Тижневики: чи провалилися акції Саакашвілі?

Михайло Саакашвілі під час протестів у Києві Копирайт изображения Getty Images

Читайте в огляді українських тижневиків:

  • Протестне попередження владі
  • Події біля Ради - проблем стало більше
  • Що думають про медреформу
  • Чи варто звільняти Андрія Шевченка зі збірної

Не розслаблятися!

"Український тиждень" пише, що жовтневі протести під Верховною Радою не були такими масовими та резонансними, як сподівалися організатори.

Одним із наслідків цього може стати хибне відчуття високопосадовців, що вони - у повній безпеці та повністю контролюють ситуацію.

Тижневик наводить дані опитування соціологічної служби Центру Разумкова, які свідчать про високий рівень недовіри до влади: "Хоча лідерами недовіри стабільно є російські ЗМІ (-78,4%), їм у потилицю дихають українські суди (-71,6%)… Довіра до чиновників загалом - 69,5%, до Верховної Ради - 66,9%, до уряду - 53,3%, до президента - 43,4%".

Водночас, за словами заступника директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайла Міщенка, висока недовіра до інституцій не обов'язково спричиняє масові протести. Він закликає владу не повторювати помилки режиму Януковича 2013-2014 років і не провокувати людей на повстання.

"Акції в листопаді 2013-го спочатку теж не були масовими. Вони були навіть менш масовими, ніж акції минулого тижня. Однак кілька необережних дій влади — і на вулиці вже вийшло кількасот тисяч людей. Якщо рівень незадоволення владою високий, будь-яка дрібна ситуація, дрібний конфлікт можуть перерости в масові політичні акції", — цитує його "Український тиждень".

За що боролися?

Що здобули і втратили організатори протестів, учасники і країна загалом - про це пише журнал "Кореспондент".

Копирайт изображения Getty Images

Виграв від акції колишній очільник Грузії. "Саакашвілі нагадав про себе. Тепер його буде важче екстрадувати з України", - вважає часопис. "Пропрезидентські сили провели ревізію опонентів, оговталися від переляку і весело регочуть, - веде далі "Кореспондент". - Те, що залишилося біля Ради, нагадує наметове містечко Юлії Тимошенко біля Печерського суду на Хрещатику за часів Януковича. Імітація протесту. Безглузді конструкції".

Мітинги відволікли українців від вирішення нагальніших проблем, пише тижневик. "Рада зірвала терміни бюджетного процесу і не розглянула, як того вимагає закон, в першому читанні проект держбюджету-2018 до 15 жовтня", - зазначає "Кореспондент".

"МВФ відклав візит чергової місії в Україну, що означає і відтермінування отримання п'ятого траншу. Незрозуміло, якою буде ціна газу для населення - це також предмет перемовин з Фондом", - додає часопис.

"Одним словом, є багато питань, які важать для країни набагато більше, аніж мітинги із найкращими загальними цілями й інтереси окремих політиків", - підсумовує журнал.

Знову про медреформу

Про те, що здобудуть і що втратять лікарі внаслідок медичної реформи, розмірковує тижневик "Фокус".

Копирайт изображения Getty Images

Видання нагадує, що вже наступного року в Україні скасують "медичне кріпосне право" - українці зможуть самі обирати сімейного лікаря, а платити йому буде держава - 370 грн на рік за кожного пацієнта.

"Фокус" розповідає, що намагаючись зрозуміти ставлення медиків до реформи, журналісти зіткнулися із тим, що в Україні майже не існує незалежних приватних сімейних лікарів, які за планами авторів реформи, повинні скласти конкуренцію співробітникам бюджетних медичних установ.

Член громадської ради при міністерстві охорони здоров'я Євген Гончар переконаний, що новозатверджена реформа зможе змінити цю ситуацію.

"Коли робота сімейного лікаря стане вигіднішою фінансово, охочих її виконувати стане більше", - вважає він.

Пан Гончар нагадує, що кожен лікар зможе укласти угоди із двома тисячами пацієнтів, за кожного з них держава заплатить йому по 370 гривень. "Виходить 740 тисяч гривень на рік за консультації та базові аналізи. Це не так вже й погано", - цитує його "Фокус".

Костянтин Надутий, який є членом Української асоціації сімейної медицини, звертає увагу на те, що 370 гривень покривають лише первинні обстеження, а за решту пацієнтам доведеться платити з власної кишені. Чи зможуть це собі дозволити літні люди, які вже мають "букети" складних хвороб - відкрите питання.

"Теоретично запровадження контрактної медицини має породжувати конкуренцію між провайдерами медичних послуг. Тобто хворі матимуть можливість обирати лікарів. Але на практиці в умовах дефіциту спеціалістів більш ймовірно, що лікарі будуть обирати пацієнтів. Хто стане брати старих, людей із важкими хворобами та інших "невигідних" клієнтів?" - запитує він.

Пан Надутий додає, що на хороших медиків з України є великий попит в Європі. Тому цілком ймовірно, відтік спеціалістів зросте.

Помилки тренера Шевченка

Чому Україна не змогла подолати відбірковий етап Чемпіонату світу з футболу 2018 року - це питання поставив тижневик "Країна" футбольному оглядачу Сергію Бабариці.

Копирайт изображения Getty Images

"Україна показувала приголомшливий футбол - із контролем м'яча та грою в позиційній атаці, проте лише епізодами", - вважає він.

"До активу можна зарахувати домашній матч з Туреччиною, окремі моменти гри проти Фінляндії та в київському поєдинку з Хорватією. Але цього замало", - переконаний оглядач.

Пан Бабарика додає, що як тренер Андрій Шевченко не зміг "розкрити" своїх футболістів. "Можна відзначити лише Руслана Ротаня… Колишній капітан "Дніпра" у 35 років демонстрував пристойний рівень", - веде далі Сергій Бабарика. Він зазначає, що сподівання побачити кращу гру від Євгена Коноплянки і Дениса Гармаша "були марними".

Попри це, наголошується, що звільняти тренера немає сенсу. "Шевченка запрошували з прицілом на Євро-2020. Він набув досвіду. Тепер має бути гнучкішим. Не варто соромитися грати від оборони. Це робить навіть наставник "Манчестер Сіті" Гвардіола", - додає футбольний оглядач.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему