Чому зривається розведення сил на Луганщині?

Знак на в'їзді до Станиці Луганської Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Бойовиків відтіснили зі Станиці Луганської у серпні 2014 року

Розведення сил української армії та бойовиків так званої "ЛНР" в районі Станиці Луганської, яке мало розпочатися 9 жовтня, не відбулося.

В головному управлінні розвідки (ГУР) України твердять, що Збройні сили не відвели, як це було передбачено домовленостями у Мінську, оскільки бойовики "систематично порушують режим тиші й не виконують рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил та засобів".

У Києві наголошують, що це станеться лише за режиму повної тиші у тому районі. В односторонньому порядку озброєння не відведуть.

У той же час, навіть серед посадових осіб в Україні є ті, хто вважає відведення військових зі Станиці Луганської передчасним і небезпечним.

Складні умови

Один з учасників домовленості про відведення військ, екс-міністр оборони Євген Марчук визнає, що механізм розведення військ є досить складним.

"Сторони повинні чітко показати представникам ОБСЄ, де перебувають їхні підрозділи зараз і куди вони будуть відведені потім. Представники ОБСЄ повинні, у свою чергу, все точно зафіксувати і верифікувати. Відведення має здійснюватися симетрично і дзеркально, тобто одночасно на одну і ту ж відстань і обов'язково під контролем ОБСЄ", - розповідав пан Марчук в одному із інтерв'ю одразу ж після підписання рамкового рішення про відведення.

За його словами, ОБСЄ вперше взяло на себе зобов'язання цілодобово моніторити ситуацію.

Проте, як твердить перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, поки що цього не сталося. Представники ОБСЄ бувають у пілотних зонах "епізодично".

Окрім Станиці Луганської домовленості передбачають відведення військ в районі Золотого і Петрівського у Донецькій області.

Як кажуть у міноборони, в обидвох населених пунктах процес розпочався - у Золотому ще 1 жовтня, у Петрівському - 7 жовтня. Це підтверджують і сепаратисти. Поки що війська відведені на один кілометр, у той час як домовленості передбачають двокілометрову відстань.

ГУР міноборони повідомляє, що для контролю ситуації в Золотому та Петрівському залучались безпілотники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Пропускний пункт у Станиці Луганський був відкритий одним із перших

Стратегічне значення

"Заходи з відведення сил у районі Станиці Луганської противником не проводились. Передові підрозділи 11 стрілецького батальйону 2-ї окремої мотострілецької бригади (Луганськ), 2 АК (Луганськ) ЗС РФ залишаються на позиціях у районі мосту через Сіверський Донець", - йдеться у повідомленні ГУР міноборони України.

Озброєних сепаратистів відтіснили зі Станиці Луганської ще 21 серпня 2014 року. Проте протягом 2014-2015 років поблизу міста бої тривали.

Райцентр має стратегічне значення. Він потрібен сепаратистам як плацдарм на лівому березі ріки Сіверський Донець для наступу на північ, кажуть військові. Саме ця річка є головною перешкодою для такої атаки. Більшість мостів тут знищені. Переправити важку техніку можна лише у кількох місцях, у тому числі через ріку біля Станиці Луганської.

Окрім того, це місто розташоване за 10 кілометрів від російського кордону. Це, як вважають військові, дозволило б - попри заяви офіційних осіб Росії про неучасть у військових діях - швидко перекидати техніку та людей на територію "ЛНР".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У міністерстві оборони запевняють, що в односторонньому порядку Україна не відводитиме свої війська від Станиці Луганської

Люди бояться

Керівник Луганської військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз ще до оголошеного дня, коли мали розпочати відведення озброєнь, твердив, що місцеві жителі проти цього.

"Люди питають, яким чином українська влада буде здійснювати свої повноваження на вулицях. Там навіть поліцейським заборонено перебувати зі зброєю. Як будуть працювати МНС, швидка?" - ставив він питання в інтерв'ю "Громадське ТВ".

За його словами, правоохоронці та МНС опиняться під загрозою зіткнення з бойовиками в тих районах Станиці Луганської, які увійдуть в так звану "демілітаризовану зону".

"Якщо ми йдемо на кілометр, ми просто втратимо Станицю Луганську. Я не хотів би втрачати ані сантиметра української землі", - заявляв він.

"Не вірю, що з їхнього боку буде дотриманий режим тиші, тому що кожен день тривають обстріли", - вважає Юрій Гарбуз.

Депутат парламенту від "Самопомочі" і колишній учасник АТО Семен Семенченко, який побував у Станиці Луганській 9 жовтня, написав у Facebook, що біля контрольно-пропускного пункту "українські патріоти розгорнули український прапор", протестуючи проти відведення війська.

Представники цієї фракції з трибуни парламенту минулого тижня закликали генпрокуратуру порушити кримінальну справу через протиправні, на їхню думку, дії переговорників у Мінську.

Копирайт изображения facebook.semyon.semenchenko

"Хто і на якій підставі дав команду українським Збройним силам виконувати ці домовленості й залишати нашу українську землю?" – заявляв 7 жовтня Семен Семенченко.

Він наголосив, що проукраїнські жителі міст, де відводиться військо, бояться, що ці території займуть бойовики і жорстко розправляться із ними.

Водночас, колишній керівник Луганської області, а тепер заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука закликав усіх, хто долучився до оцінок останніх рамкових домовленостей, більше довіряти фахівцям і не зчиняти паніку.

"Справа відведення військ, чи їхньої присутності - це справа фахівців. Ми (дилетанти) не маємо права втручатись зі своїми "фаховими порадами" в діяльність тих людей, які, ризикуючи власним життям, забезпечують нам можливість сидіти перед телевізорами в зручних кріслах! Їм, нашим захисникам, видніше - куди і яким чином відходити чи наступати", - написав він у Facebook.

Немає довіри

"Ситуація, що склалася, лише доводить, що спроби досягти довіри і відвести озброєння - марні. Із 133-х пілотних зон це вдалося зробити лише у двох. На решту треба не один рік", - вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Він каже, що, очевидно, українська дипломатія намагається вкотре довести, що без введення на Донбас озброєної місії ОБСЄ чи іншої міжнародної структури не обійтися.

"Потрібна довіра сторін, але такої довіри немає і навряд чи вона з'явиться. Тобто лише рамкових домовленостей у Мінську недостатньо. ОБСЄ не може впоратися із миротворчим мандатом. Тому необхідно розширювати мандат із моніторингового на безпековий. Вводити озброєну місію, яка би могла гарантувати безпеку людям, що там живуть, і демілітаризацію", - сказав Вадим Карасьов у коментарі ВВС Україна.

Новини на цю ж тему