Як помирає мрія Люка Бессона про "французький Голлівуд" - огляд ЗМІ

Сцена з фільму "Леон" Копирайт изображения Getty Images
Image caption Мрію про "французький Голлівуд" французького режисера Люка Бессона, який став всесвітньо відомим завдяки фільму "Леон" (1994), може зруйнувати ситуація на світовому кіноринку

У середу, 15 травня, іноземна преса пише про таке:

  • Що сталося з мрією режисера Люка Бессона про "французький Голлівуд"?
  • Як Макрон та Ле Пен борються за французькі місця в Європарламенті?
  • Чим запам'ятався перший фінал Євробачення?
  • Чому в США почали забороняти розпізнавання обличчя?

Для мрії Бессона настали тяжкі часи

Копирайт изображения Getty Images
Image caption На межі виживання опинилася заснована Люком Бессоном компанія EuropaCorp, що продюсувала такі фільми як "Люсі", "13-й район", "Револьвер", "Перевізник", "Монстр у Парижі", "Валеріан і місто тисячі планет"

Британська Times пише про те, як "померла мрія Люка Бессона про французький Голлівуд".

Газета розповідає, що найбільша студія з виробництва фільмів у Франції, якою володіє режисер Люк Бессон, нині перебуває на межі банкрутства. Суд дав їй півроку на те, щоб провести перемовини про відтермінування виплати боргів, яких уже накопичилось 230 мільйонів євро.

Втім, коли студію лише заснували у 1999 році, то сподівались всерйоз конкурувати з Голлівудом, пише Times.

"Завдяки сотням мільйонів євро, які надходять кожного року у вигляді субвенцій, французька кіноіндустрія видає на-гора по 300 фільмів, але більшість із них у комерційному сенсі провалюються і зникають з поля зору вже після декількох тижнів. Навіть з урахуванням телебачення й випуску DVD, з 2005 року лише 11 % французьких фільмів приносили прибуток за два роки з моменту випуску", - відзначає газета.

Видання підкреслює, що попри засилля неуспішних фільмів, президент Франції Емманюель Макрон "хоче наситити індустрію ще більшими грошима". З його подачі буде створений інвестиційний фонд обсягом 225 мільйонів євро для підтримки вітчизняного кіно.

Тим часом, проблеми у компанії EuropaCorp, заснованої Люком Бессоном, лише наростають. Її співробітників звільнили, а відділ з виробництва контенту для телеканалів продали. Так само був проданий каталог із 500 фільмів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Значна кількість фільмів EuropaCorp знімалася в "Європейському містечку кіно" у передмісті Парижу Сен-Дені. Тут розташовані 9 знімальних майданчиків площею у 600-2000 квадратних метрів

Описуючи лавину негараздів, Times цитує рядок зі статті французької Monde. Та констатувала, що Сен-Дені, де розташовується офіс студії EuropaCorp, "не стане Голлівудом".

Битва Макрона та Ле Пен за Європарламент

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Партія Макрона ризикує набрати на виборах в Європаламент менше голосів, ніж партія Ле Пен

У президента Франції Емманюеля Макрона проблеми. Як пише Financial Times, його партія ризикує набрати на виборах до Європарламенту менше голосів, ніж права партія з радикальними поглядами його колишньої конкурентки на президентських виборах Марін Ле Пен.

Список партії Макрона на виборах, що відбудуться наприкінці травня, очолює "не надто харизматична інтелектуалка" Наталі Луазо, пише газета.

Сама вона не приховує, що була здивована, коли їй запропонували вести за собою в Європарламент кандидатів від партії "Вперед, республіко!".

"Вони сказали, що я серйозна, тож я зроблю серйозну промову", - цитує видання Луазо, яка нещодавно виступила перед натовпом прихильників у Страсбурзі.

Financial Times пише, що партії Макрона недостатньо самих лише "інтелектуальних промов", щоб перехопити ініціативу в Марін Ле Пен.

Завдання Луазо і її колег - за жодних обставин не допустити перетворення правої партії Національне зібрання на найбільшого представника Франції у Європарламенті.

Пояснюючи можливі причини слабкої популярності колег Макрона, Financial Times пише, що його ідеї вже не викликають захоплення, як це було раніше.

"Дуже амбіційні плани Макрона зустріли перед собою Європу, яка не надто бажає рухатись", - цитує газета дослідницю Ельвіру Фабрі. Наприклад, коли Макрон запропонував запровадити мінімальну зарплату для всього ЄС, то миттєво побачив червоне світло від Німеччини, відзначає Фабрі.

Всередині Франції теж не надто позитивно сприймають спроби Макрона реформувати систему державної підтримки.

Тим часом Марін Ле Пен і її однопартійці зображують вибори до Європарламенту як внутрішній політичний двобій і шанс для французів покарати Макрона на виборчих дільницях, пише Financial Times.

"Ця тактика може спрацювати, зважаючи на тенденції в багатьох країнах, де виборці сприймають європейські вибори як шанс влаштувати символічний протест, який, втім, не призведе до зміни уряду всередині країни", - відзначає газета.

Низькокалорійне Євробачення

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Перший півфінал Євробачення не вразив колумністку Irish Times, але їй сподобався виступ гурту з Ісландії

Перший півфінал Євробачення не вразив колумністку Irish Times Таню Свіні.

Вона пише, що очікувала на готів в образі БДСМ, виступи з елементами опери й балету, а також вторгнення кого-небудь на сцену з політичними гаслами. У підсумку ж вона побачила традиційний набір "чоловіків з екстравагантними зачісками та солоденьких краль із товстим шаром засмаги, які розмахували прапорцями країн із запалом школярів".

Не вразила колумністку й церемонія відкриття конкурсу.

На її думку, Ізраїль запропонував глядачам "глянцеву церемонію ні про що", в якій перший виступ хоч і був вибуховим, але служив радше трампліном для переможниці минулорічного Євробачення Нетти Барзілай. Подальші ж виступи 17 конкурсантів не дотягували навіть до рівня шоу під час відкриття, вважає Свіні. На її думку, були переважно "низькокалорійні балади".

Однак серед виступів траплялись і таки, які припали авторці статті до смаку. Наприклад, австралійська учасниця Кейт Міллер-Гейдке хоч і використала низькобюджетні спецефекти, але повернула конкурс до звичного формату Євробачення із "неймовірним божевіллям, заради якого ми всі його дивимось".

Також непогано впорались із завданням учасники від Ісландії, чий акцент був на готичному вбранні й музичних елементах, які настільки випадають з формату, що зрештою стають вдалим вибором, пише Свіні.

Упізнати за обличчям

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Так діє технологія розпізнавання облич у центрі конференцій у Лас-Вегасі

Колись Сан-Франциско стало серцем технологічної революції, але за іронією долі нині саме це американське місто заборонило використання передової технології розпізнавання облич правоохоронцями. Як пише New York Times, поліція та інші структури не зможуть застосовувати цю технологію для пошуку як дрібних злодіїв, так і тих, хто вчиняє масові вбивства.

Борці за права людей неодноразово звертали увагу влади на те, що потенціал технології розпізнавання облич може бути використаний не на користь держави. Це новітнє досягнення може поступово перетворити США на репресивну державу, де всі знаходяться під наглядом, вважають противники технології.

Аарон Пескін, який працював над тим, аби заборона була запроваджена і вступила в дію, заявив, що на плечах місцевої влади Сан Франциско лежить тягар відповідальності.

"Я думаю, те, що Сан-Франциско є і сприймається як центр технологічних рішень, нерозривно пов'язаний з відповідальністю місцевих законотворців. На наших плечах лежить неймовірна відповідальність за регулювання виходу технологій за межі нормального застосування. І це так саме тому, що ці технології сконцентровані тут", - цитує Пескіна New York Times.

Однак такий обережний підхід розділяють не всі. За словами експерта з конституційного права Джонатана Терлі, заперечувати цінність технології розпізнавання облич, коли йдеться про безпеку в аеропортах і на кордоні, - несерйозно.

Газета підкреслює, що заборона ще не запроваджено, адже необхідне повторне голосування, але воно є радше формальним.

Тим часом сама технологія поки не набула широкого застосування в місті. Як пише видання, вона діє в міжнародному аеропорті й портах, що знаходяться під юрисдикцією федерального уряду і не підпадають під дію місцевого закону.

Лише деякі центри для безпритульних у Сан-Франциско використовують біометричні дані й фотографії, щоб відстежувати використання тих чи інших притулків, відзначає New York Times.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему