Огляд ЗМІ: чому війна проти Північного потоку-2 така важлива?

В огляді:

  • Канада збирається легалізувати споживання марихуани на національному рівні;
  • Як почувають себе іноземні шпигуни в серці Європи;
  • Північний Потік-2 та Україна - боротьба за виживання;
  • Замінники молока шкідливі?

Північний Потік-2 чи Україна?

Копирайт изображения Reuters

Боротьба України з російським проектом Північний Потік-2 - це боротьба за саме існування української економіки, а отже і країни, вважає польське видання Energetyka24.

"Для Польщі це, передусім, боротьба за нижчу ціну та газову незалежність від Росії. Для України транзит газу - це питання бути чи не бути усій промисловості та платоспроможності держави", - вважає видання.

На його думку, без транзиту російського газу через Україну, частину газопроводів треба буде просто розібрати, а економіка зазнає потужного удару.

Прибутки за транзит газу через Україну складають приблизно два мільярди євро, тобто близько 10% усіх надходжень до бюджету.

Якщо звернути увагу на те, що найближчі роки стануть піком виплат для України за зовнішніми зобов'язаннями, ситуація є доволі складною, пише Energetyka24.

Без доходів за транзит газу Україна матиме складнощі з виплатами боргів, що фактично означатиме дефолт.

Кремль, безперечно, скористається із ситуації, підтримуючи свій наратив, що революції проти влади, навіть тоталітарної, ведуть до хаосу та банкрутства, зазначає видання.

Особливістю газової транзитної системи України є її інтеграція із внутрішньою розподільчою системою.

Це дає певну гнучкість під час транзиту, але якщо від нього відмовитися, це означатиме, що робота системи тільки у внутрішньому дистрибуційному режимі вимагатиме коштовної модернізації, кажуть у Energetyka24.

Саме бажання зберегти доходи від транзиту, та уникнути коштовної модернізації ГТС і спонукає українську владу до агресивної боротьби з Північним Потоком-2.

Канадський легалайз

Копирайт изображения Reuters

Якщо все піде за планом, 1 липня Канада стане першою країною Великої Сімки, яка легалізувала марихуану, пише газета Guardian.

У 2017 році канадська індустрія марихуани оцінювалася в 5,7 мільярда доларів, і за допомогою легалізації уряд сподівається викроїти собі щедру частку прибутків.

Багато хто каже, що успіх реформи полягатиме в тому, чи зможе країна подолати чорний ринок наркотиків. Видання спробувало дізнатися, що ж думають місцеві дилери з приводу легалайзу.

Два дилери з Торонто, з якими веде розмову видання, погоджуються, що багато чого залежатиме від ціни.

Якщо уряд виставить "астрономічні ціни" за легальну марихуану, "люди все одно повернуться до мене", вважає один з них. А на думку другого, на ціни впливатимуть нові податки:

"Як у випадку з алкоголем та тютюном, це буде перша річ, на яку підійматимуть податки, якщо їм знадобляться гроші".

Також співрозмовники видання відзначають, що уряд регулюватиме рівень вмісту психоактивних речовин в марихуані, що продається за державною ліцензією. Отже, якщо хтось захоче міцнішого ефекту, то все одно звертатиметься до нелегальних дилерів.

Співрозмовники видання досить скептично оцінюють розмови про те, що кількість людей, що споживають марихуану, значно зросте після її легалізації.

"Можливо 10% нових людей і захоче спробувати [марихуану] легально придбану в державному магазині, - каже один з них, - але не всі кинуться пробувати, і не всім вона сподобається".

"Місто шпигунів"

Копирайт изображения EPA

Польське видання Gazeta Wyborcza називає Брюссель "містом шпигунів" та згадує найгучніші шпигунські скандали у фактичній столиці Євросоюзу.

"Штаб-квартири НАТО та ЄС. П'ять тисяч дипломатів. Шістдесят тисяч працівників посольств, консульств та міжнародних організацій. Двадцять тисяч в лобістських фірмах… Жодна контррозвідка не здатна це контролювати", - описує місто газета.

Згадуючи кілька шпигунських історій з 1960-70-х років, видання теж переказує кілька цілком сучасних прикладів.

Наприклад, у 2014 році в мережі з'явився запис розмови між тодішнім представником ЄС з питань закордонних справ Кетрін Ештон та естонським міністром закордонних справ Урмасом Паетом.

Газета пише, що "російські медіа піддали [розмову] пропагандистській обробці, аби, попри її зміст, використовувати її як доказ, що навіть європейські політики вважають, що снайпери на Майдані були пов'язані з українською опозицією".

Газета відзначає, що розмова була підслухана саме з боку Брюсселя, а не Талліна.

Ще один епізод, в якому газета пов'язує Росію та шпигунство в Брюсселі - це саміт Великої Двадцятки восени 2013 року в Петербурзі. Там гостям роздавали флешки з матеріалами саміту. Тоді секретар кабінету голови Європейської Ради Германа ван Ромпея передав таку флешку для аналізу німецьким спецслужбам, які підтвердили наявність на ній шпигунських програм.

Видання зазначає, що не тільки Росія шпигує в Брюсселі, згадуючи викриття діяльності китайських, ізраїльських та навіть американських спецслужб в "серці" ЄС.

Молоко чи "молоко"?

Копирайт изображения Reuters

Напої, якими замінюють молоко останнім часом, можуть виявитися не такими вже й корисними для здоров'я, пише Daily Mail.

З'ясувалося, що популярні замінники молока з мигдалю, коноплі або сої можуть містити в декілька разів більше калорій, жирів та цукру, ніж "традиційне" коров'яче молоко.

За словами дієтолога Люсі Джонс, з цієї причини такі продукти не є "більш здоровою альтернативою".

Мова не йде про індивідуальну непереносимість лактози чи вегетаріанства, коли замінники - єдина альтернатива.

Натомість, вважає дієтолог, споживати замінники молока аби уникати жирів та цукру - є сумнівним з точки зору ефективності.

До того ж, сам склад таких замінників не надто вражає, каже видання.

Зокрема, "мигдальне молоко" часто містить лише 2-3% самих горіхів. А в кокосовому молоці, яке продають у магазині, не більше 3.5% власне коксів.

"У більшості випадків, ви споживаєте просто дуже дорогу воду", - каже Джонс.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, служба Моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему