Зів'ялий город Обами та інші повороти долі - огляд преси

город Мішель Обами Копирайт изображения AFP
Image caption Від городу Мішель Обами у Білому домі навряд чи щось залишиться. А від президентського спадку її чоловіка?

Що залишиться після Обами, на кого ставлять французькі соціологи, чому міцнішає дружба Росії й Туреччини та чим британським студентам не сподобався Платон - в огляді західної преси за 9 січня 2017 року.

Чи перекопають город Обами?

Цього тижня Барак Обама виступить із прощальною промовою у рідному Чикаго. Як пише Guardian, там його слухатимуть так само, як і понад вісім років тому, але над "ейфорією" тяжітиме "пронизливий страх щодо того, чи зможуть його надбання пережити президентство Дональда Трампа".

Щоб знайти вдалу метафору про можливі зміни, можна далеко не ходити, пише газета. Варто поглянути на город із овочами біля Білого дому, за яким доглядала Мішель Обама для реклами здорового способу життя.

"Тепер він може бути перекопаний аж до самих коренів, в буквальному і переносному сенсах", - відзначає видання.

Від економіки до охорони здоров'я, від підтримки балансу світового порядку до боротьби з глобальними змінами клімату - усе може зазнати змін за президентства Трампа, вважає Guardian. При цьому новий глава Білого дому не отримає у спадок фінансову кризу, яку отримав у 2008 році Обама.

"Уже не вперше у своєму житті президент Трамп успадкує значно більш сприятливу фінансову ситуацію. І він матиме можливість скористатися цим. Тож думаю, є вагомі підстави говорити, що очікування від його роботи мають бути ще вищими. Він має значно більше переваг. Йому дме попутний вітер", - цитує Guardian прес-секретаря Білого дому Джоша Ірнеста.

Дзвіночок для соціаліста

Франсуа Олланд покладає значні сподівання на свого колишнього прем'єр-міністра Мануеля Вальса, але останньому, можливо, не судилося стати президентом Франції.

Як пише Figaro, результати опитування свідчать про те, що Вальс може програти у другому турі праймеріз і не представляти соціалістів на цьогорічних виборах глави держави. Якщо вірити опитуванню Kantar Sofres OnePoint, колишній прем'єр набере у другому турі праймеріз в кінці січня 47 відсотків голосів. А от колишній міністр економіки Арно Монтебур може набрати 53 відсотки і таким чином вибороти право представляти ліві та лівоцентристські партії.

Figaro відзначає, що результати опитування потрібно сприймати з обережністю, адже надважливим фактором стане явка на праймеріз. Тим не менш, для Манюеля Вальса це має стати "серйозним дзвіночком".

А от для Монтебура це "дуже хороша новина", вважає газета. Кандидат, який запам'ятався багатьом французам завдяки закликам виробляти більше товарів "made in France", нині дещо випереджає і Вальса, і колишнього міністра освіти Бенуа Амона.

Утім, на думку соціолога Карін Марсе, "усе залежатиме від того, як пройдуть три тури теледебатів". Результат праймеріз буде відомий уже 30 січня, нагадує Figaro.

Дедалі міцніша дружба

Копирайт изображения AFP
Image caption Друзі?

США можуть опинитися на узбіччі переговорів щодо майбутнього Сирії через дедалі глибші зв'язки Росії з Туреччиною, пише New York Times.

Газета звертає увагу на те, що російські літаки вперше підтримали наступ турецької армії на півночі Сирії, коли наносили удари по декількох цілях біля стратегічного міста Аль Баб. Ці дії видання називає важливим етапом у зближенні двох країн.

"Російське бомбардування є дивовижним поворотом, якщо порівнювати з листопадом 2015 року, коли турецький літак F-16 збив російський Су-24, що порушив авіапростір Туреччини", - коментує New York Times.

Аналітики припускають, що Москва й Анкара досягли згоди щодо дій у Сирії. Зокрема, турецька армія без перешкод працює над створенням безпечної зони на півночі Сирії, щоб завадити курдам утворити автономний регіон. В обмін на це Анкара залишає спроби змістити Башара Асада, якого підтримує Росія.

Утім, зближення двох країн є значною мірою тактичним, а не стратегічним, цитує газета колишнього посла США в Туреччині Джеймса Джеффрі. На його думку, Росія миритиметься з "турецьким анклавом на півночі Сирії", доки він не загрожує режиму Асада.

Зайві мислителі

Про те, чому студенти престижного лондонського університету хочуть виключити праці Платона, Декарта й Канта з програми, пише Telegraph.

Студенти Школи східних і африканських досліджень Лондонського університета вважають, що деяких мислителів потрібно прибрати з навчального курсу, "тому що вони білі". На думку студентського союзу, більшість філософів у програмі повинні мати африканське чи азіатське походження. Зміни мають стати частиною широкої кампанії, спрямованої на "деколонізацію" університета, вважають активісти.

Проігнорувати їхні вимоги керівництву навчального закладу буде непросто. Як пише газета, британські університети вже попередили про те, що їм доведеться дослухатися до думки студентів. У рамках запропонованої реформи вищої освіти уряд планує зробити задоволення студентів від навчання однією з основ системи оцінювання.

Нововведення не сподобались деяким фахівцям. Telegraph цитує філософа Роджера Скрутона, який вважає, що за вимогами студентів стоїть невігластво.

"Не можна просто взяти і прибрати цілий пласт інтелектуальної діяльності без його дослідження. Очевидно, вони не досліджували те, що називають білою філософією", - поділився він своїми побоюваннями із газетою Mail on Sunday.

Та переконати студентський союз йому навряд чи вдасться. Там вважають, що роботи "білих філософів" потрібно вивчати лише "з критичної точки зору" і беручи до уваги "колоніальний контекст".

Огляд підготував Юрій Мартиненко

Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему