Guardian: Азовська криза - ескалація "забутого" на Заході конфлікту в Україні

Українського моряка виводять з суду російські силовики Копирайт изображения Reuters
Image caption У Сімферополі тривають суди над українськими моряками, які перебували на кораблях, захоплених Росією

У середу, 28 листопада, західна преса пише про таке:

  • Чому Заходу важко зберігати солідарність щодо відповіді на дії Росії
  • Як невизначеність навколо воєнного стану викликає "розгубленість та паніку" серед українців
  • Як воєнний стан може посилити позиції Петра Порошенка
  • Чому конфлікту навколо Азовського моря немає рішення

Потрібна солідарність Заходу?

Захоплення українських кораблів біля Керченської протоки спричинило нову ескалацію "забутого" конфлікту в Україні. У відповідь Захід має зайняти ще більш консолідовану позицію проти Росії, пише у редакційній статті Guardian.

"Ані Росія, ані Україна не хочуть, щоб ситуація вийшла з-під контролю. Але небезпека існує, і її треба визнати. Сутички малої інтенсивності тривають на Донбасі та залишаються переважно без уваги світу: 10 000 людей, серед них 3 000 мирних жителів, загинули з початку протистояння у 2014 році. Небезпека прорахунків та помилок в Азовському морі реальна", - попереджає газета.

За словами видання, очікувати на серйозну реакцію Заходу важко, адже президент США Дональд Трамп, наприклад, "надто зайнятий" своїм Twitter, де він критикує НАТО та розслідування щодо втручання Росії в американські вибори у 2016 році.

Щодо Євросоюзу, то там планують розглянути додаткові санкції проти Росії у грудні, але, на думку видання, це буде "важкий бій". Втім, після подій навколо Азовського моря європейським союзникам Кремля буде важко відшукати аргументи на користь пом'якшення санкцій, вважає газета.

"З часів захоплення Криму ми стали свідками загибелі 298 людей на борту літака рейсу MH17, який збили російською ракетою проросійські повстанці, безжальні бомбардування на підтримку режиму Асада в Сирії, отруєння Скрипаля в Солсбері та дедалі більші докази політичного втручання. Необхідність солідарності збільшувалася з кожним кроком. Але зберігати її стає дедалі важче", - констатує Guardian.

"Страшні історії" про воєнний стан

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Оголосити воєнний стан вирішили на засіданні РНБО ввечері 25 листопада

Ухвалення закону про воєнний стан викликало серед українців "розгубленість та паніку", пише оглядач Independent Олівер Керролл.

Він наголошує, що після того, як з моменту голосування в парламенті минуло більше доби, не було ясності, що саме новий режим означатиме для пересічних громадян.

"В Одесі ходили чутки про примусову мобілізацію. Потім вони виявилися неправдивими. В інших містах регіону повідомляли про нестачу іноземної валюти", - розповідає автор.

Незрозуміло було навіть, коли саме воєнний стан офіційно набирає чинності, наголошує Керролл.

"Повідомлення про кілька десятків росіян, яких розвернули у київських аеропортах у понеділок ввечері, наводять на думку, що прикордонний контроль вже працює за новим законом. Не дивно, що інформаційний вакуум навколо нових заходів швидко почали заповнювати страшні історії", - вважає Керролл.

У Нацраді з безпеки та оборони газеті також не роз'яснили, що саме очікує на громадян, каже автор.

За словами речниці відомства, нові заходи - це "законний механізм, який дозволяє Україні діяти оперативно у випадку відкритої агресії з боку Росії".

"Be prepared", - зауважила прес-секретарка англійської мовою, додає Керролл.

Воєнний стан - плюси для Порошенка

Копирайт изображения Reuters

Ініціатива запровадити воєнний стан може допомогти президенту Петру Порошенку знов привернути увагу Заходу до конфлікту в Україні, а також посилити позиції перед виборами, вважає Financial Times.

"[Воєнний стан] набирає чинності напередодні саміту G20 в Аргентині, де очікується зустріч президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним. Тим часом лідери ЄС мають поновити санкції проти Росії", - наголошує газета.

Втім, на думку видання, впровадження воєнного стану на 60 діб - як пропонувалося спочатку - та подальше перенесення виборів з 31 березня на більш пізній термін значно б погіршило відносини Порошенка з західними союзниками та "заплямувало б його репутацію як демократа".

Але навіть і без переносення виборів воєнний стан дає президенту чимало можливостей підвищити свою популярність усередині країни, пише видання.

За словами Брайана Меффорда, який працює політичним консультантом у Києві, новий режим може допомогти Порошенку "об'єднати країну, продемонструвати патріотичну рішучість у відповідь на російську агресію та довести, що він і справді має намір провести вибори наступного року".

Чи можна мирно розв'язати конфлікт на Азові?

Копирайт изображения Getty Images

Суперечка між Україною та Росією щодо Азовського моря "фундаментально нерозв'язна", наголошує New York Times у статті про можливість нової війни після захоплення українських кораблів та моряків біля Керченської протоки.

Головна проблема - в тому, що дві країни по-різному інтерпретують, хто має контролювати територіальні води навколо Криму, каже видання.

"Україна хоче затвердити свою суверенність у районах, які Росія вважає своїми, кажуть аналітики. Натомість контроль над проходом з Чорного моря до Азовського через Керченську протоку - ключовий елемент у затвердженні претензій Росії на Крим", - підкреслює газета.

У цій ситуації чимало буде залежати від реакції Заходу, яку Росія "тестує" своїми діями в Азовському морі.

"Вони можуть і здати назад, - цитує газета колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера. - Але якщо вони відчують, що реакція слабка, то, на мою думку, продовжать блокаду".

Проте, чи перейде конфронтація до відкритих бойових дій на морі? На думку російських експертів, з якими поспілкувалася New York Times, Кремлю це непотрібно - мовляв, дестабілізації в Україні можна досягти і просто підтримуючи сепаратистів.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему