Чи втручалася Україна у президентські вибори у США? - огляд ЗМІ

Чи дійсно Україна втручалася у президентські вибори в США, що думають у ЄС з приводу нових санкцій проти Росії, чому криза у Польщі небезпечніша за "брекзит", та чи можна купити щастя, - аналізує іноземна преса 26 липня.

Чи "саботувала" Україна Трампа?

Доказів, що Україна дійсно втручалася у президентські вибори в Сполучених Штатах та допомагала Гілларі Клінтон, не існує.

Про це пише американська Washington Post у відповідь на новий скандальний твіт Дональда Трампа.

Напередодні президент США написав про "українські спроби саботувати" його кампанію та запитав, "де розслідування Генерального прокурора" з цього приводу.

Цей твіт був частиною цілої серії заяв пана Трампа із нищівною критикою генпрокурора Джеффа Сешнса.

Але за словами газети, чимало з цих заяв містили "неправдиві та оманливі" твердження.

Зокрема, видання відкинуло ідею Дональда Трампа порівняти "саботаж" з боку українського уряду із ймовірними зв'язками людей з його оточення з представниками Росії.

"Фундаментальна різниця полягає у тому, що Україна вважається союзником США, тоді як Росія - суперником. А надто, розвідка США виявила організовані намагання незаконно зламати та оприлюднити інформацію, які ініціював російський президент Володимир Путін і які були навмисною спробою втрутитися в американські вибори та послабити демократичну систему. Немає доказів такої організованої спроби з боку України", - пише Washington Post.

Антиросійські санкції та ЄС

Про занепокоєння, з яким в ЄС сприйняли новину про нові американські санкції проти Росії, пише New York Times.

Зокрема, в Брюсселі побоюються, що нововведення спричинять справжнє потрясіння на енергетичному ринку Європи.

Як пояснює газета, санкції стосуватимуться будь-якої компанії, яка братиме участь у модернізації, розвитку або ж технічному обслуговуванні трубопроводів, які Росія використовує для експорту своїх енергоресурсів.

Один із проектів, якого обмеження неодмінно стосуватимуться - це "Північний потік 2".

"У Європейській комісії хочуть отримати від Вашингтона гарантії, що нові обмеження, якщо їх затвердять, не впливатимуть на інтереси ЄС або енергетичних компаній. Там також зазначили, що можуть використати європейські закони, щоби запобігти запровадженню "екстериторіальних" заходів з боку США, та натякнули на можливі дії у відповідь", - описує реакцію ЄС видання.

New York Times також попереджає, що розбіжності щодо американських санкцій можуть загрожувати "єдиній позиції" США та Євросоюзу щодо "анексії Криму Росією та підтримки нею бойових дій на сході України".

Політична криза у Польщі може стати серйознішою загрозою для Євросоюзу, ніж вихід Британії. Про це попереджає британська Financial Times.

На думку видання, небезпека для Брюсселя полягає у тому, що Лондон у процесі "брекзиту" грає за правилами, тоді як Варшава "користується всіма перевагами членства у ЄС та ігнорує набридливі накази, наприклад щодо імміграції або верховенства права".

Поряд із Польщею газета ставить і Угорщину, яка теж відходить від "лібералізму", і згадує про теплі стосунки між угорським прем'єром Віктором Орбаном та Ярославом Качинським, лідером польської партії при владі.

Через це ЄС буде важко запровадити будь-які санкції проти Варшави, адже такий крок вимагатиме одностайного рішення країн-членів ЄС, тобто пан Орбан муситиме повернутися спиною до пана Качинського, пише видання.

"Якщо дивитися з материка, загроза безладного "брекзиту" довела, що вихід з ЄС - це руйнівний та болючий крок. "Брекзит" більше не схожий на вірус, який може розповсюдитись. Але у ЄС може з'явитися потенційно серйозніша проблема, якщо поляки доведуть, що можуть досягти бажаного з меншими втратами і при цьому залишатися у союзі та відходити від правил", - резюмує Financial Times.

Щастя за гроші

Чи дійсно можна купити щастя? Згідно з новими дослідженнями, ми отримуємо значно більше насолоди від життя, коли платимо іншим, щоби вони зробили роботу, яка нам не подобається. Про це пише британська Guardian.

Газета розповідає, як дослідники роздали учасникам експерименту по 40 доларів на покупку чогось матеріального, а потім - таку ж суму для чогось, що допоможе зекономити час.

"Вони з'ясували, що другий варіант мав набагато сильніше впливав на рівень щастя. Люди розповіли, що відчули більше радості та ентузіазму (коли, наприклад, виклик таксі дозволив уникнути неприємної подорожі додому) та менше негативних емоцій на кшталт гніву (можливо, тому що не довелося сперечатися, хто митиме підлогу)", - описує дослідження газета.

Щоправда, за словами видання, навіть ті, хто може дозволити собі платити за подібні послуги, не завжди цим користується.

Зокрема, дослідники опитали кількох мільйонерів у Нідерландах, і лише 50% з них заявили, що платять іншим за роботу, яку не хочуть робити самі.

"Можливо, саме завдяки цьому вони і стали мільйонерами, але зекономлені гроші - це також час, який вони витратили", - констатує Guardian.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC