Навчання на Балканах: Сербія - з Росією, Чорногорія - з НАТО

Росіяни в Сербії Копирайт изображения AFP
Image caption Православний священик на навчаннях БАРС у Сербії

В той час, як Сербія у військовому і політичному плані балансує між Заходом та Москвою, у сусідній Чорногорії, де посилилась напруга через слідство про підготовку заворушень, готуються до членства у НАТО.

Минулого тижня неподалік Белграда розпочалися військові антитерористичні навчання з підрозділами Сербії, Росії та Білорусі під назвою "Слов'янське братство 2016".

Росія надіслала на навчання понад 200 десантників з технікою, а Білорусь - близько 60 військовослужбовців.

Водночас у Чорногорії відбулися міжнародні навчання "Чорногорія 2016" за участю військовослужбовців з 32 країн НАТО та країн-партнерів, темою яких стала протидія надзвичайним ситуаціям.

Нова "братерська динаміка"

Мілан Ґалович, військовий журналіст сербської газети "Політика", розповів ВВС Україна, що Сербія останні два роки провадить активну військову співпрацю з Росією.

"Слов'янське братство 2016" - п'яті військові навчання, які Сербія проводить спільно з Росією. Перші військові антитерористичні навчання під назвою "Срем-2014" відбулися у листопаді 2014 року, також неподалік Белграда.

Копирайт изображения AP
Image caption Балканське піке: російські МіГ-29 у небі над Сербією

У середині жовтня Братство Авіаторів Сербії та Росії (БАРС) організувало військові навчання "БАРС-2016" з використанням російської військової техніки - літаків МіГ-29 та вертольотів Мі-17 та В-5. Навчання під тією ж назвою минулого року проходили в Астраханській області Росії.

Журналіст Ґалович вважає, що йдеться про "нову військову динаміку", яку Сербія почала застосовувати з 2012 року, після приходу до влади "Сербської прогресивної партії" та її лідера Александра Вучича. Партія створена після розколу "Сербської радикальної партії", лідером якої є Воїслав Шешель.

Сербські радикали також відомі своїми русофільськими настроями. Пан Ґалович вважає, що поверненню Сербії у бік Росії у військовому плані також сприяло підписання угоди з ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку. - Ред.), після чого у березні 2013 Белград отримав статус спостерігача в Парламентській асамблеї цієї організації.

З іншого боку, Ігор Новакович, директор міжнародних досліджень фонду ІSAC, у коментарі ВВС Україна повідомив, що через напружені стосунки між країнами Заходу та Росією останнім часом зросла кількість військових навчань на європейському континенті.

Відповідно, збільшилася й кількість запрошень сербської армії брати участь у навчаннях від обох сторін лінії протистояння, оскільки з 2006 року Сербія також є членом програми НАТО "Партнерство заради миру".

"Значно більше запрошень Сербії до військових навчань з боку Заходу, себто від НАТО, аніж з боку Росії. Але через напруженість у Європі це (навчання з Росією.Ред.), привертає більше уваги", - каже пан Новакович.

Чи "закриває очі" Брюссель?

Після анексії Криму та війни на сході України Сербія обрала політику так званого "сидіння на двох стільцях" - замість загострення відносин між країнами Заходу та Росії.

Копирайт изображения AP
Image caption НАТО готується прийняти до свого складу і Чорногорію

У Брюсселі заявляють, що Белград повинен пристосувати свою зовнішню політику до ЄС та зміцнити свій європейський шлях. Чорногорія вже ввела санкції проти Росії; в ЄС чекають подібних кроків від Сербії.

Тим часом оглядачі вважають, що через кризу в Європейському Союзі політика його розширення може сповільнитися. Ігор Новакович зазначає, що Брюссель негативно ставиться до співпраці Сербії з Росією.

Тим не менш, за його словами, у процесі інтеграції Сербії до ЄС Брюссель готовий до певної міри "закрити очі" на її балансування між ЄС та Росією, у тому числі й на нейтральний військовий статус Белграда.

Наприкінці 2007 року Сербія ухвалила резолюцію про нейтралітет. На думку Мілана Ґаловича, Брюссель толеруватиме військову співпрацю Сербії з Москвою, а також її небажання вводити санкції проти Росії, поки в переговорному процесі з ЄС на порядку денному не постане питання зовнішньої політики.

Попередження чи спроба перевороту?

Паралельно у сусідній Чорногорії навчання під егідою НАТО збіглися з переговорами про формування нового уряду та посиленням напруження, коли влада заявила про слід "російських націоналістів" у підготовці заворушень у країні.

Спеціальний прокурор Чорногорії Мілівоє Катніч, який розслідує обставини ймовірної спроби зриву парламентських виборів, заявив у неділю, що російські націоналісти планували замах на прем'єр-міністра країни Міло Джукановича.

За словами прокурора, зловмисники таким чином хотіли перешкодити вступу Чорногорії до НАТО, але немає жодних доказів того, що до організації замаху була причетна влада Росії.

На парламентських виборах, що відбулися у Чорногорії всередині жовтня, найбільшу кількість голосів отримала прозахідна "Демократична партія соціалістів" на чолі з Джукановичем, але вона не може самостійно сформувати уряд.

Копирайт изображения AP
Image caption На Балканах маневри НАТО сусідять з маневрами за участі РФ

Тим часом чорногорська опозиція не визнає результатів виборів, бойкотує присягу парламенту, а також вимагає проведення референдуму про приєднання країни до НАТО.

Підтримка інтеграції до НАТО у Сербії та Чорногорії була дуже низькою після 1999 року та авіаударів альянсу, який здійснив інтервенцію у ці країни через конфлікт у Косово.

Голова чорногорської організації з питань дослідження безпеки "Альфа центр" Александр Дедович нагадує, що згідно з опитуванням громадської думки, в останні роки більше 50% опитаних чорногорців підтримують вступ країни до НАТО. Пан Дедович також вважає, що ситуація з безпекою у цілому регіоні Західних Балкан є нестабільною, зокрема в політичному, економічному та суспільному сенсі.

На його думку, регіон став своєрідною геополітичною "шахівницею" для вимірювання впливу між Заходом та Сходом в час, коли "Західні Балкани нарешті хочуть позбутися спадщини конфліктів минулого", маючи на увазі війни дев'яностих років.

Голова "Альфа центру" вважає, що Росія все ж не може вплинути на процес приєднання Чорногорії до НАТО. Тиск Москви на Подгорицю пан Дедович вважає своєрідним попереджувальним сигналом для інших посткомуністичних країн, які прагнуть приєднатися до НАТО.

Угоду-протокол про приєднання Чорногорії до НАТО станом на початок листопада ратифікували 13 з 28 країн.

Очікується, що наступного року Чорногорія стане 29 членом Північноатлантичного альянсу.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему