Хто потопив дружнього Росії віце-канцлера Австрії - огляд ЗМІ

Штрахе Копирайт изображения Getty Images
Image caption Лідер ультраправої Австрійської партії свободи, віце-канцлер Австрії Хайнц-Крістіан Штрахе пішов у відставку після публікації шестигодинного відео його зустрічі з росіянкою

У понеділок, 20 травня, іноземна преса висвітлює такі теми:

  • Хто замовив компромат на дружнього до Росії віце-канцлера Австрії
  • Як нью-йоркські таксисти стали жертвою афери, а дехто заплатив за неї життям
  • Чому виробництву кавових зерен загрожує криза
  • Чи не занадто старі Джо Байден та Берні Сандерс, аби бути суперниками Трампа

Хто потопив австрійського віце-канцлера

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Відеозапис за участі віце-канцлера Австрії, під час якого він обговорював з росіянкою купівлю газети та наповнення редакції залежними від нього людьми, викликав протести в Австрії і призвів до дострокових виборів

Британська газета Times робить припущення щодо того, хто міг стояти за австрійською "операцією, що нагадує радянщину". Йдеться про майже шестигодинне відео, публікація якого коштувала австрійському віце-канцлеру Хайнцу-Крістіану Штрахе посади та репутації, й внаслідок якої в Австрії оголошені дострокові парламентські вибори.

"Вілла на Ібіці, яка коштує тисячу євро за ніч, фліртуюча росіянка, багато горілки та чимало прихованих камер: тло, на якому розгортались події, мало всі ознаки олдскульної радянської операції із залученням компромату", - пише Times.

Видання зауважує, що теорій про те, хто організував цю зустріч у 2017 році і чому її тримали у секреті так довго, не бракує. Але конкретних відповідей небагато.

Відомо, що на відеозаписі, який опублікували німецькі видання Suddeutsche Zeitung і Spiegel, Штрахе та його помічник Йоханн Гуденус на віллі ведуть переговори з жінкою, курять, випивають та розслабляються на диванах. На записі жінка заявляє про бажання купити половину акцій популярного австрійського таблоїда Kronen Zeitung. І додає, що джерела для інвестицій в неї "не до кінця легальні".

Як пише Times, деякі оглядачі припустили, що за операцією стоїть німецький Центр політичної краси, відомий своїми мистецько-політичними акціями. Втім, ця організація заперечує свою причетність. Інші експерти стверджують, що відео є справою рук австрійської розвідки.

"Схоже, що навіть дві німецькі газети, які опублікували запис, - Spiegel і Suddeutsche Zeitung - не впевнені, звідки він з'явився. Однак обидві наполягають на тому, що не платили за нього", - пише Times.

"Редактори обох видань знають джерело, але воно наполягає на тому, що має залишитись анонімним", - заявили у Spiegel.

Афера, що зробила таксистів у Нью-Йорку банкрутами

Копирайт изображения Getty Images

New York Times розповідає, як чи не ціле покоління таксистів у Нью-Йорку потрапило в халепу через занадто необачне ставлення до кредитів.

Газета описує показову історію Мохаммеда Хока, який десятиліття тому перебрався до Америки з Бангладеш і чиє життя було "зруйноване" телефонним дзвінком у квітні 2014 року. У той день він традиційно працював таксистом у Нью-Йорку, але бізнесмен у слухавці запропонував оформити дозвіл, з яким можна було б не працювати на когось, а мати власне жовте таксі.

В обмін на 50 тисяч доларів Хоку пропонували оформити кредит на купівлю ліцензії. Він зняв гроші з банківського рахунку, позичив суму, якої не вистачало, у друзів і підписав папери. Зрештою виявилось, що за контрактом таксист винен фінансовій компанії 1,7 млн доларів.

Це був не поодинокий випадок. Як пише газета, минулого року в Нью-Йорку зафіксували цілу серію самогубств.

"Чиновники списували кризу на конкуренцію з боку компаній на кшталт Uber і Lyft. Але розслідування New York Times показало, що сліди ведуть до невеликої групи впливових гравців на ринку, які цілеспрямовано підвищували ціну дозволів і тим самим створили бульбашку, яка зрештою розірвалася. За понад 10 років вони спровокували тисячі таксистів на необачне оформлення позик та отримали сотні мільйонів доларів перш ніж ринок обвалився", - пише видання.

Цей бізнес збагатив банкірів, юристів, інвесторів, колекторів і глав кредитних спілок, зауважує New York Times. Водночас сім'ї мігрантів втратили заощадження і отримали борги, які не можуть виплатити. Понад 950 власників дозволів на роботу таксі подали папери про банкрутство, а тисячі інших ледь зводять кінці з кінцями, пише газета.

New York Times зазначає, що великі банки звернули увагу на ринок таксі після іпотечної кризи, яка потягла за собою майже всю економіку у 2008 році. Комбінація легких грошей і охочих до кредитів клієнтів призвела до того, що ціна дозволу злетіла з 200 тисяч доларів у 2002 році до мільйона у 2014-му. При цьому доходи самих таксистів не надто зросли за цей період, пише газета. Влада ж проігнорувала тривожні сигнали і не запровадила додаткове регулювання у сфері пасажирських перевезень, підкреслює New York Times.

Кави багато, і це проблема

Копирайт изображения Getty Images

У світі нині споживається більше кави, ніж будь-коли, але багато фермерів у Латинській Америці більше не бачать сенсу вирощувати кавові дерева і згортають бізнес.

Як пише Financial Times, одна з причин - те, що ціна кавового зерна на міжнародних ринках знизилась майже на третину за минулий рік. Ціна арабіки, яка займає 60 відсотків ринку, впала до мінімуму за 14 років. За даними видання, у Бразилії і Гондурасі минулого року зібрали рекордний урожай. Ринок став перенасиченим, тож багатьом фермерам тепер економічно невигідно продовжувати займатись своєю звичною справою.

"Це вже не просто економічна криза. Люди покидають (ферми. - Ред.). Вони дуже засмучені", - цитує Financial Times главу Національної федерації виробників кави у Колумбії. За його словами, споживачі кави просто не знають, що насправді відбувається в цій індустрії.

Газета пише, що дехто з уже колишніх фермерів приєдналися до караванів мігрантів, які прямують із Гватемали й Гондурасу до США. Тим часом у країнах на кшталт Перу й Колумбії ті, хто ще нещодавно вирощував кавові дерева, тепер займаються листям коки.

Нинішні тенденції можуть боляче вдарити по кавовій індустрії, яка вже досягла обсягу 90 мільярдів доларів.

Financial Times підкреслює, що в найближчому майбутньому сировини для напоїв буде достатньо, але зрештою може виникнути її дефіцит. "Якщо так продовжиться і надалі, я не знаю, де ми будемо через п'ять років", - цитує видання Метта МакДоналда, який відповідає за закупівлі кави для британської компанії.

Тим часом сподіватися на зниження ціни кави для кінцевих споживачів через значну пропозицію на ринку не варто, попереджає газета. Вона нагадує, що у філіжанці кави, за яку покупець у Європі платить близько трьох доларів, ціна власне кави не перевищує чотирьох відсотків.

Усе решта - це оренда приміщення для кав'ярні, оплата праці співробітників, серветки, податки і закладений прибуток. Тож навіть коли ціна кавових зерен знижується на 30 відсотків, це не надто впливає на цифри у чеку.

Старим там не місце

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Основними претендентами на висування в президенти від демократів у США наразі є досвідчені політики - 76-річний Джо Байден та 77-річний Берні Сандерс. Проте не всі задоволені віком кандидатів, які будуть змагатися з Трампом

Лауреат Пулітцерівської премії Арт Каллен пише, що лідери передвиборчих перегонів у США від демократів "занадто старі". Автор колонки на сторінках Guardian пояснює, чому це погано для країни.

"Називайте мене ейджистом, але я переймаюсь через те, що Джо Байдену, Берні Сандерсу та Елізабет Воррен буде за 70 у день виборів", - пише Каллен. За його словами, він і сам немолодий і розуміє, що старі люди більше схильні до войовничих дій, адже з віком можуть забувати, що таке жах війни. Натомість молоді люди, яким доводиться брати участь у війнах, зазвичай вимагають їхнього закінчення.

Каллен пише, що Ейнштейн і Едісон були геніальними, коли постарішали, а Дуайт Ейзенгауер "був хорошим президентом, але здавався древнім, коли залишав посаду у 70-річному віці". Він зауважує, що Джон Кеннеді "дав нам можливість перемикнутися з Корейської війни на майбутнє на місяці".

Автор колонки вважає, що 45-річний конгресмен Тім Раян, який має намір змагатися за крісло в Білому домі в 2020 році, імовірно, знається на сучасній економіці краще за Байдена і Сандерса. А 38-річний Ерік Свалвел, який теж працює у Конгресі, "говорить про зброю так, як це не роблять Байден із Сандерсом".

У той час, як 46-річний потенційний кандидат Бето О'Рурк справедливо переймається кліматичними змінами, нинішній президент Дональд Трамп, якому 72 роки, стверджує, що це все вигадки, наголошує автор.

На його думку, американським телеканалам варто перевести увагу з усім відомих політиків у віці на молодших потенційних кандидатів.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему