Резолюція ООН проти героїзації нацизму: чому Україна голосувала "проти"?

Резолюція ООН проти героїзації нацизму: чому Україна голосувала "проти"?

Делегати Третього комітету сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 листопада з ініціативи Росії і ще 55 співавторів проголосували за прийняття резолюції про боротьбу з героїзацією нацизму.

У документі наголошується, що всі держави зобов'язані заборонити будь-яке "вшанування нацистського режиму, його союзників і пов'язаних з ними організацій, чи-то офіційно, чи неофіційно". За словами авторів документа, такі дії ображають пам'ять жертв Другої світової війни та чинять негативний вплив на дітей і молодь.

Повна назва документа - "Боротьба з героїзацією нацизму, неонацизмом й іншими видами практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

У ньому міститься заклик протидіяти будь-якому вшанування нацистської організації "СС" і всіх її складових частин.

Згідно з резолюцією, відсутність ефективної протидії з боку держав цим видам практики несумісна із зобов'язаннями держав - членів ООН за її Статутом.

Вперше резолюція була запропонована Росією більше 10 років тому. Цього року 131 делегація висловилася "за", три "проти" - це США, Україна і Палау, і 48 утрималися.

Серед тих, хто утримався - більшість європейських країн, Туреччина і Австралія. США завжди голосують проти цієї резолюції.

Прокоментувати історію з прийняттям цієї резолюції Російська служба Бі-бі-сі попросила професора європейського конституційного права в Університеті Ґронінґена у Нідерландах Димитра Коченова.

Бі-бі-сі: Чому США голосують "проти"?

Димитро Коченов: У США основний принцип права - принцип свободи слова. Вважається, що правильні ідеї і правда завжди зможуть перемогти своїми аргументами будь мракобісні заяви. І це прекрасно працює вже сотні років в Америці.

Тому абсолютно неможливо виносити на обговорення будь-які закони, особливо на міжнародному рівні, які можуть заборонити в якійсь мірі обговорення важливих історичних подій. Ця резолюція суперечить Першій поправці до Конституції США.

Бі-бі-сі: А з яких причин європейські країни не голосують "за"?

Д.К.: Європейські країни ніколи не підтримають такий міжнародний документ, тому що абсолютно природно, що нацизм і подібні поняття є поняттями суто суб'єктивними. Тобто те, кого вважати нацистом, кого називати фашистом, як правило, залежить від точки зору мовця.

І чому, у такому випадку, точка зору одного експерта повинна превалювати за законом над точкою зору іншого і бути закріпленою в міжнародному праві?

Внесення у міжнародне право будь-яких заборон активного обговорення подібних ідей буде фактично забороною на історичні дослідження в цій галузі.

У той же час будь-які тоталітарні держави завжди мають на увазі, що світ набагато простіший, ніж він є насправді. Це заперечення комплексності світу.

У той же час Україна проголосувала активно - "проти", а не утрималася, як більшість європейських країн.

Україна намагається себе позиціонувати як демократію. А справжня демократична держава не може голосувати за подібні міжнародні документи, тому що будь-який подібний міжнародний документ є фактично забороною на обговорення історичних фактів і таким чином запереченням демократії.

Бі-бі-сі: А Палау?

Д.К.: Палау, як правило, продає свої голоси, так що на це не варто звертати увагу.

Бі-бі-сі: А яка сила цієї резолюції?

Д.К.: Ця резолюція не має силу закону в жодній країні і не буде мати. Вона має лише силу морального переконання. Генеральна асамблея ООН - це не парламент. Навіть якщо всі країни проголосують за, все одно це буде лише вираженням думки міжнародного співтовариства.

Проте країни, які підтримали цю резолюцію, можуть на її основі вносити зміни у власне законодавство. А в цілому вона носить декларативний характер.