Польща замінить російський газ норвезьким - Financial Times

Газпром Копирайт изображения Getty Images

Теми огляду ЗМІ за останній понеділок січня:

  • Чи є життя без російського газу? Як Польща намагається знайти альтернативи паливу зі Сходу
  • Інтелектуалів хвилює можливий розпад Європи
  • На Оскар номінували фільм, знятий газетою
  • Негативний вплив великих агрокорпорацій

Польські кроки у напрямку до газової незалежності

Копирайт изображения Getty Images

Польща давно мала намір позбутися енергетичної залежності від Росії, а останнім часом зробила декілька рішучих кроків у цьому напрямку, пише газета Financial Times.

Зокрема, у листопаді 2018 року, газотранспортні компанії Польщі, Gaz-System, та Данії, Energinet, домовилися спільно працювати над проектом балтійської труби, що поєднає Польщу з газовими родовищами Норвегії.

А в грудні, польська державна нафтогазова компанія PGNiG, підписала ще одну угоду про постачання зрідженого природного газу зі США. У середині січня, ця ж компанія отримала три нові ліцензії на видобуток газу в норвезькій акваторії.

Польські держслужбовці сподіваються, що ці ініціативи не тільки дозволять країні позбутися залежності від російського газу, але й дозволять їй стати регіональним газовим хабом, що постачатиме надлишок газу до Центральної та Східної Європи.

Директор компанії Polskie LNG, що будує термінали зрідженого газу на балтійському узбережжі країни, Павло Якубовський, вважає, що створення енергетичних каналів по лінії північ-південь, що конкуруватимуть зі східно-західними, дозволить центральній Європі диверсифікувати енергетику.

"Польща працює над сполученням із Литвою, Україною, Словаччиною та Чехією, аби постачати надлишок газу до сусідніх ринків і створити регіональний газовий центр", - каже Якубовський.

Польща отримує 11 з 17 мільярдів кубометрів газу, які імпортує, від російського "Газпрому".

Однак чинний контракт закінчується у 2022 році, й Польща заявила, що не має наміру його продовжувати через випадки порушення постачання за останні півтора десятиріччя.

Однак, чи буде готова балтійська труба до завершення контракту з Газпромом, невідомо. Так само ускладнює процес той факт, що десь у Балтійському морі, ця труба має перетнутися з конкурентом у вигляді "Північного потоку-2", який реалізує Кремль.

Аналітик Роберт Томашевський із варшавського центру Polityka Insight каже: "Gaz-System має дійти згоди з "Газпромом" з цього приводу. Це технічна розмова, але я можу уявити ситуацію, в якій "Газпром" це рішення відкладе або затягне весь процес".

Європа "розпадається на очах"

Копирайт изображения AFP/Getty Images

"Європа, як ідея, розпадається на очах", - написали у маніфесті 30 інтелектуалів з 21 країни, передає газета The Guardian.

Документ на 300 сторінок написав французький філософ Бернар-Анрі Леві, а підписали, зокрема, романісти Ієн МакЕван та Салман Рушді, історик Саймон Шама, та лауреати Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич, Герта Мюллер, Орхан Памук та Ельфріде Єлінєк.

"Ми маємо або хотіти Європи, або загинути під хвилями популізму", - сказано в документі.

Автори попереджають, що перед Європою стоять виклики, яких вона не бачила з 1930-х років.

"Покинута з іншого берегу Ла-Маншу та по той бік Атлантики двома великими союзниками, які два рази рятували її від самознищення в минулому столітті; вразлива до все більш відкритих маніпуляцій кремлівського майстра, Європа як ідея, як воля і відбиток, розпадається на очах", - сказано в маніфесті.

Рушді зізнався Guardian, що все ще сподівається на другий референдум по Брекзиту, який би припинив вихід Британії з ЄС.

МакЕван сказав, що він "дуже песимістично" дивиться на сьогоднішню ситуацію, але сподівається, що "цайтґайст (дух часу) зміниться".

Орхан Памук наголосив, що ідея Європи важлива для неєвропейських країн.

"Історичний успіх Європи полегшив захист ідей та цінностей, які життєво необхідні людству в усьому світі", - сказав він.

"Без цих цінностей немає Європи, окрім туристичної та бізнес-Європи. Європа - це не географія, а, в першу чергу, ідеї. Це уявлення про Європу під загрозою".

На Оскар номінований документальний фільм, який зняли на замовлення газети

Копирайт изображения Getty Images

"Це немов телевізійна мережа змагалася б за престижну міжнародну літературну премію", - так прокоментував культурний оглядач газети The Guardian, Пол Чедвік, номінацію на кінопремію Оскар короткометражного документального фільму "Чорні Вівці", створеного на замовлення цієї ж газети.

26-хвилинну стрічку, що розповідає про 11-річного темношкірого хлопчика з Лондона, який стикається з расизмом і робить усе, аби призвичаїтись у новому колективі, номінували на премію за найкращий документальний фільм.

Автор вважає, що така номінація свідчить про "потужний вплив техніки на медіа-простір".

"Яким би не був результат Оскарів, сама номінація доводить, що те, що раніше вважалося різними медіа - друковані ЗМІ, телерадіомовлення та кіно - тепер нерозривно пов'язані на цифрових платформах, до яких аудиторія має доступ будь-де, будь-коли, на мобільних пристроях", - пише Чедвік.

Харчові корпорації сприяють ожирінню

Копирайт изображения Getty Images

Підписати світову угоду, аби зменшити вплив великих харчових корпорацій, закликає Комісія з ожиріння, заснована медичним журналом The Lancet у партнерстві зі Світовою федерацією з ожиріння, Оклендським університетом та Університетом імені Джорджа Вашингтона, передає газета Independent.

Згідно з результатами дослідження цієї комісії, лобіювання великих корпорацій та трильйонні державні субсидії для агропромислового комплексу, перешкоджають сталому розвитку планети й спричиняють ожиріння, неякісне харчування та глобальне потепління.

Дослідження опублікували незадовго після того, як інша комісія запропонувала "дієту для здорової планети", в якій пропонувалося обмежити споживання червоного м'яса до еквівалента одного бургера на два тижні.

Представники промисловості сказали, що такі заходи збільшать ціни на харчові продукти, однак потепління клімату також збільшить ціни на агрокультури через посухи та повені, вважають експерти комісії.

Харчова промисловість генерує 25-30% парникових газів, а тваринні продукти - більш ніж половину, згідно з дослідженням.

"До сьогоднішнього часу, недоїдання та ожиріння вважалися полярними явищами, пов'язаними з нестачею або надлишком калорій", - каже професор Бойд Суінбурн, співголова комісії.

"Однак насправді, вони спричинені одними й тими самими нездоровими та несправедливими системами харчування, що базуються на одній економічній політиці, що орієнтована лише на економічне зростання та ігнорує негативні наслідки для здоров'я та суспільної рівності".

"Така сама історія з потеплінням клімату, що ґрунтується на доході й владі", - додає він.

Огляд підготувала Маргарита Малюкова, Служба моніторингу ВВС

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему