Тижневики: українці втрачають довіру до ЗМІ

преса Копирайт изображения Reuters

Про масову зневіру українців у ЗМІ, вимоги України від Росії в суді ООН та кінець Липецької фабрики Порошенка - в огляді українських тижневиків.

Зневірені

Недовіра українців до вітчизняних ЗМІ стала масовим явищем, причому переломним став 2015 рік, коли баланс між "довіряю" та "не довіряю" став негативним, пише "Новое время страны".

Якщо у квітні 2012 року, згідно з опитуваннями КМІС, 28,3% населення не довіряли медіа, а 40,5% довіряли, на кінець минулого року пропорція змінилася кардинально: 45% не вірять ЗМІ і лише 26% вірять.

На думку експертів, в основі цього явища низка факторів: інформаційні війни з Росією, політична боротьба олігархів-власників ЗМІ і подекуди публічні конфлікти між журналістами.

Такий тренд не є унікальним для України, зауважує видання.

На хвилі недовіри до ЗМІ українці шукають альтернативні джерела отримання інформації, через що зростає активність партій і політиків у соцмережах, "які наводнюють їх ботами та проплаченими блогерами", вважає політолог Петро Олещук.

"Людьми тепер легше маніпулювати, створювати фейкові новини і скеровувати суспільний гнів куди потрібно", - стверджує він.

Тімофей Мілованов, професор Пітсбурзького університету, вважає, що українським ЗМІ варто "попрацювати" над собою, аби повернути довіру аудиторії, зокрема через підвищення якості та глибини матеріалів, побудованих на аналітичних даних, і дотримання прозорості фінансування.

Гаазький "піонер"

Копирайт изображения Getty Images

Позов України проти Росії до Міжнародного суду ООН через порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію усіх форм расової дискримінації є доволі унікальним, пише "Фокус".

"Україна, по суті, є піонером у цій справі - досі жодна держава не звинувачувала іншу в фінансуванні тероризму", - розповідає заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль.

Перелік вимог, які висуває Україна, значний, зокрема вона просить суд зобов'язати Росію припинити будь-яку підтримку незаконних військових формувань, гарантувати вивіз усієї зброї з непідконтрольних територій і взяти під контроль державний кордон. У випадку з Кримом Росія повинна "негайно припинити політику культурної зачистки" кримських татар та етнічних українців.

За словами пані Зеркаль, висунуті вимоги повинні виконуватися пофазово: "по-перше, припинити теперішні порушення, по-друге, відновити стан справ, який існував на момент початку агресії, по-третє, компенсувати завдані збитки".

За її прогнозами, хоча розгляд справи може зайняти роки, суд може застосувати тимчасові заходи - попередньо зобов'язати Росію припинити подальші порушення на час розгляду справи по суті.

Зеркаль очікує, що Росія займе позицію "я не я і хата не моя".

"Вони намагатимуться довести, що відсутній сам факт спору, що вони не фінансують тероризм, не утискають українців і кримських татар тощо", - прогнозує дипломатка.

Втім, рішення суду в будь-якому випадку буде обов'язковим, навіть якщо Росія колись вийде з процесу, зауважує видання.

"Вбита" фабрика

Копирайт изображения Reuters

На відміну від української аудиторії, новина про закриття Липецької кондитерської фабрики, якою володіє президент Петро Порошенко, не здивувала мешканців Липецька, пише "Корреспондент".

За словами видання, хоча місто й можна вважати глибинкою Росії, проте воно не є депресивним, оскільки на область поширюється дія режиму особливої економічної зони, працюють великі підприємства, як то "гігантський" Новолипецький меткомбінат, і досі присутні іноземні інвестори.

"Знайти покупця для Roshen було можливо, враховуючи загальний інвестиційний клімат в області. Але це в теорії", - пише журнал.

На практиці ж, у фабрики почалися проблеми з моменту обрання Порошенка президентом України: тимчасові простої через арешти рахунків, майна і, як наслідок бойкоту українських товарів у Росії, падіння продажів на щонайменше 33 відсотки.

"Українські експерти, які намагалися знайти в подіях у Липецьку якусь політичну інтригу, будуть розчаровані: фабрику просто вбили, діючи поволі і ґрунтовно, як це заведено в Росії, - пише видання. - Можна зробити припущення, що президент після цього рішення лише полегшено зітхнув - його російський бізнес, як більмо на оці всьому українському суспільству, яке докоряло йому зв'язками з агресором, давно став баластом і був нарешті відправлений за борт".

Хоча, як стверджує журнал, на форумах місцеві мешканці обговорюють, чи не є фабрика "Мерлетто", розташована поблизу, "запасним аеродромом" і "чи не збирається Roshen випускати продукцію під новою торговою маркою".

Огляд підготували Марія Кондрачук і Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему