Тижневики: які області України найбільш екологічно небезпечні

Екологія України Копирайт изображения Getty Images

Конкурентоспроможність України в ІТ-секторі, яким буде ставлення нової, радикальнішої Європи до України, найбільш небезпечні області в Україні у плані екології та дороги в країни - в огляді тижневиків 10 грудня.

"На п'яти наступають сусіди"

Україна програє сусіднім країнам у конкуренції за інвесторів в ІТ-сфері, пише експерт Дмитро Овраченко у своїй статті для "Дзеркала тижня".

Через кризу та війну темпи зростання експорту ІТ-послуг знизилися порівняно з 2011-2012 роками (коли зростання становило 27%) і 2013-м — зі зростанням у 30%. У 2015 р. цей показник упав до 7%.

На думку автора, у нинішній ситуації зниження податкового навантаження є єдиним виходом, який дозволить конкурувати Україні в глобальному масштабі.

"Україна поки що цікава для інвесторів своєю спрощеною системою оподаткування. Але й сусіди не сидять, склавши руки. Адже в багатьох країнах світу діють спеціальні умови, спрямовані на створення робочих місць в ІТ-сфері", - зазначає він.

Так, у Польщі, попри загальну систему оподаткування, якою користується ІТ-бізнес, відшкодовується 30% витрат (до 1 січня 2016 р. було 50%) за креативну діяльність.

Копирайт изображения Getty Images

Експерт також додає, що Україна у свідомості Заходу залишається "чорною ляпкою" на карті Європи. Ситуація погіршилася не тільки через збройний конфлікт. Головна причина - корупція і нинішній безлад.

"Хоча в нинішній ситуації зниження податкового тягаря - єдиний вихід, який дозволить конкурувати у глобальному масштабі. І якщо кажуть, що в Польщі або Словаччині вищі податки, то там є і багато чого іншого: стабільніша ситуація, Євросоюз, відсутність зовнішніх загроз", - підсумовує він.

"Радикальна Європа"

В колонці для видання "Новое время", депутат Мустафа Найєм закликає Україну бути обачною щодо "хвилі радикалізму, що накриває Європу".

"Подобається нам це, чи ні, але більшість в Європі хитнулася в бік радикалів, правих сил, які або мають сентименти щодо Росії та її методів, або нею фінансуються", - пише депутат.

За його словами, "час подивитися правді в очі та прийняти простий очевидний факт: ті, з ким ми вели перемовини і на кого орієнтувалися в ЄС протягом усієї своєї незалежної історії, стали в своїх країнах меншістю".

Депутат запитує, що означатиме для України євроінтеграція в нових реаліях і чи залишилася Європа такою, якою була три роки тому. "Адже одна річ, коли ми ведемо перемовини з Ангелою Меркель, і інша - коли перед нами Марін Ле Пен. Дві різні реальності однієї Європи", - каже він.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Одна річ, коли ми ведемо перемовини з Ангелою Меркель, і інша - коли перед нами Марін Ле Пен", - пише Мустафа Найєм

На думку депутата, позиція ЄС із затягуванням безвізового режиму для українців виглядає нещирою. Адже країна, хоч і з затримками, виконала свої зобов'язання.

Політик вважає, що варто розмовляти з ЄС більш жорстко. Але, додає він, політики нової хвилі в ЄС теж, напевно, займуть жорсткішу позицію щодо України.

Рейтинг регіонів за станом довкілля

Видання "Фокус" вирішило скласти рейтинг стану довкілля в українських регіонах, дослідивши шість базових показників: викиди в атмосферу забруднювальних речовин; стічні води; частка питної води, що не відповідає стандартам; створення особливо небезпечних відходів; концентрація нітратів у ґрунті та доза радонового випромінювання, яку отримує людина, що 80% часу проводить у приміщенні.

За результатами дослідження, найбільш небезпечними для людини виявилися Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області, в той час як найбезпечнішими є Чернівецька, Закарпатська та Волинська.

Варто відзначити, що під час роботи журналісти зіткнулися з несподіваними труднощами щодо отримання необхідних відомостей про стан довколишнього середовища в країні. Часто екологи не могли надати інформацію щодо забруднення ґрунту або води, зокрема радіонуклідами.

"Ми цього не моніторимо, а моніторимо тільки ось це, і за нашими даними не можна робити жодних узагальнень", - часто чули журналісти від фахівців, пише видання.

Також екологи додавали, що чинна система моніторингу не працює належним чином, адже інформація збирається нерегулярно, а прив'язка до наявних норм не завжди показує об'єктивну картину.

Транзитний потенціал

Копирайт изображения Getty Images

Видання "Корреспондент" пише, що Україна має надзвичайний транзитний потенціал, і, враховуючи її географічне розташування, могла би стати поважним гравцем на ринку транспортних послуг ЄС.

Але ця можливість залишається нереалізованою, адже 97% доріг країни - а в ній 170 тис. кілометрів автодоріг загального користування - перебувають у неналежному стані.

Аби реалізувати цей потенціал, треба не тільки відновлювати старі дороги, але й будувати нові, зазначає видання, а для цього потрібні гроші та боротьба з корупцією.

Цього року, за словами видання, планують відновити 1 700 кілометрів доріг, тобто 1% від загальної кількості. Але уряд щороку збільшує обсяги дорожньої промисловості, хоча в реальності грошей все одно не вистачає.

"За наявних обсягів фінансування обійтися без ямкового ремонту просто неможливо", - пояснює заступник міністра інфраструктури Олександр Кава.

Експерт В'ячеслав Коновалов також відзначає, що країні бракує інфраструктури для розвитку транзитного потенціалу та бракує політичної волі запроваджувати зміни.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС