Західні ЗМІ: чи піде Рада Європи на поступки Москві?

Путін Копирайт изображения Getty Images
Image caption Росію позбавили права голосу в ПАРЄ через дії в Україні

Теми огляду західної преси 27 листопада:

  • Чому Рада Європи може піти на поступки Москві
  • Чому США не варто погоджуватися на пропозицію Росії щодо миротворців на Донбас
  • Як провідний британський нейрохірург допомагає українцям
  • Чому британці працюють багато, але не надто ефективно

Чи скасує Рада Європи санкції

Рада Європи може скасувати санкції проти Росії через побоювання, що Москва може вийти з організації і тим самим поставити під питання захист прав людини всередині країни.

Про це пише британська Financial Times із посиланням на генсека Торбйорна Ягланда.

Ці побоювання виникли на тлі рішення Москви призупинити щорічні платежі у бюджет Ради Європи та її погроз перестати визнавати рішення Європейського суду з прав людини.

Так Росія відреагувала на рішення позбавити її делегацію права голосу у ПАРЄ, нагадує газета.

В Україні вже заявили, що йти на поступки Росії без прогресу у питанні повернення Криму або вирішення конфлікту на Донбасі не можна, адже це може спричинити "ланцюгову реакцію" та призвести і до скасування санкцій іншими організаціями, зокрема Євросоюзом.

"Ніхто не хоче посилати сигнал, ніби ми приймаємо анексію Криму. Не йдеться про скасування цієї принципової позиції. Але ми маємо дивитися ширше: в чому полягає наш мандат. Наш мандат - захищати права людини у Росії, Криму та в інших країнах на континенті", - заявив пан Ягланд в інтерв'ю газеті.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Торбйорн Ягланд у жовтні у Москві зустрічався з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим

Його основне побоювання стосується Європейського суду, адже не маючи до нього доступу, деякі росіяни не матимуть шансу захистити свої права.

Опоненти ініціативи піти на поступки Росії заявляють, що це стане прецедентом для інших держав, у яких спостерігається згортання демократичних свобод, додає газета.

Посол України Дмитро Кулеба вже зазначив, що якщо Рада Європи піде на такий крок, то Київ "перегляне свої стосунки із Радою Європи".

Відмовитися від умов Путіна

Пропозиція президента Росії Володимир Путіна щодо миротворців на Донбасі - це "пастка" для Дональда Трампа, вважає американська Washington Post.

На думку видання, якщо Білий дім погодиться на цю ініціативу, то повторить ті самі помилки, яких США вже припустилися у Сирії.

За словами газети, Кремль хоче, щоб діяльність миротворців на Донбасі обмежувалася захистом членів моніторингової місії ОБСЄ.

І хоча Путін зрештою погодився дозволити їм працювати не тільки на лінії зіткнення, а й на всій території самопроголошених республік, на нещодавніх перемовинах Москва відкинула 26 з 29 пропозицій американського спецпредставника Курта Волкера, пише видання.

"Якщо Путін має на меті й надалі дестабілізувати Україну, не дозволяючи їй інтегруватися у європейські інституції та зберігаючи контроль над буферною зоною, то він ніколи не погодиться на миротворчу місію, яка відповідала б умовам України або Заходу", - коментує газета.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Спецпредставник США Курт Волкер вже тричі зустрічався з помічником Володимира Путіна Владиславом Сурковим

Ця тактика спрацювала для Росії у Сирії - тоді росіяни вели перемовини із США для того, щоб виграти час та закріпити військові успіхи, вважає видання.

Американський президент мусить запобігти подібному розвитку подій в Україні і не погоджуватися на мир "на умовах Путіна", резюмує Washington Post.

Британський нейрохірург та Україна

Британська Guardian розповідає про візит в Україну провідного британського нейрохірурга Генрі Марша. Цієї осені всесвітньовідомий лікар ділився досвідом з колегами в одній із львівських лікарень, де також провів складну операцію та прийняв пацієнтів.

Пан Марш регулярно відвідує Україну з 1992 року та намагається зробити внесок у покращення системи охорони здоров'я, пише газета.

За словами видання, йому дуже близька боротьба країни за незалежність. "Моя робота була таким самим елементом боротьби проти корумпованої автократії, як і Євромайдан", - цитує його Guardian.

За словами газети, у Львові, де пан Марш також презентував свою нову книгу, його сприймають як зірку і регулярно зупиняють на вулицях заради селфі та автографів. Але основна його робота - допомогти місцевим нейрохірургам.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Генрі Марш допомагає львівським лікарям

Він каже, що у лікарні вистачає сучасного обладнання, але є серйозні труднощі із менеджментом та підготовкою медпрацівників. Одна з багатьох проблем - неналежна робота з пацієнтами після операцій.

"Я тепер краще розумію відчуття безнадійності, яке переслідує багатьох українців. Як можна щось змінити, якщо вся система корумпована та зламана?" - цитує Guardian пана Марша.

Але хірург наголошує: працювати з українцями планує і надалі. Тим більше, що місцеві колеги досі потребують його допомоги.

Працюють багато, але не дуже ефективно

Трудоголізм британців стає на перешкоді їхній продуктивності на робочому місці. Про це пише британська Independent, коментуючи результати досліджень. Вони показали, що британці працюють більше годин, ніж їхні колеги у провідних країнах ЄС, але програють у ефективності.

На думку газети, саме у цьому парадоксі й полягає причина проблеми - мовляв, британці надто втомлюються від тривалого сидіння на роботі й, як результат, страждає їхня продуктивність.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Британці забагато працюють?

Як приклад видання напівжартома згадує історію лондонського консультанта з рекрутингу, яка стала дуже популярною у соцмережах.

Цей працівник розповів у пості у мережі LinkedIn, що прокидається о четвертій ранку, тренується у спортзалі, п'є воду з лимоном та смузі, читає, заповнює щоденник та починає працювати - і все це до 8:30 ранку.

Але газета сумнівається, що таку продуктивність реально зберегти протягом усього робочого дня. Це стало очевидним ще у часи Другої світової війни, наголошують автори.

"Тоді на одному із заводів із виробництва боєприпасів працювали 78 годин на тиждень. Уряду було треба терміново збільшити обсяги виробництва. Робочий час на тиждень знизили на 10 годин. Це призвело до збільшення обсягів виробництва", - розповідає Independent. І наголошує, що тепер цю істину мають зрозуміти керівники британських компаній.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему