, а структурні реформи, особливо відзначивши важливість пенсійної реформи. На цьому ж наполягає і МВФ та інші зовнішній кредитори України.

Серед пріоритетних напрямків він також називає прозору приватизацію, реформування держуправління, судової системи, боротьбу із корупцією. Пан Мінґареллі зауважив, що останнє потребуватиме не тільки ухвалення правильних законів, але й їхнє застосування.

"Мало сформувати органи по боротьбі з корупцією. Важливо змінити ментальність", - заявив голова Представництва ЄС.

Коментуючи ситуацію із одним інструментів антикорупційної реформи - запровадженням електронних декларацій, пан Мінґареллі нагадав, що ЄС не схвалює пропозиції щодо послаблення у е-деклараціях.

Все виконано, але...

Поки що нез'ясованими залишаються два ключових питання у відносинах України із ЄС: повна ратифікація Угоди про асоціацію і надання Україні безвізового режиму від ЄС.

Виглядає, що ці питання за півтора місяця будуть головними на саміті Україна-ЄС, запланованому на 24 листопада.

Голова Представництва ЄС не став прогнозувати, чи буде до цього часу ухвалене рішення про безвіз: "Я вам тільки можу сказати, що усі ми сподіваємося, що Європарламент і Європейська Рада матимуть змогу у найближчому майбутньому надати українським громадянам можливість відвідувати та подорожувати до ЄС без віз, але я не можу сказати "так" чи "ні" до 24 листопада".

Пан Мінґареллі у січні 2004 року очолив делегацію Єврокомісії до Києва, яка розпочала переговори щодо плану дій між Україною та ЄС. До 2010 року він був головним учасником переговорів щодо Угоди про асоціацію від Єврокомісії.

Тепер дипломат висловлює сумніви у повній ратифікації Угоди про асоціацію до саміту у листопаді чи до кінця цього року. Він нагадав, що 27 із 28 країн ЄС вже ратифікували угоду, але "на жаль, у ситуації з однією країною вона дещо складніша".

"Якщо бути абсолютно відкритим та відвертим, як на мене, це дуже малоймовірно, що Угода про асоціацію буде ратифіковано 28 країнами-членами до 24 листопада", - заявив він, натякаючи на позицію Нідерландів, де під час консультативного референдуму більшість громадян висловилися проти угоди з Україною.

Як це може вплинути на виконання Угоди у майбутньому, поки що точно не ясно. Виглядає, що саме це і обговорюватимуть під час саміту.

Поки що ж дипломат порадив скористатися усіма перевагами, що надає режим тимчасового застосування Угоди, а також працювати над впровадженням європейських норм і стандартів.

Питання санкцій

Саме на кінець цього року припадатиме і вирішення ще одного дипломатичного питання у ЄС, яке стосується України. Це санкції проти Росії через анексію Криму і конфлікт на Донбасі.

За словами пана Мінґареллі, у ЄС і надалі вважають анексію Криму Росією незаконною і такою, що суперечить міжнародному праву. А відтак, санкції, запроваджені через неї, навряд чи можуть бути скасовані у найближчому майбутньому.

Водночас він нагадав, що у січні наступного року завершується термін дії санкцій, запроваджених ЄС проти Росії "через дестабілізацію ситуації на Донбасі".

Голова Представництва ЄС визнав, що у Євросоюзі є країни, які вважають санкції проти РФ неефективними. Але зауважив, що є і такі країни, які наполягають, що санкції потрібно зберігати і навіть посилювати.

Новини на цю ж тему