Тижневики: восени політикам буде не до реформ?

Рада Копирайт изображения Reuters
Image caption Експерти прогнозують, що депутатів восени захопить виборча кампанія, яка повільно, але наближається

В огляді українських тижневиків домінують політичні прогнози на нинішню осінь:

  • Чим займатимуться українські політики у новому політичному сезоні?
  • Чим загрожує Україні третій Майдан?
  • Що не так з освітою в Україні?
  • "Спекотна" підготовка до виборів

"Не розгойдуйте човен"

"Фокус" вважає, що наступний український політичний сезон буде "спекотним".

На думку видання, розвиток подій аж до літа 2018 року визначатиме підготовка до наступної президентської кампанії. На думку видання, дострокові вибори до парламенту є малоймовірними.

"Як би важко не було президенту із цим парламентом, Рада наступного скликання буде для нього гірша за всіма прогнозами", - пише видання з посиланням на соціологічні дослідження, які віддають "Блоку Петра Порошенка" лише друге місце.

Тому, веде далі журнал, адміністрація президента займеться позиціюванням і позитивними меседжами, а акцент робитиме на зовнішній політиці, оскільки "особливими соціально-економічними успіхами влада похвалитися не може". Крім того, активізують боротьбу із "нелояльною до влади публікою".

"Українську версію гасла "не розгойдуйте човен", яку не перший рік просувають пропрезидентські спікери, будуть чути звідусіль й постійно. На повну працюватимуть і вже апробовані гібридні методи боротьби із громадянським суспільством - від карних справ до чорнушних кампаній у соцмережах", - вважає видання.

Копирайт изображения AFP
Image caption "Фокус" пише, що команда президента підшукуватиме йому "зручного" суперника на наступних виборах

Окрім цього, команда президента шукатиме "зручного" суперника на другий тур. Не виключено, пише видання, що в українському політикумі виникне й нове обличчя, але поки що запит на "якість нового лідера" залишається.

Ще один варіант - "самозбереження влади" шляхом передачі частини повноважень президента парламенту є "більш теоретичним", адже зібрати в чинній Раді необхідну кількість голосів задля проведення конституційної реформи дуже складно.

Обговорюється й варіант об'єднання БПП та "Народного фронту", але, на думку видання, зважаючи на відносини між паном Порошенком з одного боку та Володимиром Гройсманом і Арсенієм Яценюком з іншого, важко оцінити ймовірність такого сценарію.

"Взаємовідносини в трикутнику Порошенко-Гройсман-Яценюк - як в атомів у молекулі, котрі водночас і притягують, і відштовхують одне одного", - зауважує журнал, додаючи, що потенційні учасники об'єднання "не довіряють одне одному".

Що ж стосується опозиції, то, на думку "Фокусу", не варто чекати на спільний фронт. Опозиційні партії, які можуть організувати "більш-менш" масові акції, продовжуватимуть цим займатися, а формування порядку денного, "попри загальне падіння довіри до влади", в опозиціонерів "не виходить".

"Політичні вистави"

"Український тиждень" чекає на "політичні вистави" у новому політичному сезоні.

Видання нагадує, що депутати залишили на осінь прийняття чотирьох надважливих реформ - пенсійної, медичної, судової та освітньої, а також низки законів.

Але чи проголосують вони за них - велике питання, адже "за жодну з реформ депутати, схоже, не мають особливої охоти голосувати" через побоювання втратити рейтинг.

Image caption Медична реформа - одна з найочікуваніших у суспільстві

"Справжня причина - небажання брати на себе відповідальність за непопулярні, а то й болісні рішення, які потім можуть вилитися в нелюбов електорату", - пише видання.

Крім того, веде далі журнал, депутати та й увесь політикум на чолі із президентом розпочнуть готуватися до "свята демократії" - виборів 2019 року.

"Робота на рейтинг остаточно стане основним лейтмотивом гри більшості акторів політичного цирку", - прогнозує видання.

При цьому депутати хочуть залишитися "білими і пухнастими", а президент - "протиснутись у другий тур із якимось слабаком". Тому, попереджає журнал, разом із популізмом і маніпуляціями вітчизняні політики використовуватимуть "повноцінний шантаж".

"Президент, генпрокурор, НАБУ та інші борці із корупцією (з одного боку) та парламентарії (з другого) шантажуватимуть одне одного від усієї душі, доки стане сил", - пише видання, додаючи, що вибори стануть "основою буття з усіма наслідками", тому українцям особливо не варто сподіватись на результативність можновладців.

"Незграбні трюки вітчизняного політикуму, що все більше нагадує акробата, який іде по канату над проваллям і повсякчас намагається сісти на шпагат між "хочеться" й "треба", цілком можуть закінчитися феєричним падінням. Єдиний запобіжник цьому - війна на сході країни, яка досі триває. Але й він якоїсь миті може не спрацювати. Бо війна війною, а вистави - за розкладом", - пише "Український тиждень".

Головні ризики країни

Масовий від'їзд за кордон робочої сили та можливість третього Майдану є головними ризиками України, вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

В інтерв'ю тижневику "Новое время страны" соціолог, яка вже 16 років намагається добитися запуску нового перепису населення, заявила, що економічні збитки від виїзду за кордон великої кількості людей може стати набагато більшими, ніж від відтоку мізків.

"Наприклад, будує західний інвестор в Україні завод, в тому числі під особисті гарантії президента, а працівників знайти не може. По-перше, тому що зарплата пропонується нижча, ніж у тій самій Польщі, а по-друге, тому що кадрів вже немає, поїхали", - каже пані Лібанова. На її думку, рецепт вирішення проблеми "банальний до неможливості" - підвищувати рівень життя українців.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Елла Лібанова каже, що від масової міграції Україну врятує лише підвищення рівня життя

Крім того, соціолог попереджає про небезпеку "розділення" українців.

"Зараз важливо, аби розділення української нації за політичними симпатіями не перетворилося на розкол. По-перше, дуже багато зброї на руках, і дуже багато людей мають досвід вирішення своїх проблем саме за допомогою зброї. Тому якщо зараз трапиться новий Майдан, він буде від самого початку жорстким і кривавим", - каже Елла Лібанова.

Вона також закликає систематично "скидати соціальну напругу" за допомогою структур громадянського суспільства.

"Якщо є організоване громадянське суспільство, все обмежується мирними пікетами, і до побиття вітрин, як правило, справа не доходить. Розкол суспільства майже завжди закінчується розколом держави", - цитує соціолога "Новое время страны".

Неконкурентноспроможна освіта

"Вітчизняна система шкільної освіти не здатна допомогти випускникам обрати майбутню професію. Тому що школа, як і в минулому столітті, заточена на форматування особистості та якостей, які вже давно не відповідають ані сучасному способу життя, ані вимогам сучасної економіки", - пише "Кореспондент".

На думку соціального психолога Олега Покальчука, навіть питання про профорієнтацію є пережитком "класно-урочної" системи, яка віджила себе.

"Кількість інформації, доступ до неї швидко збільшуються, а підручникова міністерська система освіти перетворюється із джерела знань в чорну діру, в якій зникають ентузіазм, мотивація та орієнтири", - каже психолог.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Чи є перспективи в української освіти?

Історик Ігор Танчин погоджується, що освіта в Україні є зараз апріорі неконкурентною.

"Світ змінився, глобалізація економіки потребує зовсім інші якості: не дисципліну, а креативність, не стандартність, а толерантність у глобалізованій економіці, не трудову дисципліну, а гнучкий робочий графік. Зараз вже неможливо готувати кадри для конвеєра", - каже пан Танчин.

На думку експертів, молоді люди сьогодні стоять перед набагато складнішим вибором, ніж їхні батьки, і саме тому потрібно якомога швидше реформувати систему освіти.

Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему