Демократія в Туреччині - на волосині, огляд преси

Вирішальний день для турецької демокраії, муки вибору у Франції, повернення туристів до Парижа та вдала спроба Амстердама перемогти ожиріння - в огляді західної преси.

Як вирішиться доля Туреччини

"Голосування, що вирішить долю турецької демократії". Так Economist описує референдум про розширені повноваження президента, що відбудеться у Туреччині цієї неділі.

Якщо виборці скажуть "так" відмові від парламентської форми правління на користь президентської, турецький лідер Реджеп Ердоган "вкорінить свою владу в самих підвалинах держави", вважає тижневик. Якщо ж більшість скаже конституційним змінам "ні", для нього це буде "надважким ударом".

На карту поставлено і долю самої Туреччини, пише видання. "Відколи Ердоган прийшов до влади, країна стала тестовим майданчиком, де видно, що стається, коли демократія поєднується з політичним ісламом. Туреччина також була прикладом країни, що знаходиться під благодатним впливом ЄС, дії якого сприяли відкритості ринку і розвитку громадянських свобод. Ердоган почав відмовлятися від усього цього заради націоналізму і автократії. Останнім часом він також став шукати прихильності у Росії та монархій Перської затоки. Підтримку конституційних змін він використає як схвалення народом цього антиліберального шляху", - вважає Economist.

Видання відзначає, що кампанія перед недільним референдумом не була збалансованою, і наводить ряд прикладів. Зокрема, один з лідерів прокурдської партії Селахаттін Деміртас мав стати чи не найголоснішим голосом у кампанії проти президентської системи, але зрештою опинився за ґратами. Суд може ув'язнити його на 142 роки.

Пісня курдською мовою, в якій є заклик голосувати проти законодавчих змін, була заборонена в Туреччині. Великих банерів із таким самим закликом годі й знайти, а от плакатів із зображенням Ердогана і закликом схвалили зміни - вистачає. Лише на шляху зі стамбульського аеропорту Сабіха Гекчен до міста можна нарахувати понад десяток банерів розміром з будинок, відзначає Economist.

Тижневик пише, що нинішній президент хоче зробити так, аби виборці повірили в те, що "так" на референдумі допоможе повернути стабільність. Однак на думку видання, із "недоторканним" главою держави на Туреччину чекають важкі часи. Посилення президентської влади може призвести до розквіту корупції, призначення лояльних людей на ключові посади і зрештою серйозних економічних проблем.

Economist зауважує, що на відміну від Росії й Ірану, які мають нафту, Туреччині вкрай потрібні іноземні інвестиції. Корупція та політичні переслідування не сприятимуть їх надходженню. "Зрештою тягар впаде на плечі торговців і ділових людей, які нині є ядром підтримки керівної партії", - робить висновок тижневик.

Франція у роздумах

Туреччина - не єдина країна, що затамувала подих перед вирішальним днем, коли виборці прямують на дільниці. У Франції в самому розпалі знаходиться президентська кампанія.

Трохи більше ніж за тиждень громадяни вирішуватимуть, хто замінить Франсуа Олланда в Єлисейському палаці. І як пише Monde, розв'язка може бути несподіваною.

"Від самого початку президентська кампанія 2017 року була безпрецедентною і непередбачуваною. Такою вона й залишиться до самого фіналу. За десять днів до першого туру виборів, що відбудеться 23 квітня, ми знаходимось в ситуації, подібних якій не було за останні півстоліття. Чотири кандидати - Франсуа Фійон, Марін Ле Пен, Еммануель Макрон і Жан-Люк Меланшон - можуть пройти до другого туру", - пише газета.

Кількість французів, які досі не визначились із своїм кандидатом, нині значно вища, ніж під час минулих виборів за винятком 2002 року. Лише 66 відсотків людей мають намір піти на дільницю й віддати свій голос за певного кандидата. Ще нижчим є цей показник серед молоді. Усього 55 відсотків французів віком від 18 до 24 років планують голосувати.

Як пише Monde, значна частина громадян розчаровані діями політиків і не вірять у те, що переможець може змінити щось на краще. Згідно з опитуваннями, переважна більшість виборців чекає від майбутнього президента збереження системи соціального забезпечення, покращення ситуації на ринку праці, наведення ладу з імміграцією і повернення чеснот у політичне життя країни після низки скандалів. При цьому лише близько чверті опитаних вважають, що будь-хто з фаворитів може забезпечити покращення ситуації в країні.

Нині позитивну динаміку в рейтингах демонструє лише Жан-Люк Меланшон, який сповідує ідеї лівого спрямування і має підтримку комуністів. Газета Figaro нещодавно назвала його "французьким Чавесом" і "Максиміліаном Іллічем Меланшоном", зауваживши, що його ідеї можуть бути руйнівними для економіки.

Між тим, як пише Monde, опитування свідчать про все більшу підтримку Меланшона з боку молоді. Майже 45 відсотків людей віком від 18 до 24 років готові голосувати за кандидата, який обіцяє знизити вік виходу на пенсію і скоротити кількість робочих годин до 32-х на тиждень, створивши при цьому понад три мільйони робочих місць.

Париж знову кличе

New York Times пише, що Париж оговтався після терактів 2015 року, що дозволить Франції втримати першу сходинку в рейтингу найпопулярніших країн серед іноземних туристів.

Видання цитує дані, надані французькими статистичними органами. Згідно з ними, наприкінці 2016 року столицю Франції відвідали стільки ж туристів, як і наприкінці 2014-го. А вже у січні кількість людей, які забронювали місця в готелях у місті, сягнула 10-літнього піку.

"Туристи, як іноземні, так і внутрішні, здається, звикли до думки, що їм доведеться зіткнутися з певним ризиком і що таке місто як Париж ніколи не буде абсолютно безпечним", - пише газета.

На думку адміністратора одного з паризьких ресторанів Жозе Дюфура, "колективний психоз" після нападів у січні і листопаді 2015 року минув. Нині в його ресторані стільки ж відвідувачів, скільки було до атак.

А Шарль-Анрі Буассо, який щомісяця готує звіт для паризького офісу туризму, зауважує, що першими до міста повернулися самі французи. Далі за ними стали повертатися гості зі США та Китаю. Лише минулого року Париж відвідали понад півтора мільйони американців.

Одним із позитивних факторів стало те, що курс євро понизився відносно долара і гостям зі США стало вигідніше подорожувати Європою, відзначає видання. Іншим вагомим чинником стала політика мера французької столиці Анн Ідальго, яка докладає зусиль для того, щоб місто ставало більш дружнім до пішоходів.

Уроки правильного харчування

Про те, як Амстердам знайшов вирішення проблеми ожиріння, пише Guardian.

Газета пише, що місто, популярне серед туристів завдяки тюльпанам і велосипедам, має менш відому, але від цього не менш нагальну проблему. Воно посідає перше місце в Нідерландах за показником ожиріння. Зокрема, серед дітей, адже кожен п'ятий маленький мешанець Амстердама має надмірну вагу.

Тож місцева влада поставила собі за мету різко скоротити кількість дітей із зайвими кілограмами. Для цього у школах запровадили уроки з приготування здорової їжі, відмовились від спонсорських контрактів з Coca Cola і McDonalds і заборонили дітям приносити з собою сік. Газета пише, що спочатку деякі батьки висловлювались проти, адже вважали сік корисним. Але вчителі розповіли їм про вміст цукру і дали зрозуміти, що таким чином роблять дітям послугу. Нині діти приносять до школи воду чи молоко, а на день народження пригощають однокласників фруктами й овочами замість цукерок.

Політика місцевої влади вже приносить результати. Як пише видання, за три роки кількість дітей з надмірною вагою знизилася в місті на 12 відсотків.

Ще більше вражає те, що Амстердаму вдалося зробити те, що іншим містам не під силу. Найбільше скорочення кількості дітей з ожирінням зафіксоване серед найбідніших соціальних груп", - пише газета, додаючи що зазвичай до таких людей найскладніше достукатися.

Огляд підготував Юрій Мартиненко,

Служба моніторингу BBC