Євросоюз остерігається Пучдемона - огляд ЗМІ

Пучдемон Копирайт изображения Getty Images
Image caption Карлес Пучдемон настрожує політиків ЄС, вважають у New York Times

Страх ЄС перед лідером Каталонії, програш битви проти глобального потепління та натовпи туристів у Амстердамі - теми міжнародної преси у середу.

Насторожена Європа

New York Times пише про усунутого з посади лідера Каталонії Карлеса Пучдемона. У вівторок він заявив, що приїхав до Бельгії не для того, щоб просити притулок, а радше щоб отримати гарантії чесного суду.

"Я хочу, щоб Європа відреагувала", - сказав на прес-конференції Пучдемон.

Ці слова та його поведінку в цілому видання трактує як спробу "надати найбільшій політичній кризі Іспанії за останні десятиліття європейське забарвлення".

"Він по суті пропонує керувати своїм каталонським урядом у вигнанні з міста, де розташовані найголовніші інституції Європейського Союзу, що не проявив симпатій до намагання відділитись [від Іспанії]", - додає видання.

New York Times пише, що Бельгія настільки насторожено поставилась до пана Пучдемона та його пересувань, що заборонила проводити прес-конференцію в урядовій будівлі.

"І що є більш важливим, Європейський Союз теж остерігається Пучдемона, чиї заклики до Європи, заснованої на "демократії, свободі, вільному висловлюванні поглядів", як він сам висловився, свідчать про романтичне сприйняття цього блоку", - додає газета.

На думку авторів статті, напередодні втрати Британії Євросоюз "не має бажання, ані розширюватися, ані створювати ще більше тріщин".

А такі країни як Франція, Італія чи Бельгія не зацікавлені у тому, щоб давати поштовх рухам за відділення регіонів - на кшталт Корсики, Ломбардії чи Фландрії.

Що означає напад у Нью-Йорку?

Американські та британські медіа пишуть про напад у Нью-Йорку, де автомобіль збив людей на велодоріжці та тротуарі.

Washington Post вважає, що атака може посилити політичні дискусії у США щодо імміграції та безпеки.

Газета нагадує, що Дональд Трамп виступає за більш прискіпливі перевірки іммігрантів, аби запобігти терористичним нападам, але його опоненти намагаються заблокувати дії президента в судах.

Видання також зауважує, що в жодному з указів Трампа про заборону в'їзду осіб з деяких країн не згадується Узбекистан - за попередньою інформацією, нападником у Нью-Йорку є 29-річний узбек.

А Guardian зауважує, що жінка на ім'я Дільфуза Ісхакова із Цинциннаті повідомила газеті, що впізнала підозрюваного.

За її словами, він зупинявся у неї близько шести років тому після переїзду з Узбекистану до США.

Пані Ісхакова описує його як "хорошого хлопця", який не любить багато говорити. При цьому вона стверджує, що не знає, чи він релігійний.

Врятувати себе

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Світ не поспішає скорочувати викиди в атмосферу, нарікають у Le Monde

"Глобальне потепління: битва за два відсотки майже програна". Такий заголовок можуть бачити читачі на сторінках французької Le Monde.

Газета пише про "катастрофічну різницю" між зобов'язаннями, які взяли на себе країни, аби знизити рівень викидів парникових газів в атмосферу, та зусиллями, необхідними для виконання Паризької угоди.

Підписавши її у 2015 році, більшість країн погодились зробити все можливе, щоб втримати зростання температури на рівні нижче двох відсотків порівняно з тією, яка була зафіксована в доіндустрільний час.

Le Monde цитує доповідь ООН, яка спирається на дані низки міжнародних науковців. Документ було опубліковано "після літа, сповненого катаклізмів", і за декілька днів до відкриття міжнародної конференції щодо клімату.

Щоб утримати глобальне потепління нижче двох відсотків, потрібно, аби глобальні викиди СО2 не перевищували 42 гігатони на рік до 2030 року, вважають експерти. Це 42 мільярди тонн.

Однак навіть якщо всі 195 держав, які підписали кліматичну угоду, виконають свої зобов'язання, це буде лише третина шляху, наголошує ООН.

За умови, що обіцянки будуть виконані (хоча частина з них прив'язані до отримання міжнародного фінансування), планета нині рухається до того, що температура підвищиться на три чи навіть більше градуси наприкінці століття, підсумовує видання.

Дідусі й бабусі на роботі

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Британські робітники бояться йти на пенсію, констатує Telegraph

У Британії все менше людей можуть дозволити собі "ранній вихід на пенсію", пише Telegraph.

За офіційною статистикою, вперше в історії країни середній вік виходу на відпочинок від роботи перевищив 65 років.

Це стосується чоловіків, зазначає газета. Але жінки також швидко наближаються до цієї межі.

Більш ніж один із десяти чоловіків, а також вісім відсотків жінок нині працюють у віці понад 70 років.

Раніше, у 1980-ті, британці виходили на пенсію переважно у 50 років. Після цього вони непогано жили завдяки добре профінансованим пенсійним програмам, які спирались на суттєві доходи від торгівці цінними паперами.

Нині ж більшість з тих, кому за 50, працюють. Таких людей у Британії понад 70 відсотків, відзначає Telegraph.

Разом з тим газета зауважує, що і середня тривалість життя значно зросла. У тих, хто народився в новому тисячолітті, шанси дожити до 105 років перевищують 50 відсотків.

За підрахунками експертів Ендрю Скотта й Лінди Греттон, майбутній столітній пенсіонер, який заощаджуватиме 10 відсотків своєї зарплати протягом усього трудового життя, зможе розраховувати на пенсію, що дорівнює половині місячного доходу, лише у 80-річному віці.

Це, ймовірно, призведе до того, що люди будуть постійно перелаштовувати свою зайнятість і розтягувати кар'єру до 70 і більше років.

Кому добре в Амстердамі?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Амстердам перестав бути затишним містом для власних жителів, пише Guardian

Guardian пише про туристів як проблему жителів Амстердама.

Видання цитує місцевих жителів, які жаліються на те, що всього за 10 років столиця Нідерландів перетворилася на місто, максимально пристосоване до потреб туристів.

"На місці магазинів для місцевих з'явилися крамниці, що обслуговують лише туристів. Це змушує відчувати себе гостем у власному кварталі. Навіть туристи почали жалітися, адже все, що вони можуть побачити - це інші туристи", - розповіла місцева жителька Елс Іпінг.

Guardian відзначає, що Амстердам значною мірою став жертвою власних амбіцій. Після кризи 2008 року місто стало активно стимулювати інвестиції в туристичну галузь, щоб відродити економіку.

"Ідея спрацювала, навіть занадто добре", - пише видання.

Кількість туристів зросла з 11 до 18 мільйонів на рік, що забагато для міста з населенням у 850 тисяч жителів.

Виявилось, що деякі вулиці просто надто вузькі, щоб там могли пройти натовпи людей.

Через скарги жителів мерія почала боротися з масовим туризмом, запроваджуючи обмеження на візити через сайт Airbnb, мораторій на будівництво нових готелів та підвищені податки на кімнати для туристів.

Та на думку Елс Іпінг, цього замало. Вона радіє лише з того, що принаймні знає власних сусідів.

А жителям багатьох вулиць доводиться змиритися з тим, що усі квартири поруч орендують туристи.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему