Як українці попереджали Facebook про російські фейки - огляд ЗМІ

У понеділок в огляді світової преси:

  • Facebook та фейкові сторінки
  • Скандальний бразильський президент
  • Грецькі повії скаржаться на чайові
  • Італійське вино вже не таке

Як українці попереджали Facebook

Копирайт изображения Getty Images/Zach Gibson

Українські високопосадовці попереджали керівництво Facebook про небезпеку фейкових сторінок у соцмережі ще до того, як Росію звинуватили у спробах вплинути на результати президентських виборів у США, пише Washington Post.

Видання згадує, як навесні 2015 року на зустрічі у штаб-квартирі Facebook модератор зачитав уголос запитання від Петра Порошенка про те, чи відкриє соцмережа своє представництво в Україні. Тоді зал, де перебували молоді співробітники Facebook, наповнився сміхом, згадує видання.

"Але пропозиція від (українського - ред.) уряду була серйозною. В уряді вважали, що офіс у Києві, де працювали б люди, добре обізнані з політичною ситуацією в країні, могли б розв'язати проблему браку знань керівництва Facebook про російську інформаційну війну", - пише Washington Post.

Видання зауважує, що в той час допомога від засновника мережі Марка Цукерберга була конче потрібною Порошенку. У Києві сподівалися, що можна зупинити "розповсюдження Кремлем дезінформації в соцмережі з метою посіяти недовіру до нової адміністрації і популяризувати вторгнення Росії й окупацію частин України", відзначає автор статті.

Три роки потому у Києві й досі немає представництва Facebook, а офіційні особи стверджують, що компанія не змогла знайти розв'язання проблеми "онлайн-втручань" Росії. "Методи, які виявили (українські - ред.) посадовці, такі як скоординована активність задля перевантаження системи Facebook і використання нібито справжніх акаунтів, є такими самими, як і ті, що були використані під час змагань 2016 року", - пише Washington Post.

У статті наводиться цитата Дмитра Шимківа, який тривалий час працював в адміністрації Порошенка: "Я відверто говорив, що існують фабрики тролів, що їхні пости й репости популяризували фейкові пости й новини".

Зрештою, після історії з можливим втручанням у вибори у США Facebook запустив масштабні проекти, аби не допустити масового використання соцмережі заради маніпуляцій. "Але українські попередження дворічної давнини показують, наскільки гігант соціальних мереж був сліпим до шкідливого використання Facebook, особливо там, де ця мережа є неймовірно популярною, але де немає її фізичної присутності на місці", - пише видання.

Пізніше представники Facebook пояснювали, що не надто швидке реагування на скарги про маніпулятивні дії було спричинене тим, що соцмережа зосереджувалась на позитивному ефекті від своєї роботи. Серед іншого, прикладом позитивної дії соцмережі Washington Post називає її роль під час протестів на Майдані у 2013-14 роках. За допомогою Facebook українці координували доставку медичних препаратів та інших необхідних речей, а також тактику спротиву, відзначає видання.

Кого обрали бразильці

Копирайт изображения Getty Images/NurPhoto

Мільйони бразильців перебувають "в екстазі" після того, як їхній кандидат Жаір Болсонару переміг у другому турі президентських виборів, пише Guardian.

"Уперше ми матимемо президента, який боїться Бога і сповідує справді праві погляди", - цитує газета 40-річного Фернандо Перейру.

Guardian зауважує, що радіють не тільки у Бразилії, але й дехто за кордоном. Міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні написав у Twitter, що "навіть у Бразилії громадяни вказали лівим на двері".

Утім, не всі в захваті від перемоги кандидата, який є прихильником відновлення смертної кари і деякі висловлювання якого називають расистськими і гомофобними. Як пише Guardian, "прогресивні бразильці глибоко стривожені тим, що їхня країна тепер, імовірно, зробить крутий поворот до правих поглядів".

За майже тридцять років політичної діяльності Болсонару став відомим своєю "ворожістю до чорношкірих, геїв, корінних бразильців і жінок", відзначає газета. Також він вважається прихильником диктаторських режимів, в тому числі режиму, який був при владі у Бразилії з 1964 по 1985 роки. Його президентство може радикально змінити обличчя "четвертої найбільшої демократії у світі", вважає Guardian.

У статті наводиться думка журналіста Кловіса Сен-Клера, який вважає, що "коктейль з розчарування виборців аморальністю політиків й успішної демонізації Робітничої партії" став причиною того, що колись маргінальний політик зміг посісти президентське крісло. Багато виборців Болсонару голосували, керуючись насамперед емоціями, а не фактами, припускає журналіст. На його думку, Робітнича партія має чимало "гріхів" за плечима, але за час її правління був досягнутий чималий прогрес в економічній і соціальній політиці. Але про ці досягнення дехто з виборців просто забув, вважає оглядач.

Французька Monde відзначає, що Болсонару є "імпульсивним, але бездіяльним". Газета цитує експерта Антоніо Августо де Кейроша, який вважає, що обраний президент "вказує на проблеми, але не пропонує варіантів їхнього вирішення". На думку де Кейроша, Болсонару "достатньо вказати на винних, яких потрібно покарати".

А професор Університету Сан-Паулу Пабло Ортелладо вказує на ще одну деталь. "У світі більшість кандидатів з крайніми правими поглядами роблять поступки, щоб розширити свою електоральну базу. Жаір Болсонару не зробив жодної. Він не підлаштовувався під виборців, це виборці підлаштувались під нього", - цитує Monde Ортелладо.

Коментуючи погляди обраного президента на володіння зброєю, а також його традиційний жест, де він пальцями зображує пістолет, газета пише, що Болсонару таким чином намагався викликати симпатії у виборців, наляканих бандами й народними дружинами. Психоаналітик Крістіан Дюнкер сказав, що Болсонару таким чином виступає в ролі "заміни батька, якого бояться, але якому підкоряються в обмін на захист".

Як криза зачепила грецьких повій

Копирайт изображения Getty Images/NurPhoto

New York Times розповідає про те, як перед економічною кризою не вистояла жодна професія у Греції, включно з тією, яку називають найдавнішою.

Газета пише, що колапс в економіці після кризи 2008 року, а також приїзд десятків тисяч мігрантів підштовхнули до заняття проституцією ще більше жінок, ніж раніше. При цьому ціни на їхні послуги впали далі нікуди, зауважує видання і наводить приклад "російсько-польської повії" Єлени, яка погоджується на 20 євро.

Тоді як у світі точаться розмови про нову еру в гендерних стосунках і боротьбу з сексуальним насильством завдяки рухам на кшталт #MeToo, в афінських борделях "жінки мовчать, а їхні тіла продаються", пише New York Times. Газета цитує Дімітру, яка протягом 18 років володіла квітковою крамницею, але була змушена припинити підприємницьку діяльність під час кризи і зрештою опинилася серед повій.

У Греції проституція не заборонена у спеціальних зареєстрованих борделях, але більшість таких закладів у Афінах не реєструються. Вулична проституція заборонена, але на розі вулиць часто можна побачити повій. Дехто з них займаються цим через нестачу грошей, а інших змушують, відзначає видання.

За підрахунками афінського професора кримінології Грігоріса Лазоса, який вивчав вплив міграційної й економічної криз, кількість повій у столиці Греції зросла на 7 відсотків з 2012 року, а середня ціна у борделях знизилась із 39 євро до 17 євро. При цьому він вважає, що з майже 800 борделів у місті лише вісім працюють легально. За правилами, такі заклади мають бути розташовані на певній відстані від шкіл, церков і публічних просторів, тож їх складно розташувати в насиченому будівлями історичному центрі.

У статті автор підкреслює, що жодна з повій, з якими вона спілкувалась в Афінах, не хоче займатись цією працею, але усі стверджують, що змушені. Дехто каже, що працювати нині складніше, ніж будь-коли, адже клієнти жаліються на нестачу грошей. Дехто з чоловіків навіть просить зробити знижку.

"Декілька років тому вони давали чайові. Іноді 20, 50 чи навіть 100 євро, якщо їм сподобалось. Тепер чайових немає", - цитує видання одну з грецьких повій.

Чи змінює клімат смак італійського вина?

Копирайт изображения Getty Images/MARCO BERTORELLO

Через кліматичні зміни італійським виноробам невдовзі буде складно виготовляти традиційне просекко, піно гріджио та інші вина, що стали візитівкою регіону, пише Washington Post.

Видання пояснює, що більш жарке літо скорочує сезон дозрівання винограду. В ньому швидше збільшується вміст цукру і змінюється рівень кислотності. "Просекко має бути квітковим, свіжим і з низьким вмістом алкоголю. А кліматичні умови рухають це вино у зворотному напрямку, тож винороби намагаються боротися за допомогою технологічних рішень", - пише газета.

У статті наводиться коментар 64-річного Лівіо Сальвадора, який сезон за сезоном вирощує один і той самий виноград на одній і тій самій землі, але помітив суттєві зміни. "Ми спостерігаємо клімат, який стає майже тропічним", - вважає він, коментуючи "опечений виноград" на плантаціях.

Washington Post зауважує, що північно-східні регіони Італії здавна спеціалізувались на виноробстві, яке стало частиною їхньої ідентичності. Один із місцевих виробників стверджує, що клімат у цій частині країни був ідеальним для вирощування винограду ще з часів Римської імперії.

Тепер ситуація змінюється. За словами 54-річного винороба Паоло Піттаро, коли він був хлопцем, виноград дозрівав у жовтні. Коли йому було 20-30 років, це відбувалось у вересні. Нині врожай збирають наприкінці серпня.

Дехто з виробників експериментує, створюючи для лози більше тіні. Інші, навпаки, обрізають листя на початку сезону, щоб молода лоза сама пристосувалась до спеки. Також вони створюють і удосконалюють систему постачання вологи корінню, пише видання. І хоча є такі винороби, які уникають розмов про зміни клімату, щоб не знецінити свій товар, все більше італійських майстрів визнають, що адаптуватись до нових реалій - єдиний шлях зберегти свою справу.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найцікавіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему