Тижневики: чи загрожує Херсонщині дестабілізація

Копирайт изображения AFP
Image caption Адміністративний кордон між Кримом і материковою Україною

Майдану не буде?

Протести, які нещодавно паралізували рух у центрі Києва, навряд чи переростуть у новий "майдан". Про це в інтерв'ю журналу "Фокус" заявляє відомий соціолог Ірина Бекешкіна. На її думку, ці протестувальників, скоріше за все, мітингують за гроші, а серед політиків немає лідерів, які би мали достатньо довіри, щоб очолити акції.

Пані Бекешкіна пояснює, що опозиційні партії, які виводять людей на вулиці, прагнуть дострокових виборів, адже і "Батьківщина", і "Опозиційний блок" мають значні шанси покращити свої результати порівняно з 2014 роком.

Втім, вона каже, що виборці "завжди хочуть бачити нові обличчя", і не погоджується з думкою, що українці переважно голосують за "старі" партії.

"Ніде у світі я не бачила ситуації, щоб у новий парламент на виборах за два роки пройшла тільки одна партія з попереднього складу - "Батьківщина". Адже й "Блок Петра Порошенка", і "Опозиційний блок" і та ж "Самопоміч" - це все нові політсили. Проблема в іншому - у нас партії дуже швидко стають "старими", - коментує соціолог.

На запитання, чому ж українці голосують за популістів, пані Бекешкіна каже, що "там де є демократія, завжди є популісти". На її думку, це не можна подолати, поки українці залишаються бідною нацією. "Це триватиме, доки наше суспільство не почне вибиратися зі злиднів", - цитує "Фокус" соціолога.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Ірина Бекешкіна не вірить у новий майдан

Слова державного діяча

Слова міністра культури України Євгена Нищука про "генетику" жителів Запоріжжя та Донбасу стали "додатковим аргументом для пропагандистських атак" на країну, пише "Дзеркало тижня".

Видання зазначає, що пану Нищуку варто було би розуміти, що будь-які слова державного діяча, вирвані з контексту, "стають для ворога чудовим снарядом і важливою здобиччю".

"Монолог про генетику у виконанні Євгена Миколайовича - спекулятивна тема для різнополярних трактувань", - каже видання.

"Дзеркало тижня" наголошує, що необхідно чітко розмежовувати те, що допустимо для активіста Facebook і чиновника.

"Редактура давно та безповоротно пішла з текстів парламентарів - у різних сюжетах вони перетворюються на легку здобич для гібридної війни, у яку втягнули Україну", - підсумовує видання.

Копирайт изображения UNIAN

Чи загрожує дестабілізація Херсонщині

Чи справді в Херсонській області існують проросійські настрої? З'ясувати це намагається "Кореспондент". Як пояснює тижневику місцевий політолог Олег Зайченко, Херсонщина є важливою для Росії через її близькість до анексованого Криму, адже саме тут міг би знайтися ключ до розв'язання проблеми півострова з водою.

"Води немає, і взяти її нема звідки, тільки з Дніпра. Тому нас "качатимуть". І чого приховувати, в нас є ті, в кого до цього часу в голові "шумлять березки", - описує ситуацію експерт.

Журнал пише, що відверто сепаратистських ідей в регіоні не висловлюють, але "образ та претензій" тут накопичилося чимало. Область є переважно сільськогосподарською, і чимало фермерів зазнають серйозних збитків через неможливість торгувати з головними точками збиту: Кримом, Донецьком та Луганськом.

Через це, як попереджають місцеві співрозмовники "Корреспондента", можливі і сутички з кримськими татарами, яких в одному тільки Генічеському районі 8 тисяч.

"Люди завжди шукають винуватця у своїх бідах. Хто організував блокаду? Татари! Знайдуться ті, хто вирішив, що через нас така важка ситуація", - висловлює свої побоювання журналу Асан Алієв, колишній голова Херсонського національного Меджлісу.

Але губернатор області Андрій Гордєєв ділиться досить оптимістичними прогнозами щодо майбутнього регіону. Він каже, що вплив на мешканців має російська "пропаганда", але більшість херсонців - на боці України, додає "Корреспондент".

Дорожній бум

Копирайт изображения UNIAN

Про ремонтний бум на українських дорогах розповідає "Новое время". Тижневик зазначає, що вулиці українських міст і міжміські трасі цього року ремонтують безпрецедентними темпами.

"Це свято свіжого асфальту стало можливим завдяки децентралізації, які розвернула грошові потоки в місцеві бюджети, а також надходженню акцизів - 5% із продажів АЗС. У підсумку казна населених пунктів поповнилася, і кошти спрямували на масштабні ремонтні роботи", - пояснює журнал.

Як розповідає тижневик, оптимізму додає і прийняття закону про створення Дорожнього фонду, в який відправлятимуть 100% надходжень із акцизних зборів на паливо та автозапчастини. Досі лише десяту частину цих надходжень спрямовували на новий асфальт, зазначає "Новое время".

Але, як заявляють виданню експерти, навіть за умови наявності грошей процес ремонту суттєво затягується через бюрократичні процедури, які мають відбутися до проведення тендеру.

"З таким розгоном заплановані на початку року роботи реально починаються лише з серпня. Подібний темп призводить до того, що на рішення проблем дорожньої сітки країни підуть не десятиліття, а століття", - попереджає "Новое время".

Служба моніторингу BBC