ЗМІ: "танцювальна" революція у Вірменії, "союз проти Росії" і макіяж Макрона

Копирайт изображения Getty Images

Західні ЗМІ 4 травня пишуть про наступне:

  • "Cоюз проти Росії"
  • Дезінформація в епоху соцмереж
  • Революція з танцями
  • Скільки коштує причепурити Макрона?

"Cоюз проти Росії"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Борис Джонсон спробує "поглибити союз проти Росії", вважає Guardian

На цьогорічних глобальних самітах Лондон хоче переконати партнерів у необхідності масштабної боротьби з російською дезінформацією, пише британська Guardian.

На зустрічах у форматі Великої сімки, Великої двадцятки, НАТО і ЄС Британія спробує "поглибити союз проти Росії, який був похапки створений міністерством закордонних справ після отруєння колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля", пише видання.

Guardian цитує джерело, яке стверджує, що поворотним моментом для міністра закордонних справ стали інциденти в Солсбері й сирійському місті Дума, де на початку квітня, ймовірно, сталася хімічна атака.

Говорячи про необхідність протидіяти Росії, Лондон аргументує це тим, що заяви Москви про непричетність до будь-якого з цих інцидентів свідчать про її "незацікавленість у співробітництві заради того, щоб досягнути взаємного розуміння правди". Натомість обидва епізоди використовують, аби систематично розділяти західних виборців і сіяти сумніви, вважають у Лондоні.

Guardian також цитує главу комітету з закордонних справ Тома Тугендета, який вважає, що "Путін веде інформаційну війну, метою якої є спрямування нашого найбільшого активу - свободи слова - проти нас".

Утім, дехто з колишніх дипломатів вважає "демонізацію Росії катастрофічною стратегією", зауважує газета.

Ентоні Брентон, який був послом Британії в Росії у 2004-2008 роках, заявив, що з Росією й досі можна говорити про ядерне роззброєння, тероризм і кібервійну. Він також дивується, навіщо британський міністр закордонних справ порівняв футбольний чемпіонат у Росії з гітлерівською Олімпіадою 1936 року. "Якщо хтось раптом шукав заяву, розраховану на те, щоб розлютити росіян, то це саме вона і є", - цитує газета Брентона.

Дезінформація в епоху соцмереж

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Росія добре засвоїла, що першою жертвою війни стає правда, вважає Liberation

Французька Liberation згадує вислів про те, що першою жертвою війни завжди стає правда, і зауважує, що в часи соціальних мереж він є особливо актуальним.

На думку автора редакційної колонки Лорана Жофрена, "російська пропаганда дуже добре засвоїла" цю тезу. Аналізуючи події навколо ймовірної хімічної атаки в Сирії, газета пише, що після кожного такого інциденту віртуальний світ моментально переживає "бомбардування фейковими новинами".

"Фото і відео? Це все інсценування. Свідки? Вони упереджені. Неурядові організації? Вони працюють на опозицію. Демократичні держави? Вони брешуть і т. д.", - описує Жофрен традиційні меседжі обох сторін.

Він додає, що ті, хто озвучують дезінформацію, зазвичай розраховують на коротку пам'ять користувачів соцмереж, адже їхні аргументи іноді суперечать один одному. Головною метою є плутанина в головах тих, на кого вони розраховані, вважає Жофрен.

Революція з танцями

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Вірменія не проходить, а "протанцьовує свій шлях до революції", пише Washington Post

Кореспондентка Washington Post Емі Ферріс-Ротмен описує атмосферу протестів у Вірменії та припускає, що країна не проходить, а "протанцьовує свій шлях до революції".

"Вигнання прем'єр-міністра може бути справді серйозною роботою. Але вона також має бути веселою", - вважає авторка.

Ферріс-Ротмен пише, що саме таке враження вона отримала під час антиурядових протестів у Вірменії. У час, вільний від блокування доріг, страйкування й розмахування вірменським прапором, жителі тримільйонної країни займаються тим, що мало асоціюється з революцією, - танцюють, пише вона.

У Єревані можна стати свідком вуличних вечірок, де переважно молоді люди висловлюють свій протест проти корумпованої, як вони вважають, владної еліти.

"Ми - вірмени. Ми танцюємо, коли щасливі", - цитує авторка статті 24-річну студентку. Вона наголошує на тому, що таким чином вірмени показують уряду, що владі не вдасться обманути їх.

Як пише Ферріс-Ротмен, вірмени вбачають у танцях зв'язок між країною та розпорошеною по всьому світу діаспорою.

Тим часом, їхня революція продовжується, наголошує Washington Post. Уже 8 травня парламент має повторно розглянути кандидатуру опозиційного лідера на пост глави уряду.

Скільки коштує причепурити Макрона?

Макрон Копирайт изображения Getty Images
Image caption За один макіяж перед ефіром Макрон платив більш як 800 євро, стверджує Monde

За декілька днів до першої річниці Емманюеля Макрона на посту президента Франції газета Monde аналізує його виборчу кампанію і, серед іншого, підраховує, скільки команда майбутнього президента витратила на те, щоб причепурити його перед телеефірами й виступами.

За 35 сеансів макіяжу довелося віддати 29 тисяч євро, заявила спеціальна комісія. Гроші були сплачені компанії Eurydice, і, як зауважує Monde, співпрацею клієнт, імовірно, залишився задоволений. Колишній глава компанії Арно Жолен тепер працює в Єлисейському палаці й відповідає за організацію урочистих подій.

В цілому під час президентської кампанії Макрон витратив 16.5 мільйонів євро. Він став рекордсменом за цим показником з-поміж 11 претендентів на найвищу посаду, хоч і не досяг максимально допустимого рівня для тих, хто пройшов до другого туру, - 22.5 мільйонів євро.

Як пише видання, держава зрештою компенсувала значну частину витрат переможця виборів - понад 10 мільйонів євро.

При цьому витрати, в розмірі сім тисяч євро, сплачені за консультації Макрона зі співаком і вокальним тренером Жаном-Філіпом Лафоном, залишились без компенсації.

Огляд підготував Юрій Мартиненко,Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему