Вибори у Молдові: зсув у бік Росії?

Сезон виборів в Молдові: чудес не буде Копирайт изображения Getty
Image caption Експерти вважають, що вибори у Молдові значною мірою є передбачуваними

Останні три місяці 2016 року проходять у Молдові під знаком трьох виборчих кампаній. Вже 30 жовтня громадяни країни підуть на перші за більш ніж десять років прямі президентські вибори.

20 листопада в автономному регіоні Гагаузія пройдуть вибори в парламент, а 11 грудня жителі Придністров'я обиратимуть президента так званої Придністровської Молдавської республіки.

Всі три виборчі процеси мають одну спільну рису: за оцінками експертів, які підтверджуються численними соцопитуваннями, політичні сили Молдови, які виступають за тісніші зв'язки з Росією, або переможуть, або значно зміцнять свої позиції.

"Лідер, як Путін"

Копирайт изображения DODON.MD
Image caption Ігоря Додона вважають лідером президентських перегонів

Повернення до прямих виборів президента стало відповіддю правлячої проєвропейської коаліції на масові антиурядові протести, які відбувалися у Молдові в 2015 і на початку 2016 року.

Один з лідерів протестів, глава опозиційної Партії Соціалістів Молдови Ігор Додон, швидко вирвався вперед як лідер президентської гонки.

Як показують дослідження електоральних настроїв у Молдові, обіцянки пана Додона відновити в повному обсязі економічні відносини з Росією стабільно знаходять відгук у серцях більше, ніж 30% жителів країни, залишаючи представників проєвропейського табору далеко позаду.

Також він обіцяє скасувати угоду про асоціацію з Євросоюзом шляхом проведення референдуму про зовнішньополітичний курс країни і розвивати її, спираючись на православ'я як "моральний стрижень молдаван, а також державності і нейтралітету Молдови".

Копирайт изображения Igor Dodon
Image caption Ігор Додон у вересні їздив до Москви на зустріч з главою РПЦ Кирилом

41-річний Ігор Додон, який вже в 30 років очолював Міністерство економіки в уряді комуністів, позиціонує себе як "єдиний політик, якому довіряють в Росії". Він часто їздить до Москви і зустрічається з відомими політиками та церковними діячами.

Додон сам викладав фотографії з речником Володимира Путіна Дмитром Пєсковим, а також головою РПЦ Кирилом.

У Кишиневі він радо вітав одного з ідеологів "русского мира" й активного прихильника сепаратистів "ДНР" та "ЛНР" Олександра Проханова.

Противник зближення з НАТО і курсу на євроінтеграцію, лідер Партії Соціалістів не втомлюється повторювати: "Ніхто в ЄС не чекає нас з нашими товарами, а без російського ринку ми не виживемо".

Пан Додон обіцяє заборонити уніоністські рухи, які закликають до об'єднання з Румунією, а разом з ними і "всі ці сексуальні меншини", дискримінація яких заборонена Законом "Про забезпечення рівності".

Лідер президентської гонки вважає, що і цей закон необхідно скасувати. Свого часу йогоухвалили для отримання безвізового режиму з ЄС, яким молдавани користуються вже більше двох років.

Щоб втілити свої обіцянки, пан Додон хоче більших повноважень.

"Потрібно відновити вертикаль влади, щоб, як в Росії і Білорусії. Бо з цією демократією анархія справжня!" - заявив він на нещодавній зустрічі з виборцями.

Копирайт изображения DODON.MD
Image caption Пан Додон закликає побудувати "вертикаль влади, як в Росії і Білорусі"

На думку політика, Молдові потрібен "лідер, як Путін". То ж зрозумілою є його позиція щодо приналежності Криму, який, на думку Додона, належить Російській Федерації.

А що в проєвропейському таборі?

Головними опонентами пана Додона в стані прихильників євроінтеграції Молдови є лідер опозиційної Партії Дії і Солідарності Майя Санду і Маріан Лупу, голова Демократичної Партії, "старшого партнера" правлячої коаліції.

Копирайт изображения Maia Sandu
Image caption Майя Санду зараз є найпопулярнішим прозахідним кандидатом у президенти

І Санду, і Лупу бачать майбутнє Молдови в Європі при налагодженні прагматичних відносин з Росією.

При цьому Санду, яка створила свою партію в час розпалу антиурядових протестів, об'єднавши тих, хто вийшов на вулицю, протестуючи проти "контролю олігархів", спрямовує свою критику і проти Лупу, першим заступником якого є найбагатший підприємець Молдови Влад Плахотнюк.

Не зважаючи на репутацію Санду як політика, незабрудненого скандалами, які відбувалися у проєвропейському таборі з часу його приходу до влади в 2009 році, її рейтинг не перевищує 15%.

Ще скромніша підтримка Маріана Лупу, який одного разу вже виконував обов'язки президента країни, - близько 12%.

Копирайт изображения Getty
Image caption Маріан Лупу вже виконував обов'язки президента, але потім не зміг перемогти на виборах

До останнього моменту головні прозахідні кандидати не могли домовитись про єдину фігуру.

Проте 26 жовтня, коли стаття вже була опублікована, Маріан Лупу зняв свою кандидатару на користь Майі Санду.

Проєвропейські сили покладають великі надії на другий раунд і сподіваються на консолідацію проєвропейського електорату, якщо вибори проходитимуть в два тури.

Регіони за "майбутнє з Росією"

Незабаром після виборів президента Молодови жителі Гагаузії - автономії, яка підтримує більш тісні зв'язки з Росією, будуть обирати свій новий місцевий парламент.

Очікується, що партія пана Додона отримає солідне представництво в Народних зборах Гагаузії.

Як показують опитування соціологів, 65% жителів регіону вважають Молдову частиною "русского мира", 43% хочуть "управління радянського типу", а 42% - "суверенної демократії російського типу".

У грудні нового лідера буде вибирати і традиційно проросійське Придністров'я. Тут головним противником нинішнього президента невизнаної республіки Євгена Шевчука є спікер її парламенту Вадим Красносельський.

Уродженець Росії, де він починав будувати військову кар'єру, колишній міністр внутрішніх справ ПМР, Красносельський геть заперечує можливість вирішення придністровського конфлікту шляхом реінтеграції Придністров'я до Молдови - підхід, який, до речі, підтримують і Захід, і Москва.

Копирайт изображения Getty
Image caption Невизнане Придністров'я традиційно вважають проросійським

На тлі різкого погіршення економічного становища регіону Росії доводиться виділяти кошти з федерального бюджету на підтримку більш-менш прийнятного рівня життя в Придністров'ї, як це було у вересні з грошима на невелике підвищення пенсій.

Тому заяви Красносельського "Наше майбутнє - в Росії" практично гарантують йому обрання на пост лідера самопроголошеної республіки.

Чому Росія така приваблива?

Прихід до влади в 2009 році партій, які обіцяли поліпшити стан справ в цій найбіднішій країні Європи шляхом проведення радикальних реформ і інтеграції в ЄС, дав багатьом молдаванам надію на швидкі зміни на краще.

Але замість реформ пересічні громадяни країни побачили розквіт корупції і посилення впливу олігархів.

Введення Росією заборони на експорт стратегічно важливих для Молдови вина і фермерської продукції стало важким ударом для економіки, і без того ослабленої глобальною фінансовою кризою.

А інформація про зниклі з трьох банків Молдови 1 мільярд доларів, що дорівнює 12% ВВП країни, яка спливла в 2015 році, стала останньою краплею терпіння.

Тисячі молдаван вийшли на вулиці, вимагаючи відставки уряду і покарання для всіх причетних до "крадіжки століття".

Копирайт изображения Getty
Image caption Минулого року у Молдові пройшли масові акції протесту проти політики влади

І хоча проєвропейські партії втрималися при владі, пішовши на різні поступки протестувальникам, почавши розслідування крадіжки мільярда доларів за допомогою США і провівши кілька гучних арештів, багатьом громадянам країни ідея євроінтеграції почала здаватися не надто привабливою.

Хоча з квітня 2014 року, коли запрацював безвізовий режим з ЄС, ним за допомогою біометричних паспортів скористались понад півмільйона молдаван - при загальному населенні у понад три мільйона.

Черговим ударом для прихильників європейського шляху розвитку став арешт колишнього прем'єр-міністра країни і глави колись найбільшої проєвропейської Ліберально-Демократичної партії Молдови, Влада Філата, який згодом був засуджений до дев'яти років позбавлення волі за корупцію.

Втомлені обіцянками, зубожілі мешканці Молдови тепер, ностальгуючи, згадують не дуже заможні, але стабільні і передбачувані роки правління комуністів.

Оскільки Компартія Молдови не бере участі у президентьких перегонах, на майбутніх виборах багато молдаван, вочевидь, віддадуть свої голоси за нових провідників вже добре знайомих їм ідей.

Новини на цю ж тему