New York Times: як живе Донбас під час "нудної" війни

Донбас Копирайт изображения ANATOLII STEPANOV Getty
Image caption Журналіст New York Times Аліса Сопова пише, що для стороннього глядача "війна в Україні стала нудною"

Про війну і мир на сході України, референдум проти абортів в Ірландії, і як вчителька виправила помилки у листі Дональда Трампа - огляд іноземних ЗМІ.

Як співіснують війна і мир на сході України

Про нелегке життя в зоні військового конфлікту на Донбасі пише на сторінках New York Times журналіст Аліса Сопова.

Після трьох місяців, проведених нещодавно у так званій ДНР, вона констатує, що для стороннього глядача "війна в Україні стала нудною". Тож коли її запитують, яка там ситуація, вона відповідає: "Ну, війна і досі забирає життя, в середньому однієї чи двох людей кожного дня. Але вона стала настільки статичною, що навіть дивно. Дві армії сидять одна навпроти одної, іноді між ними не більше 30 метрів".

Авторка додає, що із Мінськими домовленостями ні Україна, ні самопроголошені республіки не можуть воювати, але й не можуть піти геть. "Іноді відбуваються перестрілки, переважно вночі, коли міжнародні наглядачі сплять", - пише Сопова.

Нещодавно на Донбасі поновилися інтенсивні бої, але "світ майже не помітив цього", пише вона.

Оскільки ескалації й затихання боїв відбувалися вже на раз, цивільне життя повертається до лінії фронту, де "дивним чином співіснують війна і мир". "Я бачила школу, яка функціонує на відстані 150 метрів від фронту. Дітей туди привозять на автобусі, який їде вузенькою дорогою серед мінних полів. Я чула, що інша школа в цьому місяці потрапила під обстріл. Там вибило вікна, коли всередині знаходились 370 дітей. Чотири дні потому скло вставили назад і заняття відновились. Війна війною, але треба йти до школи", - пише авторка.

Копирайт изображения facebook.com/pressjfo.news/

Пані Сопова зауважує, що в центрі Донецька немає відчуття, що війна йде тут і зараз. На вулицях гуляють мами з дітьми і працюють кав'ярні.

"Але життя складне з інших причин. Територія, що відкололася від України, має розміри штату Нью-Йорк і населення - 4 мільйони жителів, перед якими постає складний вибір. Вони стали заручниками опортуністичних сепаратистських лідерів і одночасно злочинців для української влади. Їх вважають симпатиками сепаратистів і громадянами, які не зберегли вірність своїй країні і чий гріх полягає в тому, що їх узяли в заручники", - відзначає авторка.

Як ірландці стали на крок ближчими до Європи

"Зразковим референдумом" називає французька Le Monde те, що відбулося в Ірландії 25 травня. В цей день більшість громадян країни проголосували за скасування норми конституції, яка фактично забороняє аборти.

"Ірландське "так" абортам, а також висока явка на голосуванні у п'ятницю, в тому числі серед молодих людей та чоловіків, об'єднує країну і наближає її до решти Європи", - вважає газета.

Вона називає це голосування зворотнім прикладом референдуму щодо "брекзиту", який відбувся у сусідній Великій Британії два роки тому. Цього разу референдум не роз'єднав країну і не налаштував жителів сільської місцевості проти тих, хто живе в містах, пише видання.

Копирайт изображения Jeff J Mitchell Getty
Image caption Голосування щодо абортів в Ірландії відбулось 25 травня

Голосування щодо заборони абортів поклало край "парадоксальній ситуації", коли в одній і тій самій країні дозволено укладати шлюб людям однієї статі, але жінкам не дозволено вирішувати, що робити з вагітністю, підкреслює Le Monde.

Газета вважає, що референдум також показав, що суспільство в Ірландії йде на крок попереду політичної і релігійної еліти. "Багато виборців визнали, що вже давно чекали на цей референдум", - пише видання.

У майбутньому зміни можуть відбутися у ще двох куточках Європи, припускає Le Monde. За ірландським референдумом пильно стежили у Польщі, де громадянське суспільство намагається завадити уряду обмежити право жінок на аборт, а також у Північній Ірландії. Як пише видання, в цій частині Великої Британії теж діє заборона на переривання вагітності.

Скільки помилок знайшли в листі від Трампа

Колишня вчителька англійської мови з Атланти Івон Мейсон виправила помилки у листі президента і відправила його назад Дональду Трампу.

Як пише Daily Mail, сталося це після того, як Флориду сколихнула чергова масова стрілянина. Івон Мейсон написала Трампу листа, де попросила зустрітися з батьками жертв трагедії і порушила питання безпеки у школах. Відповідь надійшла 3 травня, але "з купою граматичних помилок".

Копирайт изображения AFP
Image caption 61-річна вчителька розкритикувала Трампа за помилки у листі. На фото Трамп, але з іншим листом

Лист був надрукований від імені Білого дому і підписаний Дональдом Трампом. У тексті неодноразово згадуються слова "держава" і "нація", але вони написані з великої літери, що, на думку вчительки на пенсії, є помилкою. Також в останньому абзаці згадується слово президент, і воно також написане з великої літери.

"Якби мої учні надіслали мені такий текст, то отримали б такі самі позначки з виправленнями", - цитує видання 61-річну Мейсон.

Daily Mail пише, що вона залишилась незадоволеною і змістом листа, адже в ньому лише згадуються кроки, які влада зробила після стрілянини.

Тим часом фотографія, на якій видно лист із виправленнями, стала популярною у Facebook, де її лайкнули і розповсюдили сотні разів, зауважує видання.

Чи поглине Італію криза?

Восени італійці можуть знову піти на виборчі дільниці, і це будуть вже другі парламентські вибори в цьому році.

Як пише Guardian, це може статися через відмову президента затвердити кандидатуру євроскептика на пост міністра фінансів. Її запропонував кандидат на пост прем'єр-міністра Джузеппе Конте. Але щойно президент Серджіо Маттарелла заветував її, Конте відмовився формувати уряд.

Газета називає вчинок голови держави безпрецедентним у новітній історії країни. Він ілюструє "глибоку прірву" між Маттареллою, який має бути політично нейтральним, і лідерами двох популістських партій, які намагаються сформувати уряд після перемоги на виборах у березні, пише Guardian.

Копирайт изображения AFP
Image caption На Італію може чекати політична і економічна криза

Маттарелла пояснив свій вчинок тим, що призначення міністром фінансів людини, яка називає приєднання Італії до зони євро історичною помилкою, може спровокувати значні економічні негаразди. На думку видання, його заява є індикатором того, що президент свято вірить у важливість євро для фінансової безпеки країни. Але його вчинок також може призвести до конституційної кризи.

Підсумком може стати ще більша підтримка популістів з боку виборців і намагання двох партій втілити в життя свої обіцянки.

Як пише Guardian, економісти оцінили ці обіцянки в 170 мільярдів євро. Якщо додати до них італійський борг у два трильйони євро, ЄС може стати свідком найгіршого для себе сценарію - боргової кризи за зразком Греції у третій за розміром країні єврозони, зауважує газета.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC