Чому не варто брати участь в "шопінг-оргії" у Чорну п'ятницю - огляд ЗМІ

В п'ятницю, 23 листопада, західна преса пише про таке:

  • Як маркетологи грають з людськими емоціями у Чорну п'ятницю
  • Як Україні перейти від революції до еволюції
  • Чому померлого голову російського ГРУ не варто звинувачувати у провалах відомства
  • Які гаджети виходять з моди

Чим приваблює шопінг у Чорну п'ятницю?

Копирайт изображения Getty Images

Не брати участь у "шопінг-оргії" - з таким закликом у Чорну п'ятницю виступає журналістка Daily Telegraph Джудіт Вудс.

Вона наводить результати досліджень, які свідчать, що сьогодні - не єдиний день, коли купити необхідні товари можна за доступними цінами. Окрім того, деякі покупки у Чорну п'ятницю коштуватимуть навіть дорожче, ніж протягом року.

Але, як визнає Вудс, у цей день покупців у магазини тягнуть не тільки ціни.

"Якщо ви подивитеся на статистику, то побачите, що для більшості з нас Чорна п'ятниця - це про любов до себе. Майже дві третини чоловіків та більш як три чверті жінок молодше 25 років планують купити щось для себе", - пише автор.

За її словами, маркетологи свідомо маніпулюють людськими емоціями, тож коли ми бачимо в рекламі заклики на кшталт "цінний товар, обмежена кількість, пропозиція скоро закінчиться, не проґавте", наш мозок просто не може втриматися.

Але кількість товарів, які британці після чорної п'ятниці повертають в магазини, свідчить, що задоволення від таких покупок триває недовго. Тому Вудс нагадує про ще один спосіб активізувати гормони щастя.

"Сплеск ендорфіну, який виробляється, коли ми щиро щось віддаємо, набагато перевищує той, що ми отримуємо, коли вихоплюємо знижки", - резюмує Вудс.

"Герої" - не заміна інститутам влади

Копирайт изображения Getty Images

"Після революції Україні потрібна еволюція". Такого висновку у статті для Financial Times доходить колишній виконавчий директор ЄБРР в Києві Френсіс Маліж.

За його словами, протягом останніх п'яти років Україна постійно стикається з однією й тією самою проблемою - відсутністю ефективних державних інститутів. Яскравим свідченням цьому є стан судів, а правоохоронна система загалом "часто опиняється не на тому боці в боротьбі з корупцією".

В таких умовах, на думку Маліжа, країні часто доводиться робити ставку на "героїв" та ентузіастів, а не на ефективні інститути.

"Герої - це смертні люди, які іноді змінюють роботу. Героїзм - це прекрасна риса у часи революції, яка однак не є ефективною формою управління країною", - наголошує він.

За словами Маліжа, Україна вже зробила чимало після Революції гідності. В її активі - "сильний та впевнений" Національний банк, прозорі системи державних закупівель та молоді професіонали, яким вдалося реформувати систему управління окремих державних компаній.

"Україна ще ніколи так далеко не просувалася у процесі своєї трансформації. Після падіння комунізму в країну прийшли нова система та нові терміни. Слова "бізнесмен" та "рекетир" увійшли до вжитку одночасно, і це не випадковість. Треба розбити цей зв'язок. Україна має все необхідне, щоб домогтися цього раз і назавжди", - резюмує пан Маліж.

Смерть Коробова та провали ГРУ

Копирайт изображения Reuters
Image caption Ігор Коробов (праворуч) очолив ГРУ в 2016 році

Голова російського ГРУ Ігор Коробов, про смерть якого оголосили напередодні, запам'ятається перш за все численними провалами російської розвідки за два роки його керівництва. Так вважає оглядач Independent Олівер Керролл.

За його словами, за останні 25 років одразу декілька високопосадовців ГРУ померли у "підозрілих" обставинах, включно із колишнім головою відомства Ігорем Сергуном у 2016 році.

Щоправда, у випадку Коробова немає причин ставити під сумнів офіційну заяву про "тривалу хворобу" 62-річного посадовця, каже автор.

Також, на його думку, немає підстав вважати, що викриття кількох сотень активних агентів ГРУ за останні місяці якось підірвало авторитет Коробова в очах президента Володимира Путіна.

З цим погоджується і російський експерт з питань безпеки Олександр Гольц, який заявив газеті, що хоча Коробов запам'ятається в першу чергу "провалами", чимало з них сталися без його вини.

На думку Гольца, помилки почалися тоді, коли зона відповідальності ГРУ значно розширилася, а вплив відомства суттєво збільшився. А причина тому - нова військова доктрина, яка презентував ще у 2012 році керівник Генштабу Валерій Герасимов.

"Нова доктрина Герасимова стерла відмінності між війною та миром та передбачила для ГРУ провідну роль у новій, нескінченній та нелінійній війні", - цитує Independent Гольца.

Занепад планшетів

Копирайт изображения Getty Images

Популярність планшетів падає - принаймні, у Великій Британії. Про це пише The Times із посиланням на дослідження британського медіарегулятора Ofcom.

Згідно з результатами, такі гаджети є більш як в половині британських сімей, однак за три роки цей показник лише зменшувався.

Натомість ситуація зі смартфонами геть протилежна. Кількість британців, що ними користується, за цей період стабільно збільшувалася і досягла 78% серед дорослого населення.

"Дослідження зайшло докази "цифрової залежності", яка тільки посилюється. Користувачі в середньому перевіряють смартфони кожні 12 хвилин, а кожна п'ята людина проводить онлайн більш як 40 годин на тиждень. У звіті також йдеться, що люди менше розмовляють по телефону, віддаючи перевагу мессенджерам", - наголошує видання.

Крім смартфонів, збільшується також популярність смарт-телевізорів, смарт-годинників та фітнес-браслетів.

А от DVD-програвачі та навіть стаціонарні комп'ютери поступово залишають домівки британців, каже газета. Зменшується і кількість користувачів ігрових приставок.

Планшети ж, попри загальне падіння популярності, продовжують користуватися попитом серед літніх людей. Зокрема, такі гаджети є у чверті британців, яким більше 75 років, додає The Times.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему