Огляд ЗМІ: Саакашвілі на кордоні "зіграв у хованки"

В огляді:

"Катастрофічна гра"

Про "гру у хованки" Міхеіла Саакашвілі з українськими прикордонниками пише французька газета Monde.

Коментуючи події на кордоні з Польщею, видання звертає увагу на "вражаючі паралелі" з проблемами на кордоні України з Росією.

Після трьох років боротьби на східному кордоні, де на завойованій території панують сепаратисти Донбасу, яких підтримує Росія, у неділю 10 вересня українська влада отримала новий удар за понад тисячу кілометрів звідти, на кордоні з Польщею", - пише Monde.

Те, як Саакашвілі і його соратники перетнули кордон, є частиною його стратегії постійного епатування, припускає газета.

"Разом із десятками журналістів і сотнями соратників, серед яких і колишня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, Саакашвілі цілий день грав у хованки з українськими прикордонниками, перш ніж з боєм прорватися через кордон", - відзначається в статті.

Monde пише, що для Києва "картинка є настільки ж катастрофічною, як і ухвалене наприкінці липня рішення про позбавлення Міші українського громадянства".

На думку автора статті, привід, під яким ухвалювалося це рішення, нікого не ввів в оману.

"Метою цього рішення було позбутися потенційного суперника Петра Порошенка перед виборами 2019 року", - пише газета.

"Цинізм цього маневру, проведеного в той час, як Саакашвілі перебував за кордоном, унаочнювався тим, у якій непростій ситуації він перебував", - додає видання.

Monde відзначає, що ситуація виходить за межі особистості Саакашвілі, адже епізод на кордоні свідчить про те, наскільки крихкими є владні інститути в Україні.

На думку автора, "відновлення міцних інституцій є критично важливим для української держави".

Порошенко досяг успіхів у посиленні безпекового блоку, насамперед армії, але вся конструкція залишається хиткою, пише видання.

"Угорщина й Росія піддали Київ нищівній критиці через новий закон про освіту, який, на їхню думку, позбавить етнічні меншини в Україні права навчатися своїми мовами", - пише Irish Times.

Газета зауважує, що до критики приєдналися Польща та Румунія, і це змусило прем'єр-міністра Володимира Гройсмана дати вказівку чиновникам, аби ті пояснили суть закону країнам ЄС.

Найбільш роздратованою через закон виявилася Угорщина, чий міністр закордонних справ заявив про "удар у спину" і пообіцяв поскаржитися на Україну в ЄС і ООН, відзначає видання.

На думку голови угорського МЗС, новий закон практично унеможливлює навчання дітей від 10 років мовами нацменшин. Більше того, документ суперечить українській конституції, вважає він.

"Тоді як популістська керівна партія Угорщини готується до виборів і, можливо, воліє відволікти увагу від власного протистояння з ЄС через реформу освіти й інші питання, а Росія перебуває в багатошаровому конфлікті з Україною протягом трьох років, навіть дехто з найближчих союзників Києва стурбований через реформу", - відзначає Irish Times.

Йдеться про Польщу, яка пообіцяла пильно стежити за тим, як український закон буде втілюватися в життя. Варшава планує робити все можливе для того, щоб поляки в Україні мали доступ до навчання польською мовою, додає видання.

Україна ж наполягає на тому, що зміни в освітній політиці не порушують міжнародні норми.

Irish Times наголошує, що питання мови і національної ідентифікації є "дуже емоційними" для 45 мільйонів українців у той час як країна "намагається інтегруватися до Заходу після століть домінування Росії".

Як давати раду ударам стихії

Сполучені Штати винесли урок із ударів стихії в минулому, і ці знання допомогли запобігти значній кількості жертв зараз, коли країна оговтується від ураганів "Гарві" та "Ірми", пише New York Times.

Газета зауважує, що два останніх урагани показали те, що мало хто помітив через нескінченний потік новин.

"Схоже, США навчилися краще реагувати на урагани, тоді як кліматологи стверджують, що загрози через шторми лише зростають через нагрівання океанів. Попри весь хаос, кількість жертв через "Гарві" й "Ірму" залишається на незвично низькому рівні - близько 85 людей у Флориді й Техасі", - пише New York Times.

Газета зазначає, що все змінилося після двох визначальних, хоч і дуже різних подій - терористичних атак 11 вересня 2001 року й урагану "Катріна" чотири роки потому, через який загинули майже дві тисячі людей.

Перша подія призвела до "революційних змін" в тому, як американський уряд реагує на критичні ситуації, вважають автори статті.

А ураган "Катріна" спровокував "глибинну дискусію про силу природних явищ" і "змусив американців переглянути ставлення до загроз паводків", - додає видання.

"Ці події, а також удари стихії до них і після, покращили колективне розуміння того, як сучасна країна має давати раду ураганам. Вони стали каталізаторами змін на краще у прогнозуванні погоди, евакуації людей та будівництві споруд, що є стійкими до ураганів", - відзначає газета.

Наука після брекзиту

Telegraph публікує інтерв'ю з Біллом Гейтсом, в якому той заявив, що Сполучене Королівство може втримати статус одного з лідерів у науковій та технологічній сферах навіть після виходу з ЄС.

На думку всесвітньо відомого засновника Microsoft та філантропа, для збереження наукового лідерства Британії потрібно продовжувати політику заохочування талановитих людей приїздити до країни та працювати там. Крім того, потрібно інвестувати значні кошти в перспективні дослідження й розробки.

Гейтс відзначив досягнення університетів у Ліверпулі, Единбурзі й Лондоні, а також Кембридж та Оксфорд. Його благодійний фонд вже інвестував приблизно мільярд доларів у британські дослідні інститути, адже вважає їх одними з найкращих.

Як пише Telegraph, в інтерв'ю Гейтс підкреслив, що завжди вивчає якість науково-дослідницьких центрів, перш ніж ухвалювати рішення про інвестування.

Між тим, газета нагадує, що перед голосуванням британців за вихід з ЄС засновник Microsoft попереджав Лондон про небезпеку такого кроку.

Тоді він говорив, що вихід з Євросоюзу поставить під загрозу динамічний розвиток наукової спільноти Сполученого Королівства.

Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC